Фонд Миру Трампа: Віртуальні обіцянки та реальна невизначеність
Офіційний фонд, створений для Ради миру Дональда Трампа, залишається порожнім, що ставить під сумнів реалізацію проєктів з відновлення Гази. Організація стикається з юридичними та політичними перешкодами, які сповільнюють її діяльність, як повідомляє УНН з посиланням на Financial Times.
Деталі фінансової невизначеності
Президент США анонсував Раду миру, яка закликала світових лідерів зробити внески на “довічне членство” у розмірі 1 мільярда доларів, називаючи її однією з найважливіших міжнародних ініціатив. Країни-учасниці пообіцяли 7 мільярдів доларів на “пакет допомоги” для Гази, а Трамп планував виділити ще 10 мільярдів доларів від США.
Однак, за чотири місяці після заснування, згідно з інформацією від чотирьох осіб, обізнаних із ситуацією, жодного фінансування від донорів на рахунок фонду, створеного за участю Світового банку, не надійшло. “Жоден долар не був внесений”, – зазначив один із співрозмовників.
Замість використання фонду, що управляється Світовим банком та схвалений ООН, Рада миру почала отримувати пожертви безпосередньо на свій рахунок у JPMorgan. Цю інформацію підтвердив речник ради та інша особа, знайома з організаційними процесами.
Якщо Світовий банк зобов’язаний звітувати про фінансовий стан фонду Гази перед вкладниками та членами ради, то щодо рахунку в JPMorgan відсутні будь-які незалежні вимоги щодо прозорості фінансових операцій.
Представник Ради миру пояснив Financial Times, що “було розроблено низку механізмів фінансування”, включаючи механізм Світового банку, але “наразі донори віддають перевагу іншим варіантам”.
Офіційний представник Ради миру додав, що організація “регулярно звітуватиме про свої фінансові результати” перед власною виконавчою радою, до якої входять представники адміністрації Трампа та інші радники, “в оптимальний час”.
Внески від Марокко (близько 3 мільйонів доларів США, або приблизно 120 мільйонів гривень за поточним курсом) та Об’єднаних Арабських Еміратів (20 мільйонів доларів США, або приблизно 800 мільйонів гривень) допомогли забезпечити фінансування офісу Миколи Младенова, “високого представника” у повоєнній Газі, та оплату праці співробітників Палестинського технократичного комітету, створеного Радою для управління сектором.
ОАЕ також нещодавно виділили 100 мільйонів доларів США (приблизно 4 мільярди гривень) на підготовку нового поліцейського підрозділу для Гази. Однак, за словами двох джерел, програма ще не стартувала, а кошти залишаються замороженими.
Додаткові фінансові потоки та їх призначення
Видання зазначає, що Державний департамент США планує перерозподілити близько 1,2 мільярда доларів США (приблизно 48 мільярдів гривень) з коштів допомоги на проєкти, пов’язані з реалізацією цілей Ради миру. Проте ці кошти, які не будуть надходити безпосередньо до Ради, також ще не були використані.
Старший помічник Конгресу США прокоментував: “Жодних із цих коштів (не надійшло до Ради). Рада миру не розпоряджається цими грошима. І співробітники повідомляють нам, що немає наміру дозволяти Раді миру керувати цими коштами”.
Державний департамент має намір виділити близько 50 мільйонів доларів США (приблизно 2 мільярди гривень) безпосередньо Раді для фінансування її операційної діяльності. Однак, ці кошти також ще не були розподілені. За словами помічника Конгресу, посадовці запевнили Конгрес, що Раді не буде дозволено використовувати ці кошти до впровадження необхідних систем фінансового контролю та інших вимог для отримання американського фінансування.
Представники Державного департаменту заявили, що “підтримують бачення президента” щодо Ради та “продовжують вивчати, як існуючі органи влади, програми та міжвідомча координація можуть найкраще сприяти досягненню цих цілей”.
Хоча Рада миру оголосила тендери на виконання робіт з безпеки та реконструкції в Газі, речник організації повідомив, що жодних контрактів ще не було укладено. “Значною мірою це пов’язано з тим, що ми ще не працюємо безпосередньо в Газі”, оскільки ХАМАС ще не роззброївся, пояснив речник.
Контекст та перспективи
Трамп представив Раду миру з належним розмахом у січні. Це викликало занепокоєння у деяких європейських столицях щодо можливої конкуренції з ООН. Першочерговим завданням Ради було нагляд за відновленням Гази після тривалого періоду руйнівних конфліктів.
Пізніше його зять і радник Джаред Кушнер представив футуристичні візуалізації Гази, створені за допомогою штучного інтелекту, з зображеннями сучасних веж та розкішної інфраструктури. За даними останніх оцінок ЄС, ООН та Світового банку, на відновлення Гази протягом наступного десятиліття знадобиться понад 70 мільярдів доларів США (приблизно 2,8 трильйона гривень).
Законодавці США вимагали від адміністрації Трампа надати додаткову інформацію про Раду, її діяльність та правовий статус. Деякі ставили під сумнів, чи відповідає організація юридичним критеріям для класифікації в США як міжнародна організація, що має право на отримання американських коштів. Однак, детальних відповідей від Державного департаменту поки що не було отримано.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація важлива для розуміння того, як функціонують міжнародні благодійні та гуманітарні ініціативи. Незважаючи на гучні заяви та амбітні плани, реальна допомога часто залежить від прозорості фінансових потоків та налагоджених механізмів контролю. Для донорів це сигнал бути уважними до того, куди спрямовуються їхні кошти, а для громадськості – привід слідкувати за ефективністю та підзвітністю подібних організацій.