## Революція онлайн-торгівлі: українців чекають нові правила продажу алкоголю та податки для соцмереж
На українських продавців у соціальних мережах чекають кардинальні зміни: відтепер вони муситимуть офіційно реєструвати свою діяльність як фізичні особи-підприємці (ФОП), інакше їм загрожуватимуть значні штрафи. Крім того, придбання алкоголю в інтернеті стане можливим лише після обов’язкової верифікації віку покупця.
На законодавчому рівні схвалено законопроєкт №15111-д, який вносить суттєві корективи у сферу оподаткування цифрових платформ. Цей документ, відомий у медіа як “закон про податок на OLX”, після підписання президентом та офіційного опублікування не лише змінить правила торгівлі на згаданій платформі, але й матиме ширші наслідки для українців.
Зокрема, проєкт закону запроваджує обов’язкову реєстрацію для тих, хто продає товари та послуги через популярні соціальні мережі, такі як Instagram, та встановлює нові обмеження щодо придбання алкоголю. Детальний аналіз цих змін підготувало видання УНН.
Алкоголь онлайн: обов’язкова верифікація віку для покупців
Автори законопроєкту, серед яких Данило Гетманцев, Андрій Мотовиловець, Олександр Сова та Ярослав Железняк, пояснюють, що головна мета цих нововведень — запобігти продажу алкогольних напоїв неповнолітнім та посилити загальний контроль за онлайн-торгівлею.
Це означає, що в Україні значно посилиться регулювання продажу алкоголю через інтернет. Після набрання чинності законом, купівля пива, вина, коньяку чи горілки на онлайн-маркетплейсах або у застосунках торгових мереж більше не буде такою простою. Щоб здійснити покупку, клієнт повинен буде підтвердити свій повнолітній вік.
Передбачено кілька способів проходження ідентифікації:
- Надання електронного паспорта.
- Використання електронного посвідчення.
- Застосування функції розпізнавання обличчя через смартфон.
- Спілкування з оператором у режимі реального часу.
- Використання інших інструментів для верифікації особи.
Продавці алкоголю онлайн: нові вимоги та ліцензування
Зміни торкнуться і бізнесу, що займається продажем алкоголю. Для легальної онлайн-торгівлі такими товарами необхідно буде отримати відповідну ліцензію. Всі вебсайти та застосунки, які пропонують алкоголь, будуть внесені до спеціального реєстру.
Ресурси, які будуть займатися незаконною торгівлею алкоголем чи тютюном онлайн, підлягатимуть блокуванню.
Соціальні мережі під наглядом: штрафи до 85 тисяч гривень
Законопроєкт №15111-д також запроваджує зміни для українців, які продають товари та послуги через популярні соціальні мережі, такі як Instagram, Facebook, TikTok Shop та інші. Їхня діяльність буде офіційно визнана підприємницькою, а доходи від продажів підлягатимуть оподаткуванню, якщо продажі мають систематичний характер.
У такому разі продавець зобов’язаний зареєструватися як фізична особа-підприємець та сплачувати відповідні податки.
У разі недотримання цих вимог, продавцям загрожують суттєві санкції. За здійснення підприємницької діяльності без державної реєстрації на особу може бути накладено адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від 17 000 до 34 000 гривень. Крім того, податкова служба може заблокувати та стягнути кошти, отримані від продажу товарів чи послуг.
Якщо ж особа продовжить пропонувати свої товари та послуги без реєстрації ФОП, штраф зросте і може сягнути 85 000 гривень.
Окрім адміністративної відповідальності, податківці можуть донарахувати податкові зобов’язання: 18% податку на доходи фізичних осіб та 5% військового збору з отриманих доходів.
Чи каратимуть за продаж особистих речей?
Законопроєкт не передбачає реєстрації як ФОП для тих, хто продає непотрібні особисті речі, наприклад, дитячий візочок, одяг чи старі меблі. Це пояснюється тим, що така діяльність не є систематичним продажем товарів, а радше разовим розпродажем власного майна.
Епізодичний продаж власних речей, таких як старий телефон, ноутбук чи одяг, не вважається підприємницькою діяльністю. Однак, отриманий дохід підлягає декларуванню та оподаткуванню відповідно до законодавства.
– зазначають фахівці з податкового права.
Крім того, не оподатковуватимуться доходи від продажу товарів та послуг, які не перевищують еквівалент 2000 євро протягом календарного року.
Коли продаж особистих речей може бути розцінений як бізнес
Важливо зазначити, що проєкт закону передбачає випадки, коли навіть продаж одягу чи косметики може бути кваліфікований як бізнес. Якщо податківці виявлять, що особа тривалий час продає на онлайн-платформах однотипні товари (білизну, верхній одяг, парфуми, взуття, вироби ручної роботи тощо), їй доведеться сплатити передбачені штрафи та зареєструватися як ФОП.
Механізми контролю за онлайн-торгівлею
Податкові органи планують здійснювати контроль за інтернет-торгівлею за допомогою таких методів:
- Аналіз банківських транзакцій.
- Моніторинг оголошень, сторінок та тематичних груп у соціальних мережах.
- Проведення контрольних закупівель.
- Перевірка післяплат, що надходять через поштових операторів, таких як «Укрпошта», «Нова пошта», «Міст Експрес» тощо.
Штрафи за рекламні пости в Instagram та Facebook
Законопроєкт “про податки на OLX” також передбачає відповідальність за порушення законодавства про рекламу.
Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) перевірятиме оголошення на відповідність рекламним вимогам. Зокрема, штрафи можуть бути накладені за:
- Поширення неправдивої інформації про товар.
