-
Алік Сахно
кореспондент
Вже формується потенційний ринок комерційних систем протиповітряної оборони (ППО). Фото: МВС України
Розгортання локальної системи захисту від безпілотних літальних апаратів (БПЛА) для великих промислових об’єктів або енергетичних підприємств в Україні може обійтися від 250 000 до 500 000 доларів США (приблизно 10 000 000 – 20 000 000 гривень) і вище. Через часті атаки дронами, бізнес, енергетичний сектор та міська інфраструктура все частіше розглядають можливість створення власних засобів протидії цим загрозам.
Про це Delo.ua повідомив Ярослав Філімонов, генеральний директор компанії-розробника систем радіоелектронної боротьби та розвідки Kvertus.
Ключові аспекти системи захисту від дронів:
- Орієнтовна вартість захисту об’єкта
- Використовувані технології
- Потенційні перші клієнти
- Принцип роботи системи
- Необхідність розробки правил використання
- Світовий досвід застосування
За словами експерта, в Україні вже закладається основа для комерційного ринку систем протидії безпілотникам, призначених для підприємств та інфраструктурних об’єктів. Потенціал для стрімкого зростання цього ринку є доволі значним.
“Загроза атак дронами стала постійною, тому бізнес, енергетика, логістичні компанії та муніципальна інфраструктура вже потребують індивідуальних рішень для захисту”, — підкреслив Філімонов.
Скільки коштує захист об’єкта?
Експерт пояснює, що йдеться не про окремий пристрій, а про побудову комплексного технологічного контуру безпеки, який охоплює системи виявлення, управління та засоби пригнічення.
“Середня вартість розробки автоматизованого контуру захисту для великого промислового майданчика або енергетичного об’єкта площею кілька квадратних кілометрів може сягати від 250 000 до 500 000 доларів США (приблизно 10 000 000 – 20 000 000 гривень) і вище, залежно від специфіки конфігурації”, — уточнив Філімонов.
Він також зазначив, що точна ціна формується з урахуванням типу об’єкта, особливостей рельєфу місцевості, щільності забудови, необхідної глибини виявлення цілей та потреби в інтеграції з існуючими системами безпеки. Однак, незважаючи на суттєві бюджетні вимоги, такі інвестиції значно менші за потенційні збитки від ворожих атак.
“Вартість одного потужного трансформатора може сягати 10 мільйонів доларів США, а зупинка виробничих процесів на кілька тижнів коштуватиме ще більше. З огляду на це, системи захисту слід розглядати як інвестицію в надійність інфраструктури, а не як звичайні витрати”, — наголосив він.
Які технології використовуються?
Основний акцент робиться на технологіях виявлення безпілотників, радіоелектронній розвідці, системах ситуаційної обізнаності та засобах радіоелектронної боротьби (РЕБ), які можуть створювати локальні захисні контури для підприємств чи інфраструктурних об’єктів.
“Українські розробники вже накопичили значний технологічний досвід у цих напрямках, здобутий у реальних бойових умовах”, — пояснив Філімонов.
Водночас, перехоплення ракет залишається в компетенції класичної протиповітряної оборони. Ярослав Філімонов додає, що системи радіоелектронної розвідки (РЕР) можуть відігравати ключову роль у ранньому виявленні загроз та підвищенні загальної ситуаційної обізнаності.
Хто може стати першими замовниками?
Першими замовниками таких систем, ймовірно, стануть міста та об’єкти критичної інфраструктури.
“Я бачу серед перших клієнтів підприємства енергетичного сектору, великі промислові вузли, логістичні центри, транспортні хаби, порти, масштабні складські комплекси та стратегічні виробництва”, — зазначив Філімонов.
Також потенційними клієнтами є компанії з безперервними виробничими циклами, для яких навіть одна успішна атака може призвести до колосальних фінансових збитків.
Однак, за словами Філімонова, для житлових комплексів таке рішення є надто складним, дорогим та регуляторно чутливим, тому вони навряд чи стануть основними користувачами систем протиповітряної оборони.
Як працює така система?
Експерт наголошує, що ефективний захист від дронів передбачає багаторівневий підхід, а не встановлення одного засобу РЕБ. На його думку, справді дієвий захист — це інтегроване поєднання виявлення, класифікації цілей, керування засобами впливу та взаємодії з іншими оборонними компонентами.
Філімонов наводить приклад комплексу Atlas від компанії Kvertus, який поєднує системи радіоелектронної розвідки та інтелектуальні засоби РЕБ.
“Модуль Azimuth забезпечує виявлення безпілотників на відстані до 150 км, тоді як система Mirage здатна пригнічувати канали управління дронів на відстані до 30 км”, — повідомив він.
Потрібні правила використання
Ярослав Філімонов наголошує, що розробка технологій належить приватному сектору, але правила їх застосування повинні бути чітко визначені державою.
За його словами, хаотичне використання систем РЕР та РЕБ різними об’єктами може створювати взаємні перешкоди та ускладнювати роботу інших елементів оборонних систем.
Тому, продовжує він, оптимальною моделлю розвитку є поєднання комерційних технологій із централізованою координацією з боку держави.
Як це працює у світі?
У Сполучених Штатах Америки та країнах Європейського Союзу законодавство прирівнює дрон до цивільного літака. Водночас у більшості країн приватні компанії мають право використовувати системи моніторингу повітряного простору, але не мають права самостійно нейтралізувати безпілотники.
“Приватний власник може зафіксувати факт порушення, але нейтралізація дрона є виключною прерогативою правоохоронних органів або спеціально уповноважених служб”, — пояснив Філімонов.
За його словами, міжнародна практика рухається в напрямку гібридної моделі, де приватний сектор постачає передові технології, а держава надає право на активне застосування цих систем.
Нагадаємо, Україна має потенціал експортувати до 10 000 дронів-перехоплювачів щомісяця без шкоди для потреб фронту.
Порада від АіФ UA: Ця інформація є надзвичайно актуальною для українського бізнесу та критичної інфраструктури. Розуміння вартості та принципів роботи систем протидії дронам допоможе керівникам підприємств та відповідальним особам приймати обґрунтовані рішення щодо захисту своїх активів від постійної загрози. Це не просто витрати, а стратегічна інвестиція у безпеку та безперебійність роботи.