Україна активно трансформує підходи до управління відходами, запроваджуючи нову ієрархію та посилюючи корпоративну відповідальність. Громади, попри виклики війни, демонструють приклад свідомого сортування та компостування.
5 червня відзначається Всесвітній день довкілля. Ця дата набуває особливої ваги для України, де повномасштабна війна загострила екологічні проблеми, зробивши питання поводження з відходами, забруднення ґрунтів, пожеж, розмінування територій та відновлення громад невід’ємною частиною повсякденного життя.
Про те, що екологічна відповідальність сьогодні – це не лише державні рішення, а й щоденні побутові практики, як-от сортування, компостування, ремонт речей, свідоме споживання та відмова від надлишкового пластику, УНН поспілкувався з Анною Прокаєвою, виконавчою директоркою Kharkiv Zero Waste та членкинею правління ГС “Український альянс нуль відходів”.
Екологиня та громадська діячка в інтерв’ю зазначила, що Україна зробила значний крок у реформуванні управління відходами, проте практична реалізація ще потребує багато зусиль.
“Ми впровадили новий закон про управління відходами, який визначає чітку ієрархію поводження з відходами. Однак ще багато механізмів, які забезпечуватимуть його ефективність, потребують детального опрацювання”, — зазначила Прокаєва.
За її словами, ключовим елементом має стати розширена відповідальність виробника, яка зобов’яже бізнес відповідати не лише за виробництво товару, а й за його упаковку після використання.
Трансформація екозвичок українців
Прокаєва підкреслює, що українці поступово змінюють своє сприйняття відходів, розглядаючи їх не як сміття, а як цінний ресурс. У громадах активно встановлюють спеціальні контейнери для пластику, відкривають пункти приймання вторинної сировини, запроваджують компостування та проводять просвітницькі заходи для мешканців. Хоча прогрес нерівномірний, позитивні зміни очевидні.
“Почався процес усвідомлення. Українці дедалі більше розуміють, що відходи – це не просто непотріб, а потенційна сировина, яку успішно переробляють вітчизняні підприємства”, — пояснила експертка.
Пластик, папір, метал та скло після сортування стають основою для виготовлення нової продукції: від господарських товарів та будівельних матеріалів до елементів благоустрою, таких як люки чи відра. Коли громадяни бачать практичне застосування зібраної вторсировини, процес сортування перетворюється з абстрактної “екосвідомості” на конкретну щоденну дію з видимим результатом.
Актуальний стан сортування сміття та скорочення використання пластику в Україні
Наразі сортування залишається найпоширенішою екологічною практикою в Україні, слугуючи першим кроком до відповідального споживання. Однак ефективність сортування залежить від наявності відповідної інфраструктури: контейнерів, пунктів збору, чітких інструкцій та регулярності вивезення.
Анна Прокаєва розповіла, що організація Kharkiv Zero Waste, після нетривалої перерви на початку повномасштабного вторгнення, відновила свою діяльність. Їхній пункт приймає близько 40 видів вторсировини, включаючи дрібні елементи, які часто опиняються у загальних контейнерах.
“Ми приймаємо до 40 різновидів вторсировини. Ми знаходимо можливості для їхньої переробки, навіть для таких специфічних матеріалів, як, наприклад, пластикові затискачі для пакетів з хлібом”, — уточнила вона.
Окрему увагу слід приділити одноразовому пластику, адже частина такого пакування складно переробляється або вимагає спеціалізованих потужностей. Тому важливо не лише сортувати, а й активно запобігати утворенню відходів: використовувати багаторазові сумки, пляшки для води, власні горнятка для напоїв, надавати перевагу товарам з мінімальною упаковкою.
Популярні екологічні звички серед українців
Серед екологічних практик, що набувають популярності в Україні, — використання багаторазових сумок, купівля продуктів та побутової хімії у власну тару, ремонт речей, компостування органічних відходів, повторне використання одягу та свідоме обмеження зайвих покупок. Важливо розуміти, що закріплення звички залежить не лише від особистої мотивації, а й від наявності відповідної інфраструктури.