- Використання ненормативної лексики.
- Розміщення реклами з порушенням встановлених норм.
Терміни набрання чинності законодавчих змін
Закон набуде чинності після його підписання президентом України Володимиром Зеленським та офіційного опублікування у виданнях “Голос України” та “Відомості Верховної Ради України”. Однак, є важливий нюанс.
За словами одного з авторів законопроєкту, Ярослава Железняка, повноцінно закон запрацює не раніше січня 2027 року, а його реальне впровадження очікується ближче до 2028 року.
З огляду на необхідність підписання меморандумів та налагодження механізму обміну інформацією, повноцінне функціонування нових правил може розпочатися ближче до 2028 року.
– пояснив народний депутат.
Ключові аспекти законопроєкту №15111-д
Проєкт закону №15111-д є доопрацьованою версією документа, який профільний комітет парламенту отримав 6 квітня 2026 року. Після прийняття за основу 8 квітня з умовами доопрацювання, його ухвалення у другому читанні відбулося 9 червня.
За закон проголосував 241 народний депутат, що свідчить про його широку підтримку, зокрема й з боку бізнес-асоціацій.
Водночас, під час голосування було заблоковано частину з приблизно 3 тисяч запропонованих правок.
Деякі поправки не були підтримані, але, за оцінками учасників процесу, це не справило критичного впливу на фінальну редакцію документа.
– поділився деталями нардеп Ярослав Железняк.
Значення нового закону для України
Народний депутат Ярослав Железняк, один зі співавторів законопроєкту, наголошує, що цей документ є одним із структурних “маяків” Міжнародного валютного фонду (МВФ).
Детінізація доходів, розвиток цифрової економіки та приведення українського законодавства у відповідність до стандартів ЄС та ОЕСР були важливими передумовами для продовження співпраці України з МВФ, зокрема для отримання фінансової підтримки.
Суть документа про регуляцію онлайн-торгівлі
Законопроєкт пропонує запровадити нові правила оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, а також механізм автоматичного обміну податковою інформацією з іншими країнами.
Документ передбачає, що цифрові платформи, через які фізичні особи продають товари або надають послуги, стануть податковими агентами. Вони зобов’язані будуть передавати інформацію про доходи продавців до контролюючих органів.
Згідно з проєктом закону, фізичні особи зможуть користуватися спеціальним режимом оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, за умови дотримання низки вимог:
- Продавець повинен бути резидентом України.
- Для розрахунків слід використовувати рахунок в українському банку або платіжній установі.
- Продавець не повинен залучати найманих працівників.
- Продавець не повинен реалізовувати підакцизні товари.
- Продаж товарів та послуг має здійснюватися через платформи, зареєстровані в податкових органах.
Однією з ключових новацій є визнання операторів платформ податковими агентами. Вони відповідатимуть за нарахування, утримання та перерахування податків з доходів продавців, а також за подання відповідної звітності до податкової служби.
Законопроєкт також запроваджує податкові пільги для невеликих продавців. Доходи від продажу товарів через платформи не оподатковуватимуться, якщо їхній сукупний обсяг за рік не перевищує еквівалент 2000 євро. При перевищенні цього ліміту, податок нараховуватиметься на суму перевищення.
Крім того, законопроєкт встановлює нові вимоги для самих платформ: вони мусять стати на облік у податкових органах, проводити перевірку продавців, збирати інформацію про їхні доходи та регулярно подавати звіти.
Дані про доходи продавців передаватимуться не лише українській податковій службі, а й використовуватимуться в рамках міжнародного автоматичного обміну податковою інформацією згідно з багатосторонніми угодами.
Для забезпечення дотримання цих вимог, законотворці надали додаткові повноваження податковим органам. Вони зможуть перевіряти своєчасність подання звітності платформами, достовірність наданих даних та повноту сплати податків.
Важливо зазначити, що підстави для перевірки з боку контролюючих органів виникатимуть, якщо продавець або представники онлайн-платформи вчасно не подали звітність, допустили помилку в документах або надали неправдиву інформацію.
Проєкт закону №15111-д також передбачає систему фінансової відповідальності для операторів платформ. За невнесення платформи до реєстру податківців, буде накладено штраф у розмірі 20 мінімальних заробітних плат (станом на червень 2026 року — 172 940 грн). Штраф до державного бюджету у розмірі 100 мінімальних зарплат (864 700 грн) сплачуватиметься, якщо податкова не отримає звіт про доходи.
Також передбачені штрафи за прострочення подання звітності, надання неповної або неправдивої інформації, а також за порушення правил зберігання даних про продавців.
Окремий блок змін стосується іноземних компаній-операторів цифрових платформ. Для них визначено порядок постановки на облік, подання звітності, отримання податкових повідомлень та оскарження рішень контролюючих органів. Законотворці також передбачили використання спеціального електронного порталу для взаємодії нерезидентів з податковою службою України.
Порада від АіФ UA:
Ці законодавчі зміни є значним кроком до прозорості та детінізації українського онлайн-ринку. Для продавців у соціальних мережах це означає необхідність легалізувати свою діяльність, сплачувати податки та отримати офіційний статус ФОП. Особливу увагу слід звернути на правила продажу алкоголю, які вимагатимуть суворої ідентифікації віку покупців. Для споживачів, хоча деякі процеси можуть стати складнішими (як-от купівля алкоголю), загалом це підвищить безпеку та захист прав, а також сприятиме розвитку доброчесної конкуренції на ринку.