## “Орєшнік” проти “Шахедів”: чи справді російська ракета така грізна?
За даними аналітиків Defense Express, удар 36 блоків російської балістичної ракети середньої дальності “Орєшнік” можна умовно порівняти з атакою 36 дронів Shahed з посиленою бойовою частиною. Проте, важливо розуміти, що характер ураження цими типами озброєнь суттєво відрізняється, як передає УНН.
Спростування міфу про “кінетичну” надзброю
Російська пропаганда активно поширювала наратив про надзвичайну “кінетичну” руйнівну силу “Орєшніка” та використання ним спеціальних “вольфрамових стрижнів”, які нібито здатні пробивати навіть підземні укріплення. Однак, аналіз місць влучань, зокрема у Білій Церкві, а також попередніх атак на Дніпро та Львів, не надає жодних доказів на підтримку цих тверджень.
Після вже третього застосування БРСД “Орєшнік” без суттєвих результатів, навіть російські громадяни почали висловлювати сумніви щодо заявленої “аналоговнєтності” цієї зброї, викриваючи кремлівську пропаганду.
– наголошує Defense Express.
Реальні наслідки удару “Орєшніка”
Згідно з даними видання, вирви від падіння бойових блоків ракети у Білій Церкві сягали до трьох метрів у діаметрі та приблизно двох метрів у глибину. Через потужну енергію удару самі бойові блоки руйнувалися майже повністю, що ускладнює детальне вивчення їхньої конструкції.
Експерти оцінюють енергію удару одного блоку приблизно в діапазоні 220–400 мегаджоулів. Ця показник еквівалентний вибуху 52–95 кілограмів тротилу.
Виробництво “Орєшніка” значно поступається темпам виробництва “Шахедів”
Defense Express також звернули увагу на різницю у виробничих потужностях Росії щодо різних типів озброєнь. За оцінками аналітиків, у 2026 році Росія планує виготовити лише близько п’яти ракет “Орєшнік”, що означає виробництво однієї ракети кожні 2-2,5 місяці. Натомість, для виготовлення 36 дронів Shahed Росії потрібно приблизно вісім годин.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація допоможе вам краще розуміти реальні можливості російської зброї, відрізняти пропагандистські заяви від фактів та об’єктивно оцінювати військову загрозу. Знання про темпи виробництва озброєнь також дає уявлення про потенціал противника у довгостроковій перспективі.