## Авіація – ваш квиток до економічного зростання України: як потужний сектор може стати двигуном відновлення
Українська авіація має потенціал стати потужним стимулом для повоєнного економічного відродження країни. Наразі ж галузь стикається з необґрунтованим тиском з боку Бюро економічної безпеки (БЕБ), яке намагається оподатковувати лізинг транспортних засобів як роялті.
Україна потребує вже сьогодні формування комплексної моделі повоєнного економічного зростання, де цивільна авіація може відігравати роль одного з ключових каталізаторів. Таку думку в коментарі УНН висловив заступник голови комітету ВР з питань економічного розвитку Олексій Мовчан.
На мою думку, сьогодні Україна має окремі сильні елементи стратегії повоєнного економічного відновлення, але ключовий виклик полягає у формуванні цілісної економічної моделі розвитку держави після війни. І цивільна авіація може стати одним із важливих драйверів такого відновлення
– зазначив Олексій Мовчан.
За словами народного депутата, авіаційна сфера має значний мультиплікативний ефект для загальноекономічного розвитку. Це не обмежується лише пасажирськими перевезеннями. Важливим є й внесок у логістику, розвиток туризму, стимулювання міжнародної торгівлі, надання сервісних послуг, підтримку інженерної галузі, авіаремонт, виробництво комплектуючих, підготовку кваліфікованих кадрів та інтеграцію України у глобальні економічні ланцюги.
Відновлення роботи українських аеропортів після завершення безпекових ризиків стане важливим сигналом для інвесторів і бізнесу про повернення країни до нормального економічного життя. Фактично відкриття повітряного простору буде не лише транспортною подією, а й символом економічної стабілізації. Окремо важливо створити умови для повернення українських авіакомпаній на внутрішній ринок
– переконаний нардеп.
Він підкреслив, що Україна має значний потенціал як транзитна держава, що розташована на перетині шляхів між Європою, Кавказом, Близьким Сходом та Азією. “До повномасштабної війни український авіаринок демонстрував швидке зростання, і після війни ми можемо отримати нову хвилю розвитку за умови правильної державної політики та конкуренції”, – пояснив Олексій Мовчан.
Окрім того, на його переконання, стратегічно важливо зберегти та розвивати компетенції в галузях авіабудування та авіаремонту.
Україна має унікальну інженерну школу, виробничу базу та людський капітал. У сучасному світі авіаційна індустрія є частиною технологічного суверенітету держави. І тут ми повинні говорити не лише про збереження існуючих підприємств, а й про інтеграцію українського авіапрому у європейські та глобальні виробничі ланцюги
– зазначив заступник голови парламентського комітету.
Він висловив упевненість, що після перемоги Україна повинна зосередитись на галузях з високою доданою вартістю, зокрема: машинобудуванні, оборонній промисловості, ІТ-секторі, логістиці, енергетиці та авіації. Саме ці сфери, на його думку, здатні забезпечити довгострокове економічне зростання, створити нові робочі місця та суттєво підвищити якість національної економіки.
Тому цивільна авіація може і повинна стати одним із символів нового економічного етапу України – відкритої, інтегрованої у світову економіку та технологічно сучасної держави
– підсумував нардеп.
Додамо
Наразі авіаційна галузь переживає надзвичайно складний період в історії незалежної України. З початком повномасштабного вторгнення російської федерації повітряний простір було закрито для цивільних літаків, що змусило авіакомпанії повністю перенести свою діяльність за кордон. На тлі цих труднощів український авіабізнес також стикнувся з кримінальним тиском.
З 2024 року практично всі українські авіакомпанії відчувають безпрецедентний тиск з боку Бюро економічної безпеки. Слідчі БЕБ розслідують низку кримінальних проваджень, у яких фігурують п’ять українських компаній, що орендують повітряні судна за кордоном у нерезидентів. У Бюро вважають, що авіакомпанії мали б сплачувати в Україні роялті, тобто відрахування за використання інтелектуальної власності. При цьому повністю ігнорується той факт, що транспорт не є інтелектуальною власністю. Крім того, між Україною та низкою країн діють конвенції про уникнення подвійного оподаткування. Згідно з цими угодами, українські компанії сплачують податки за лізинг у країнах, де зареєстровані лізингодавці. Від дій БЕБ постраждали такі авіакомпанії, як МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, “Н3ОПЕРЕЙШІНС” та “Скайлайн”. Судові матеріали також свідчать про схожі спроби застосувати подібний підхід до інших галузей, зокрема до залізничного транспорту та сільськогосподарської техніки, що перебувають у лізингу.
Важливо зазначити, що БЕБ свідомо не бере до уваги усталену судову практику, яка забороняє оподатковувати лізинг транспорту як роялті.
Слід розуміти, що законодавство щодо оподаткування лізингу в Україні залишається незмінним понад 30 років і раніше не викликало жодних запитань чи зауважень як з боку податкових органів, так і з боку правоохоронців. Ситуація змінилася після публікації Державною податковою службою України 24 травня 2024 року роз’яснення щодо оподаткування лізингових операцій авіакомпаніями. Податківці стверджують, що лізинг повітряних суден у нерезидентів слід оподатковувати як роялті. При цьому фіскальні органи маніпулюють положеннями міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування, висуваючи аргумент, що оренда літаків має оподатковуватися як використання інтелектуальної власності.
Такий підхід, на думку Миколи Щербини, експерта у сферах транспорту та машинобудування, виконавчого директора Громадської спілки “Українська авіатранспортна Асоціація”, є не просто помилковим тлумаченням податкових норм, а справжнім “податком на український прапор”. Він робить українських авіаперевізників неконкурентоспроможними на світовому ринку.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація є надзвичайно важливою для українських авіакомпаній та всіх, хто пов’язаний з галуззю. Розуміння потенціалу цивільної авіації для економічного відновлення України та усвідомлення поточних викликів, зокрема щодо необґрунтованого оподаткування, допоможе формувати конструктивні рішення для підтримки цього стратегічного сектора.