Юрист пояснив, що аудит кримінальних справ Бюро економічної безпеки (БЕБ) означає ґрунтовну перевірку законності відкриття кримінальних проваджень та рішень, ухвалених протягом розслідувань. Така процедура має на меті виявлення безпідставних справ та випадків тиску на бізнес-середовище.
Після нещодавнього скандалу, пов’язаного з викриттям корупціонерів серед працівників Бюро економічної безпеки, з’явилися пропозиції щодо проведення аудиту всіх кримінальних проваджень, які розслідує це відомство, зокрема, з метою виявлення випадків тиску на бізнес. Однак, як зазначив юрист Олег Шрам в ексклюзивному коментарі УНН, чинне українське законодавство не передбачає такого механізму для окремих кримінальних справ. Натомість, існують дієві інструменти для перевірки законності розслідувань, які дають змогу виявляти необґрунтовані провадження та процесуальні зловживання.
Чинний Кримінальний процесуальний кодекс та відповідні нормативні акти щодо прокуратури не містять такого поняття, як “аудит кримінального провадження”. Існує можливість перевірки прокурорами стану досудового розслідування, законності дій та дотримання норм у кримінальних провадженнях, але термін “аудит” має інше значення.
– роз’яснює Олег Шрам.
За словами правника, законодавство України справді передбачає можливість аудиту діяльності БЕБ як інституції. Проте цей механізм не поширюється на аналіз конкретних кримінальних проваджень і не допускає втручання у процесуальні рішення слідчих чи прокурорів.
Практичні можливості перевірки
Олег Шрам наголошує, що процесуальні керівники у кримінальних провадженнях та керівники органів досудового розслідування мають повноваження проводити перевірку певних категорій справ.
Керівники слідчих підрозділів та прокурори можуть переглядати всі кримінальні провадження або окремі їх групи, аналізувати матеріали та ухвалювати відповідні процесуальні рішення. Це єдиний можливий варіант у даному питанні.
– підкреслив він.
Правник також додав, що оцінку законності дій слідчих можуть надавати лише уповноважені законом посадовці: керівники органів досудового розслідування, керівники слідчих підрозділів, прокурори та їхні керівники.
На думку юриста, заяви експертів чи народних депутатів про необхідність проведення аудиту кримінальних проваджень, що ведуться БЕБ, найімовірніше, стосуються саме перевірки законності цих справ.
Водночас експерт нагадав, що відповідно до законодавства, прокурори вже здійснюють процесуальний нагляд за кожним кримінальним провадженням. Саме вони погоджують клопотання до слідчих суддів, перевіряють обґрунтованість слідчих дій та мають право скасовувати незаконні рішення детективів.
Україна вже має подібні механізми
Юрист нагадав, що прокуратура вже успішно застосовувала подібні підходи до справ, пов’язаних із бізнесом. Зокрема, в рамках ініціативи “Стоп тиск”, започаткованої Офісом Генерального прокурора, правоохоронці розглядали скарги підприємців та перевіряли окремі кримінальні провадження на предмет їх законності.
Крім того, ОГП раніше повідомляв про перевірку десятків тисяч кримінальних проваджень, що стосуються бізнесу.
За їхніми даними, було перевірено близько 26-29 тисяч кримінальних проваджень стосовно бізнесу, з яких приблизно 9 тисяч були визнані безпідставними та закриті.
– поінформував Олег Шрам.
Саме тому, на його думку, перевірка справ, що перебувають у провадженні БЕБ, є цілком реальною, хоча й потребуватиме певного часу.
Потенційні порушення, які можуть бути виявлені
Говорячи про можливі результати такої перевірки, Олег Шрам виділив кілька найпоширеніших проблем, які можуть свідчити про порушення під час досудового розслідування.
Перш за все, це вихід за межі предмета кримінального провадження.
Провадження відкривається за одним фактом, а фактично розслідується все, що можливо. Це є виходом за межі предмета досудового розслідування.
– пояснив він.
Ще однією частою проблемою є продовження розслідування за відсутності достатніх доказів про подію злочину або його склад.