“Формування звички відбувається не тільки завдяки індивідуальним зусиллям, а й за наявності інфраструктури та підтримки цього процесу на рівні сервісу”, — наголосила Прокаєва.
Війна також суттєво вплинула на екологічну поведінку частини українців. Багато тих, хто перебував за кордоном, повернулися з уже сформованою культурою сортування, адже в багатьох європейських країнах роздільний збір є нормою.
“Чимало людей, які до війни не замислювалися над цими питаннями, після повернення набули нового досвіду та екосвідомості”, — зауважила співрозмовниця УНН.
Екоініціативи та освітні кампанії в Україні
Екологічні ініціативи все активніше реалізуються як у великих містах, так і в невеликих громадах. Вони охоплюють створення пунктів збору вторинної сировини, проведення тренінгів для населення, організацію компостування, локальні акції з прибирання територій, надання консультацій місцевій владі та кампанії з популяризації відповідального споживання.
Анна Прокаєва навела приклад Дергачівської громади на Харківщині, де мешканці виявили готовність долучитися до централізованого компостування, незважаючи на постійну небезпеку через ворожі обстріли.
“Ми бачимо, що навіть у Дергачах, невеликому містечку за 12 кілометрів від Харкова, люди з ентузіазмом сприйняли компостування. Усі надані контейнери були розподілені, хоча мешканці майже щодня перебувають під загрозою обстрілів”, — розповіла вона.
Залучення молоді до екологічних проєктів
Молодь часто швидше опановує нові екологічні практики, сприймаючи їх не як обмеження, а як сучасну норму. Соціальні мережі, блогери, локальні ініціативи, освітні заходи та волонтерські проєкти сприяють поширенню простих правил: сортувати, уникати зайвих покупок, ремонтувати речі, надавати перевагу багаторазовим альтернативам.
Для багатьох українців, особливо в умовах війни, екологічні звички набувають додаткового психологічного значення. Вони дають відчуття контролю над власним життям та можливість зробити позитивний внесок у своє оточення, громаду чи місто.
“Люди не можуть зупинити війну, масштабне забруднення довкілля, мінування територій, вибухи чи спалювання полів. Але вони можуть робити те, що в їхніх силах”, — зазначила Анна Прокаєва.
Загальнонаціональні акції та освітні проєкти до Дня довкілля в Україні
З нагоди Всесвітнього дня довкілля в Україні проводяться різноманітні освітні заходи, інформаційні кампанії, толоки, лекції, тренінги, акції зі збору вторсировини та заходи для дітей і молоді. Основна мета цих ініціатив — очищення територій та роз’яснення, як кожен може вплинути на стан довкілля через власні щоденні екозвички.
Екологічні організації рекомендують розпочинати з простих кроків: виділити вдома окрему ємність для пластику чи паперу, дізнатися про найближчі пункти приймання вторсировини, придбати багаторазову сумку, відмовитися від зайвих пакетів, уникати одноразового посуду та, за можливості, компостувати органічні відходи.
Значення екозвичок для майбутнього
Ефективність більшості екологічних практик залежить від їхньої масовості. Коли велика кількість людей сортує, ремонтує, зменшує споживання одноразового пластику та вимагає розвитку відповідної інфраструктури, це стимулює зміни як на рівні громад, так і в бізнес-секторі.
Експертка Анна Прокаєва наголошує, що українці готові до розширення інфраструктури, однак її доступність поки що обмежена. У прифронтових регіонах ситуація ускладнюється через безпекові ризики та логістичні проблеми.
Вплив щоденних екозвичок на довкілля
Навіть найпростіші екологічні дії сприяють зменшенню обсягів відходів, що потрапляють на полігони або спалюються. Сортування забезпечує переробників необхідною сировиною. Відмова від зайвої упаковки знижує навантаження на систему управління відходами. Компостування скорочує кількість органіки у загальному смітті. Ремонт продовжує термін експлуатації речей, зменшуючи потребу у виробництві нових.
