“Закрите небо” як привід для тиску: БЕБ ставить під сумнів міжнародні договори авіакомпаній
Бюро економічної безпеки (БЕБ) висуває претензії до українських авіакомпаній, які оперують за кордоном через закритий повітряний простір України. Юридичні експерти вказують на некоректне тлумачення міжнародних конвенцій з боку відомства.
Українські авіаперевізники, діяльність яких через військові дії перебазувалася за межі країни, зіткнулися з проблемами подвійного оподаткування та необґрунтованими претензіями з боку Бюро економічної безпеки. Навіть у випадках, коли податки вже були сплачені в іноземних юрисдикціях, держава намагається донарахувати додаткові платежі. Фахівці вважають такі дії прямим тиском на бізнес, що ставить під загрозу існування цивільної авіації в Україні.
Один із найгостріших викликів для компаній, що працюють за міжнародними стандартами, — це питання подвійного оподаткування. Українські контролюючі органи, ігноруючи суть міжнародних угод, намагаються довести, що компанії, зареєстровані за кордоном, але з українськими кінцевими бенефіціарами, мають сплачувати податки саме в Україні. Однак юристи наголошують, що ключовим є місце реального формування доходу та ведення господарської діяльності, а не лише формальна реєстрація.
Міжнародні конвенції на захисті бізнесу
Дмитро Касьяненко, засновник юридичної компанії “Касьяненко і партнери”, в ексклюзивному коментарі УНН пояснив, що міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування чітко регулюють такі ситуації.
Якщо авіакомпанії виконують рейси за межами України та формують дохід там, де фактично здійснюється діяльність, застосовуються відповідні Конвенції. Їх основний принцип: один і той самий дохід не може оподатковуватися двічі. Якщо податок вже сплачено за кордоном, Україна не має права донараховувати його, або ж може застосувати лише обмежену ставку згідно з угодою.
– пояснив юрист.
Конфлікт між бізнесом та БЕБ виникає через формальний підхід останнього. Замість глибокого аналізу економічної діяльності, Бюро спирається на наявність українського бенефіціара як підставу для оподаткування. Такий підхід суперечить міжнародному податковому праву та судовій практиці.
Для обґрунтованих висновків про податкове резидентство необхідна потужна доказова база: аналіз фактичного управління, бенефіціарних власників, економічної суті операцій та руху коштів. Без цього будь-які претензії є необґрунтованими і, як правило, не витримують судового контролю.
– зазначив Касьяненко.
Вимушений переїзд як шлях до виживання
Після початку повномасштабного вторгнення, коли український повітряний простір залишається закритим, значна частина авіакомпаній перенесла свою діяльність за кордон. Це стосується не лише здійснення рейсів, а й обслуговування літаків, розміщення екіпажів, технічної підтримки та укладання контрактів з іноземними партнерами. У таких умовах реальний центр формування доходу об’єктивно зміщується з України.
Українські авіакомпанії, як правило, використовують лізингову модель для поповнення парку повітряних суден, що є поширеною практикою у світовій авіації через економічну доцільність. Однак БЕБ намагається наполягати на сплаті податку за лізинг саме в Україні, навіть якщо лізингодавці є іноземними резидентами, а податки вже сплачені в інших юрисдикціях. Це створює додаткові фінансові бар’єри для бізнесу.
Переміщення діяльності за кордон — вимушений крок
Дмитро Касьяненко підкреслив, що в умовах війни переведення діяльності за кордон є не схемою ухилення від податків, а життєво необхідним кроком для виживання.
В умовах війни це особливо важливий аспект: українські авіакомпанії майже не літають в Україні, а всі операції, активи та персонал знаходяться за кордоном. Це є вагомим аргументом на користь того, що дохід формується поза межами України.
– підкреслив він.
Важливо зазначити, що українські авіакомпанії продовжують сплачувати податки на прибуток в Україні, забезпечуючи надходження валютної виручки до державного бюджету.
Вибірковість правозастосування та тиск на бізнес
Окремою проблемою є вибірковість у правозастосуванні. Коли схожі моделі міжнародної діяльності по-різному оцінюються державою, це може свідчити про неправомірний тиск на конкретні компанії.
Наразі відомо про п’ять українських авіаперевізників, які зіткнулися з переслідуваннями через нібито несплату податків за лізинг.
Якщо однакові за своєю суттю бізнес-моделі оцінюються по-різному для різних компаній, це вже свідчить про проблеми у правозастосуванні. Такі дії можуть бути використані в суді як доказ упередженості або вибіркового тиску.
– зазначив Касьяненко.
Особливу увагу слідчі БЕБ приділяють компаніям, що працюють на Кіпрі та в Об’єднаних Арабських Еміратах, де податкове навантаження нижче. В Україні податок на прибуток становить 18% та 20% ПДВ, тоді як на Кіпрі корпоративний податок — 12,5%, а в ОАЕ — від 0% до 9%. Проте, за словами юриста, вигідніша податкова юрисдикція сама по собі не є порушенням.
Для бізнесу критично важливо не просто мати іноземну реєстрацію, а бути готовим довести реальність своєї діяльності: де приймаються управлінські рішення, де працюють співробітники, де виконуються контракти, де розташоване майно та яка економічна логіка операцій.
Правовий захист та пріоритет міжнародних договорів
У разі виникнення претензій з боку БЕБ, бізнес не повинен автоматично їх визнавати. Навпаки, необхідно активно захищати свої права, посилаючись не лише на українське законодавство, а й на міжнародні конвенції, які мають вищу юридичну силу.
Бізнесу в такій ситуації слід активно захищатися у правовому полі, а не погоджуватися з позицією БЕБ. Ефективним інструментом є оскарження дій БЕБ у суді, наголошуючи на пріоритеті міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування, які є нормами прямої дії.
– підкреслив Касьяненко.
У суді важливо довести реальність іноземної діяльності, факт сплати податків за кордоном, відсутність постійного представництва в Україні та економічну суть операцій. За належної доказової бази, суди часто стають на бік бізнесу, якщо податкові органи чи БЕБ діють формально або виходять за межі своїх повноважень.
Таким чином, ситуація з нарахуванням податків українським компаніям, що працюють за кордоном, виходить за межі звичайної податкової суперечки. Це питання виживання галузі цивільної авіації, яка в умовах війни мусила перенести свою діяльність за межі України. Системний тиск на бізнес, який працює в екстремальних умовах, може стати більш серйозним сигналом, ніж боротьба з ухиленням від сплати податків.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація є надзвичайно важливою для українського бізнесу, особливо для тих компаній, які змушені були перенести свою діяльність за кордон через війну. Розуміння міжнародних податкових конвенцій та правових механізмів захисту допоможе уникнути необґрунтованих претензій з боку державних органів та зберегти свою діяльність в умовах кризи.