За словами юриста, інколи правоохоронці проводять обшуки, накладення арешту на майно, вилучення документів та інші слідчі дії, не встановивши головного – чи дійсно мало місце кримінальне правопорушення та чи причетний до нього конкретний суб’єкт господарювання.
Окремої уваги, на думку Олега Шрама, заслуговує питання законності застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Йдеться про арешт майна, доступ до банківської таємниці, вилучення документів, призначення перевірок та інші інструменти, які можуть суттєво впливати на діяльність підприємств.
Нагадаємо
За інформацією Генерального прокурора Руслана Кравченка, у рамках двох окремих кримінальних проваджень було викрито старшого детектива територіального управління БЕБ у Київській області та аналітика центрального апарату Бюро. Обоє зловживали службовим становищем для отримання неправомірної вигоди.
За даними слідства, один з них вимагав 15 тисяч доларів США (приблизно 600 000 ₴ за поточним курсом) у чоловіка, який раніше фігурував у справі про виготовлення та збут підроблених грошей. Ці кошти були обіцянкою не притягувати його повторно до кримінальної відповідальності. Інший зловмисник пообіцяв представниці підприємства посприяти у видачі ліцензії на зберігання пального через свої зв’язки у податковій службі за 2 тисячі доларів США (приблизно 80 000 ₴).
Система, покликана захищати економіку держави, не повинна ставати місцем для тих, хто намагається використати посаду для власного збагачення.
– наголосив Генеральний прокурор Руслан Кравченко.
Народні депутати, опитані УНН, висловили думку про необхідність проведення аудиту кримінальних проваджень, що розслідуються БЕБ, з метою виявлення замовних справ. Вони також підкреслили потребу в перезавантаженні та очищенні цього правоохоронного органу.
Додаткова інформація
Показовим прикладом для перевірки законності кримінальних проваджень, що розслідуються Бюро економічної безпеки, може стати серія справ проти авіаперевізників. Як повідомляв УНН, БЕБ розслідує справи щодо щонайменше п’яти українських авіакомпаній, зокрема МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, “Н3ОПЕРЕЙШІНС” та “Скайлайн”. Ці авіаперевізники орендують повітряні судна за кордоном у компаній-нерезидентів України. Бюро вважає, що авіакомпанії мали б сплачувати роялті в Україні – збір за використання інтелектуальної власності. При цьому повністю ігнорується той факт, що транспортні засоби не є об’єктом інтелектуальної власності. Крім того, між Україною та низкою країн діють конвенції про уникнення подвійного оподаткування. Відповідно до цих угод, українські компанії сплачують податки саме за лізинг у тих країнах, резидентами яких є компанії-лізингодавці.
Саме на цій, не підкріпленій законодавством, правовій основі базуються кримінальні провадження щодо ухилення від сплати податків. Проте проблема полягає в тому, що така позиція суперечить як міжнародній практиці, так і усталеній судовій практиці в Україні.
Українські суди неодноразово розглядали аналогічні спори щодо оренди та лізингу транспортних засобів у нерезидентів і ставали на бік бізнесу, зазначаючи, що лізинг транспорту не є роялті.
Цю позицію підтримують і профільні юристи, податкові експерти та фахівці з міжнародного оподаткування, опитані УНН. Вони наголошують, що міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування мають пріоритет над внутрішніми трактуваннями податкових органів, а лізингові платежі за транспорт не можуть прирівнюватися до роялті.
Таким чином, кримінальні провадження щодо авіакомпаній все більше нагадують не боротьбу зі злочинами в економічній сфері, а спробу створити штучний податковий спір через механізми кримінального переслідування.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація є важливою для українських підприємців, які можуть стикатися з необґрунтованими кримінальними провадженнями з боку БЕБ. Розуміння того, що аудит справ у класичному розумінні не передбачений, але існують механізми перевірки законності дій правоохоронців, дає можливість краще захищати свої права. Також важливо знати про типові порушення, які можуть бути виявлені під час таких перевірок, та про судову практику, що стосується, зокрема, питань оподаткування лізингу.