Українські далекобійні удари: новий виток ескалації, що б’є по російській економіці
Аналітичні дані, зібрані виданням The Economist, свідчать про суттєве посилення та зростання інтенсивності ударів Збройних Сил України по російських об’єктах. Паралельно спостерігається значне скорочення доходів агресора від експорту енергоресурсів, що вказує на комплексний вплив українських дій на російську економіку.
За словами The Economist, українські далекобійні атаки справляють набагато сильніший руйнівний вплив на російську економіку та військово-промисловий комплекс, ніж це вважалося раніше. Видання наголошує на безперервному зростанні ефективності та частоти таких операцій.
Наш аналіз даних свідчить, що українські удари є більш масштабними та завдають більшої шкоди російській економіці й військовому виробництву, ніж зазвичай вважається. Їхня інтенсивність продовжує зростати.
– зазначає видання.
Україна нарощує оборонні можливості та ударний потенціал
Для свого дослідження The Economist опрацювало інформацію про 1289 українських атак, зафіксованих моніторинговим проєктом ACLED. Усі ці удари були спрямовані на цілі, розташовані на відстані щонайменше 100 кілометрів від російського державного кордону. Видання констатує значне нарощування Україною темпів таких атак: якщо з 2022 року до кінця 2024 року було зафіксовано 335 подібних ударів, то лише у 2025 році їх кількість зросла до 658. Прогнозується, що цього року ця цифра може перевищити 800. Варто зазначити, що дані ACLED можуть бути неповними. З урахуванням моделювання, що базується на супутникових знімках, The Economist припускає, що реальна кількість ударів може бути втричі більшою. Це розходження пояснюється тим, що Україна часто завдає повторних ударів по одних і тих самих об’єктах.
Така стратегія завдає подвійного економічного удару: вона ускладнює ремонт пошкодженого обладнання та виводить з ладу критично важливі й дорогі агрегати, зокрема ті, що використовуються у нафтопереробній галузі.
Економічні збитки росії невпинно зростають
Тактика, яку застосовує Україна, змушує російську економіку спрямовувати значні кошти на відновлення та ремонт дороговартісного обладнання. Згідно зі звітами російського центрального банку, з першого кварталу 2024 року обсяг банківського кредитування нафтових компаній для забезпечення роботи нафтопереробних заводів зріс на 22 мільярди доларів США (приблизно 858 мільйонів гривень за курсом 2026 року). Це становить 26% річного приросту, тоді як для решти цивільної економіки цей показник становить в середньому 12%, зазначає Крейг Кеннеді з Гарвардського університету.
Навесні поточного року виробництво нафти в росії вже скоротилося на 15% порівняно з попереднім роком. Уряд рф був змушений запровадити обмеження на експорт бензину та авіаційного палива, щоб уникнути внутрішнього дефіциту та утримати ціни. Якщо українські удари продовжать дестабілізувати роботу нафтопереробних заводів, росії, ймовірно, доведеться скорочувати загальний видобуток нафти в другій половині року, оскільки вона не зможе ефективно переробляти або реалізувати всю видобуту сировину. Таку думку висловлює Янів Шах з Rystad Energy, компанії, що спеціалізується на обробці даних.
За оцінками фінського аналітичного центру з дослідження енергетики та чистого повітря (CREA), з січня по квітень поточного року доходи росії від експорту викопного палива були на 4,6% нижчими порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Власне дослідження The Economist показує, що з червня 2025 року росія заробляє на продажу викопного палива менше, ніж передбачалося виходячи з поточних цін на нафту марки Brent, і цей розрив продовжує зростати. За період з червня по грудень 2025 року доходи країни від експорту викопного палива склали 18 мільярдів доларів США (приблизно 702 мільйони гривень за курсом 2026 року), що на 12% менше очікуваного. У перші чотири місяці 2026 року ця цифра була ще нижчою — на 34%.
“Візуально вражаючі кадри ударів мають значення. Вони наближають війну до звичайних росіян, які перебувають далеко від лінії фронту. Крім того, вони демонструють, що росія не є непереможною”, – підкреслюється у статті.
Українські удари вже завдають російській економіці значних збитків. Якщо Україні вдасться наростити темпи та глибину таких атак, то їх наслідки можуть стати ще більш руйнівними.
“Чи зможе Україна підтримувати набраний темп? Нова, швидша, потужніша та точніша зброя завдасть сильнішого удару та допоможе розширити зону її ефективної дії. Україна працює над цим. Її нова крилата ракета Flamingo, за повідомленнями, має дальність польоту до 3000 км, а її балістичні ракети невдовзі можуть надійти у серійне виробництво. Тим часом, невеликі, але постійні атаки продовжуватимуть розпорошувати російські сили, зривати ремонтні роботи та змушуватимуть противника захищати об’єкти, які раніше вважалися безпечно недоступними”, – резюмують автори статті.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація є надзвичайно корисною для розуміння стратегічного впливу українських військових дій на економіку агресора. Вона демонструє, як далекобійні удари, спрямовані на ключові промислові та енергетичні об’єкти, можуть підірвати фінансову спроможність держави-агресора фінансувати війну та підтримувати свою економіку. Особливо цінним є аналіз зростаючої ефективності української зброї та потенціал новітніх розробок, що свідчить про прогрес у зміцненні обороноздатності України.