Внесок кожного у захист природи
Почати можна з базових кроків: відмовитися від зайвих пакетів, завжди мати при собі багаторазову торбинку, сортувати хоча б одну фракцію відходів, уникати непотрібних покупок, ремонтувати речі, обирати товари з мінімальним пакуванням, компостувати органічні відходи, якщо є така можливість.
Також важливо підтримувати локальні екологічні ініціативи: користуватися пунктами прийому вторинної сировини, поширювати інформацію про них, брати участь у громадських проєктах, звертатися до місцевої влади з пропозиціями щодо встановлення контейнерів та розвитку системи роздільного збору.
Експертка Анна Прокаєва підкреслює, що навіть в умовах війни екологічна тематика залишається актуальною. Адже громади мають відновлюватися на кращому фундаменті, а не повертатися до старих проблем.
“Багато хто вважає, що війна – не час для екологічних питань. Натомість, я переконана, що саме під час війни ми маємо нагоду зробити наші громади кращими”, — наголосила вона.
Трансформація екозвичок та якості життя українців після вступу до ЄС
Після приєднання України до Європейського Союзу, екологічні практики українців значною мірою визначатимуться Розділом 27 переговорів з ЄС – “Довкілля, клімат та цивільний захист”. Цей розділ охоплює понад 200 правових актів ЄС, що стосуються управління відходами, якості повітря і води, промислового забруднення, безпеки хімічних речовин, охорони природи та кліматичної політики.
Найбільш помітні зміни стосуватимуться сфери управління відходами. В ЄС діє принцип пріоритетності в поводженні з відходами: спочатку запобігання їх утворенню, потім – повторне використання, перероблення, відновлення, і лише в крайньому випадку – захоронення.
Для українців це означатиме поступовий перехід від звички “все в один пакет” до регулярного сортування, окремого збору небезпечних відходів, батарейок, текстилю, органіки та пакувальних матеріалів.
Також розшириться застосування принципу розширеної відповідальності виробника, згідно з яким бізнес братиме участь у фінансуванні збору та перероблення своєї продукції після її використання.
Зміниться ставлення до пластику та пакування. ЄС посилює вимоги до пакувальних матеріалів, обмежує використання певних видів одноразового пластику, стимулює застосування вторинної сировини та ставить за мету зробити всю упаковку придатною до перероблення. На практиці це виявиться у ширшому використанні багаторазових сумок, власних контейнерів для їжі, пляшок для води, зменшенні кількості зайвих пакетів та поступовому виході з обігу деяких видів одноразового пластикового пакування.
Якість життя українців також покращиться завдяки чистішому повітрю, воді, безпечнішому поводженню з відходами та кращому контролю за промисловими викидами.
Європейська політика “нульового забруднення” спрямована на те, щоб до 2050 року забруднення повітря, води та ґрунтів не завдавало шкоди здоров’ю людей та екосистемам. Це забезпечить українцям доступ до більшої кількості відкритих даних про стан довкілля, а підприємствам та органам місцевого самоврядування – чіткіші правила та посилену роль у контролі за станом довкілля.
Окремий напрям – модернізація комунальних послуг, адже без належної інфраструктури, маршрутів збору та потужностей для перероблення неможливо забезпечити ефективне сортування та подальшу утилізацію відходів.
Нагадування
Російська агресія завдала нищівного удару по екосистемах України, призвівши до знищення лісів, степів та заповідних територій. Відновлення постраждалих територій вимагатиме значних зусиль та часу, а деякі ділянки можуть потребувати спеціального статусу “червоних зон”.
Порада від АіФ UA: Ця стаття чудово пояснює, як українці, навіть в умовах війни, адаптуються до нових екологічних стандартів. Вона надає практичні поради щодо сортування, компостування та свідомого споживання, які допоможуть кожному зробити свій внесок у збереження довкілля та покращення якості життя. Інформація про майбутні зміни у зв’язку з євроінтеграцією дає розуміння, як трансформується екологічна політика країни.