Україна створює “Щит Свободи”: Freya та FP-9 – гарантія безпеки та стримування агресора
Україна активно працює над розробкою передових оборонних систем, які мають на меті забезпечити повний суверенітет держави у сфері безпеки та ефективне стримування потенційного агресора. Йдеться про створення власного антибалістичного щита під назвою Freya та перспективної ракетної системи FP-9.
Розробка цих систем, зокрема проєкту Freya, спрямована на створення української концепції загальноєвропейського протибалістичного щита нового покоління. Як зазначає співвласник та головний конструктор компанії Fire Point Денис Штілерман, ключовими принципами Freya є відкрита архітектура та використання власних технологій перехоплення, що забезпечить повну незалежність від зовнішнього впливу.
У контексті війни, надзвичайно важливо розробити проєкти, які не лише наблизять перемогу, але й гарантують спокійне майбутнє, особливо наступну зиму.
– пояснив Штілерман в інтерв’ю.
За словами Штілермана, тривала агресія чітко продемонструвала: жодна країна, включно з Україною та всією Європою, не може почуватися захищеною без власної системи протиповітряної оборони. Особливий акцент робиться на можливості перехоплення балістичних загроз, для використання яких не потрібно отримувати дозволи від інших держав.
Інноваційність українського проєкту Freya полягає в його повній незалежності від зовнішнього контролю. Штілерман підкреслює, що багато сучасних західних систем ППО мають закриту архітектуру, яка залишає за виробником або країною-постачальником можливість контролювати ключові компоненти системи.
Freya – це про перехоплення балістики. Ми запропонували загальноєвропейський антибалістичний щит, заснований на наших перехоплювачах, відкритій архітектурі та програмному рішенні. Воно гарантуватиме кінцевому користувачеві, що система ніколи не буде вимкнена ні заводом-виробником, ні компанією-продавцем, ні державою-покупцем.
– пояснив він.
Такий підхід означає нову філософію озброєння: отримання не просто системи безпеки, а повного суверенітету над нею.
Як приклад небезпеки залежності від іноземних розробок, Штілерман навів ситуацію з Катаром, який інвестував приблизно 20 мільярдів доларів США (близько 730 мільярдів гривень за поточним курсом) у закупівлю американських зенітно-ракетних комплексів Patriot.
Ви можете вкласти, як Катар, 20 мільярдів (доларів) у власну безпеку, закупити “Петріоти”, але в один день, коли літатиме ізраїльська авіація, ваші радари можуть бути дистанційно вимкнені. Ізраїльська авіація знищить лідерів ХАМАС. Хоча це й погані люди, яких слід було знищити, але країна, вклавши 20 мільярдів у свою ППО, фактично отримала повну залежність.
– зазначив конструктор.
Навіть найсучасніші системи ППО не надають справжньої незалежності, якщо країна не контролює програмне забезпечення, архітектуру та ключові елементи управління. Цей урок став одним із чинників, що спонукають Україну зосередитися на розробці власної ППО та технологій перехоплення балістичних ракет.
Окрім проєкту Freya, Україна також працює над новою балістичною системою FP-9. Ця система має бути здатною уражати цілі на території росії з високою швидкістю та мінімальними шансами на перехоплення. Це не лише відповідь на агресію, але й створення нового балансу стримування. “Ми можемо вразити 10, 20, 30 об’єктів одночасно на території Москви і вийти на такий пакт: ви не чіпаєте нашу цивільну інфраструктуру, а ми не чіпаємо вашу”, – заявив Штілерман, наголошуючи на можливості одночасного захисту українського неба та створення для ворога ризику невідворотної відповіді.
Нагадаємо
Раніше Денис Штілерман висловлював думку, що український аналог системи Patriot, який здатен перехоплювати балістичні ракети РФ, може бути розгорнутий до кінця поточного року. Проєкт Freya вже отримав підтримку від Німеччини, Франції та Норвегії.
Порада від АіФ UA:
Розробка власних систем протиповітряної та протибалістичної оборони, як-от Freya та FP-9, є критично важливою для України. Це не лише шлях до зміцнення обороноздатності та захисту населення, а й запорука реального суверенітету у сфері безпеки, зменшення залежності від зовнішніх постачальників та створення ефективного механізму стримування агресора.