## Сучасна медицина: як зберегти матку при вростанні плаценти після кесаревого розтину
Врощення плаценти, що може виникнути як ускладнення після кесаревого розтину, відтепер не завжди вирок для видалення матки. У Києві щорічно успішно проводяться десятки таких складних хірургічних втручань.
Зі зростанням популярності кесаревого розтину як методу пологів, як в Україні, так і у світі, спостерігається збільшення випадків такої серйозної акушерської патології, як врощення плаценти. Проте, медичні фахівці столиці опанували техніку проведення надзвичайно складних органозберігаючих операцій для пацієнток, які зіткнулися з цією проблемою. Про те, де саме надають таку допомогу, в ексклюзивному інтерв’ю УНН розповів акушер-гінеколог, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри факультетського акушерства і гінекології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця Василь Бенюк.
«Кесарів розтин, безперечно, підвищує ризик розвитку врощення плаценти – це один з основних чинників. Дана патологія відома як placenta accreta spectrum (PAS), що означає надто глибоке прикріплення або проростання плаценти в стінку матки.
Після кесаревого розтину на матці залишається рубець. Під час наступної вагітності плацента може імплантуватися саме в ділянці цього рубця, де порушений нормальний шар, який має розділяти плаценту та м’язову тканину матки», – пояснює професор.
За словами Василя Бенюка, ризик значно зростає за наявності:
- кількох попередніх кесаревих розтинів (при першому рубці ризик становить приблизно 0,3%, тоді як при третьому він перевищує 6%);
- передлежання плаценти;
- інших оперативних втручань на матці (наприклад, міомектомія, вишкрібання тощо).
Основну небезпеку, пов’язану з цією патологією, становить масивна крововтрата під час пологів або при спробах відділити плаценту. У критичних випадках, для порятунку життя жінки, може постати необхідність видалення матки.
«При виражених формах PAS видалення матки часто є стандартним методом лікування, оскільки це найбезпечніший спосіб зупинити кровотечу. Водночас, при менш тяжких або локалізованих формах вдається зберегти орган. Це залежить від глибини проростання, місця розташування плаценти, обсягу крововтрати, рівня спеціалізації медичного центру та репродуктивних планів жінки», – зазначає професор Бенюк.
Важливо відзначити, що в Україні останніми роками спостерігається активний розвиток напрямку органозберігаючих операцій.
«Одним із провідних закладів у Києві, де проводять складні органозберігаючі операції, є Київський міський перинатальний центр під керівництвом професора Дмитра Говсєєва. Щорічно в цьому центрі виконують понад 20 органозберігаючих втручань у пацієнток з врощенням плаценти. Зокрема, у 2026 році лікарям центру вдалося зберегти матку навіть у жінки, яка мала кілька кесаревих розтинів, передлежання та врощення плаценти.
Загалом, до Київського міського перинатального центру направляють вагітних жінок з Києва, які мають ускладнений перебіг вагітності, передчасні пологи до 34 тижня гестації, і наші колеги демонструють чудові акушерські та перинатальні результати», – повідомив професор Бенюк.
Фахівці кафедри факультетського акушерства і гінекології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, яку очолює професор Бенюк, також надають допомогу при ускладненнях, пов’язаних з врощенням плаценти. Медична допомога надається на двох базах: у Центрі материнства та дитинства КНП “Київська міська клінічна лікарня №5” та КНП “Київська міська клінічна лікарня №3”.
«Хочу додати, що у 2024 році ми разом з професором Дмитром Говсєєвим видали монографію “Акушерські кровотечі”, яка, зокрема, присвячена органозберігаючим операціям при ускладненнях placenta accreta spectrum. Досвід органозберігаючого лікування при врощенні плаценти базується на ретельній передопераційній підготовці, роботі мультидисциплінарної команди (акушерів, судинних хірургів, анестезіологів, трансфузіологів) та чіткому алгоритмі дій.
Застосовуються такі методики, як балонна оклюзія судин, емболізація судин, локальна резекція, залишення частини плаценти під контролем, поетапна деваскуляризація матки, а також комплексні мультидисциплінарні втручання за участю судинних хірургів та урологів», – деталізує професор методи лікування.
Василь Бенюк наголошує, що для жінки з підозрою на врощення плаценти вибір медичного закладу для пологів є надзвичайно важливим рішенням.
«Слід розуміти кілька ключових моментів: органозберігаюча операція можлива не завжди, рішення часто ухвалюється безпосередньо під час втручання; пріоритетом завжди є безпека життя жінки та контроль кровотечі; при placenta percreta (особливо при проростанні в сечовий міхур) гістеректомія (видалення матки) досі залишається найбезпечнішим варіантом.
Найкращі результати, як правило, досягаються тоді, коли діагноз встановлено ще під час вагітності (УЗД та МРТ надають таку можливість), пологи плануються завчасно, а операція проводиться у центрі, що має досвід роботи з врощенням плаценти, оснащений банком крові, реанімаційним відділенням та мультидисциплінарною командою», – підсумував професор.
Порада від АіФ UA:
Ця новина є надзвичайно важливою для жінок, які планують вагітність або вже виношують дитину, особливо після кесаревого розтину. Вона свідчить про значний прогрес української медицини у лікуванні складних акушерських патологій, таких як врощення плаценти. Інформація про провідні київські центри та методи лікування допоможе пацієнткам зробити усвідомлений вибір та отримати кваліфіковану допомогу, зберігаючи своє репродуктивне здоров’я.