**Криголам “Ноосфера”: Українські вчені встановили нові рекорди під час антарктичної експедиції**
Завершилася п’ята антарктична експедиція українського науково-дослідного криголама “Ноосфера”. Після семи місяців напруженої роботи та 18 перетинів бурхливої протоки Дрейка, судно успішно повернулося до порту Кейптауна (ПАР). Цей сезон став справді визначальним, позначившись низкою вагомих досягнень, про які повідомив Національний антарктичний науковий центр (НАНЦ).
Рекордні показники тривалості та маршруту
Цьогорічна антарктична кампанія тривала понад 7 місяців, розпочавшись у середині жовтня та завершившись наприкінці травня. Це значно довше за попередній 5-місячний сезон. Екіпаж “Ноосфери” виконав 9 рейсів до Антарктики, подолавши знамениту протоку Дрейка аж 18 разів. Загальна дистанція, пройдена судном, перевищила 30 тисяч морських миль (понад 56 тисяч кілометрів), що фактично дорівнює довжині екватора Землі.
Вихід за Південне полярне коло: нова ера досліджень
У рамках поточного сезону криголам двічі перетнув Південне полярне коло для проведення наукових досліджень у затоці Маргарет-Бей. Варто нагадати, що українська антарктична станція “Академік Вернадський” розташована безпосередньо перед полярним колом. Таким чином, це досягнення стало значним розширенням географії наукових досліджень України в Антарктиці.
Масштабна наукова програма
Екіпаж “Ноосфери” та запрошені вчені з різних країн спільно працювали над комплексними дослідженнями, спрямованими на вивчення впливу кліматичних змін на води Південного океану. Дослідники аналізували морські теплові хвилі, збирали зразки донних відкладень для детальної геологічної реконструкції, а також вивчали динаміку морської фауни, зокрема взаємодію між мікроорганізмами, фітопланктоном та зоопланктоном.
Міжнародна співпраця: рекордний рівень
Цей сезон виявився найбільш продуктивним з точки зору міжнародної співпраці. “Ноосфера” стала платформою для наукових та логістичних проєктів з такою кількістю країн, як ніколи раніше: Польщею, Чехією, Великою Британією, США, Канадою, Колумбією та Мексикою. Особливо знаковим стало проведення Першої мексиканської антарктичної експедиції, що суттєво зміцнило двосторонні наукові зв’язки. Логістичні колаборації дали змогу розширити масштаби досліджень без додаткових фінансових витрат з українського бюджету.
Традиційно, криголам забезпечив перезмінку наукових груп на станції “Академік Вернадський”, доставивши 31-шу українську антарктичну експедицію та забравши 30-ту, а також доправив і забрав сезонний загін дослідників.
За словами представників НАНЦ, успішне виконання такої амбітної програми стало можливим завдяки професіоналізму українських моряків під керівництвом капітанів Павла Панасюка та Андрія Старіша з Одещини. Вони майстерно долали складні погодні умови, уникали штормів та прокладали нові маршрути серед крижаних полів.
“Криголам “Ноосфера” став не лише символом відкритості України до глобальної наукової співпраці, але й платформою, де спільно створюється важлива наука, спрямована на захист найвразливіших екосистем нашої планети”, – наголосив Євген Дикий, керівник НАНЦ.
Порада від АіФ UA:
Ця новина є чудовим прикладом того, як Україна активно долучається до світової наукової спільноти, проводячи дослідження світового рівня. Розширення зони досліджень за Південне полярне коло та численні міжнародні партнерства свідчать про зростання наукового потенціалу країни та її внесок у вирішення глобальних екологічних проблем. Це важливо для розуміння майбутнього нашої планети.