
Учасники панельної дискусії на конференції “Торгові війни: мистецтво захисту-2026” / Delo.ua
Обмеження ввезення якісної сировини під приводом захисту вітчизняного ринку може мати зворотний ефект, призводячи до скорочення робочих місць у галузі переробки та зменшення внутрішнього попиту у металургійному секторі. Про це повідомили представники компанії “Стальканат”.
У сучасному світі спостерігається значний обсяг надлишкового виробництва металу. В умовах глобального перевиробництва захист національних ринків стає одним із пріоритетних завдань для багатьох країн. Ця тенденція проявляється у широкому застосуванні різноманітних інструментів торговельної політики, зокрема антидемпінгових розслідувань, які часто стосуються українських експортерів. Нещодавно набув поширення новий механізм торговельних протистоянь – механізм вуглецевого коригування імпорту (CBAM), який позиціонується як боротьба за збереження довкілля.
Питання ефективної протидії заходам, спрямованим проти українських постачальників металургійної продукції на міжнародні ринки, а також шляхи захисту внутрішнього ринку, стали предметом обговорення на конференції “Торгові війни: мистецтво захисту-2026”. Цей захід, організований юридичною фірмою “Ілляшев та Партнери” за підтримки компанії DONE, відбувся у Києві 20 травня.
Ключові аспекти захисту ринку та виробництва
Генеральний директор “Стальканату” Сергій Лавриненко поділився досвідом участі компанії в численних антидемпінгових розслідуваннях. Він наголосив на важливості обережної та коректної поведінки бізнесу під час таких процедур, оскільки вони часто межують з конфліктом інтересів. На його думку, як учасники розслідувань, так і держава повинні демонструвати зважений підхід.
Лавриненко зазначив, що нерідко виникає складність у визначенні, кого саме має захищати Україна: виробника кінцевої продукції чи постачальника дефіцитної сировини. Наприклад, чи захищати виробника метизів, чи виробника катанки.
Пропозиції щодо критеріїв захисту
- Кількість робочих місць: Експерт пропонує використовувати як головний критерій вибору для захисту – кількість робочих місць на виробництві. Це більш універсальний підхід.
- Створення доданої вартості: Варто надавати пріоритет тим виробництвам, які потребують більше робочої сили та де створюється вища додана вартість.
За словами Лавриненка, для побудови дієвої системи захисту українського ринку варто запозичити європейський досвід. Зокрема, у ЄС антидемпінгові розслідування обов’язково включають дослідження національного інтересу. В Україні ж такі дослідження поки що не стали системними.
“Було б справедливо розраховувати національний інтерес за вже наявними методиками під час кожного антидемпінгового розслідування. У таких ситуаціях завжди є переможці та переможені. Але якщо виграє держава, то кількість переможених буде незначною”, – переконаний генеральний директор “Стальканату”.
Він додав, що запровадження антидемпінгових мит може завдати значних збитків українським виробникам металопродукції, які перевищать потенційні вигоди для ініціаторів таких обмежень.
“Наприклад, якщо в ході антидемпінгового розслідування щодо катанки українські виробники металовиробів зазнають поразки, то наше багатопрофільне підприємство, ймовірно, виживе, на відміну від багатьох інших представників галузі. Водночас, за даними вже проведеного дослідження, втрати робочих місць у експортноорієнтованій галузі, що виробляє металопродукцію з української сировини, у разі запровадження заявлених мит, будуть у десятки разів більшими, ніж виграш протилежної сторони. Ми прагнемо зберегти виробництво з вітчизняної сировини та подальший експорт цієї продукції. Наша жертва не допоможе компанії “АрселорМіттал”, – підкреслив Лавриненко.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація є вкрай актуальною для українських виробників металопродукції та компаній, що працюють у суміжних галузях. Розуміння принципів торговельних воєн, а саме антидемпінгових розслідувань та механізмів вуглецевого коригування, дозволить краще захистити власні інтереси на внутрішньому та зовнішніх ринках, а також сприятиме збереженню робочих місць та розвитку національної економіки.
