## Медична сфера України: Загроза колапсу через війну, дефіцит кадрів та брак контролю Українська система охорони здоров’я переживає глибоку кризу, зумовлену війною, масовим відтоком фахівців та відсутністю ефективного контролю за якістю надання медичних послуг. Колишній очільник Міністерства охорони здоров’я, Олег Мусій, наголошує: без належного фінансування, продуманої кадрової політики та чітких критеріїв відповідальності галузь продовжить занепадати, а доступ пацієнтів до кваліфікованої допомоги стрімко зменшуватиметься. Показовим прикладом такої ситуації стала “Справа Odrex”, яка стала справжнім випробуванням для державного регулятора та його спроможності захистити права пацієнтів. 
Найбільш руйнівні наслідки має недолуга політика чинної влади у сфері охорони здоров’я та продовження так званої реформи, яка не підкріплена нічим: ані фінансами, ані кадрами, ані чіткою державною політикою щодо майбутнього галузі. Тенденції лише негативні, що ведуть до розпаду, і система охорони здоров’я, на жаль, руйнуватиметься все більше. Тому зміни в медичній сфері потребують системного та негайного вирішення. Без цього люди матимуть ще менший доступ до системи охорони здоров’я.
– вважає колишній міністр охорони здоровʼя.
### Відсутність контролю якості та критеріїв відповідальності Окремо ексміністр акцентує увагу на проблемі, що безпосередньо стосується безпеки пацієнтів – відсутності дієвих механізмів контролю за якістю лікування та визначення відповідальності медичних закладів. На його думку, в Україні досі не сформовані зрозумілі правила гри: відсутні єдині критерії для оцінки роботи лікарень та конкретних клінічних рішень. А без чітких критеріїв неможливий ефективний контроль ні в державному, ні в приватному секторі.
Контролю якості практично не існує, тому що немає критеріїв оцінки, і вони досі ніким не запроваджені. Ні МОЗ, ні Національною службою здоров’я України (НСЗУ). Тому показники контролю, на жаль, є однією з найболючіших тем і проблем, яких у нашій системі поки що належним чином, як це мало б бути, немає.
– коментує Мусій.
У цьому контексті питання “чи можна довіряти системі?” стосується не лише фінансування, а й підзвітності: що саме перевіряється, ким, за якими показниками, і які наслідки настають для медичного закладу, якщо пацієнт отримав неналежну допомогу. За відсутності відповідей на ці запитання зростає суспільна напруга, особливо на тлі публічних історій про смерті в лікарнях чи ускладнення після медичних процедур. ### Кадровий відтік під час війни та демографічної кризи Більше того, в умовах війни українська система охорони здоров’я функціонує під подвійним тиском. З одного боку – демографічна криза, що проявляється у підвищеній смертності внаслідок бойових дій, зниженні народжуваності та масовому виїзді громадян за кордон. З іншого – стрімке скорочення кількості медичних працівників, які мали б вирішувати ці виклики. За словами Олега Мусія, країна втрачає висококваліфіковані кадри. Частина лікарів емігрує в пошуках стабільності та гідної оплати праці, інша частина залишає систему через відсутність продуманої кадрової політики. І це, на його переконання, є вже не просто наслідком війни, а результатом невідповідних управлінських рішень у галузі.
Значний відтік високопрофесійних кадрів, які виїхали за кордон або не працюють у медицині через недостатню оплату праці. Керівництво міністерства, і особливо НСЗУ, більше переймається фінансами, ніж кадрами. Ймовірно, невдала кадрова політика призводить до того, що хороших лікарів стає все менше. Це, звісно, негативно впливає на швидкість та якість надання медичної допомоги, а відповідно, може й збільшувати смертність.
– резюмує Олег Мусій.
### “Справа Odrex” як випробування для МОЗ: чи здатен регулятор захистити пацієнта? На цьому тлі окремим маркером якості державного регулювання у медичній сфері стала історія навколо найбільшої приватної клініки Одеси – Odrex. Якщо, як стверджує Олег Мусій, система фактично позбавлена чітких критеріїв контролю якості, то саме резонансні випадки мають продемонструвати, чи здатне міністерство виконувати свою ключову функцію – бути не пасивним спостерігачем, а гарантом безпеки пацієнта. МОЗ має не лише видавати ліцензії, але й проводити перевірки, реагувати та вживати заходів у випадках, коли навколо медичного закладу накопичуються системні звинувачення. Якщо приватна клініка фігурує у 10 кримінальних провадженнях, якщо проти неї виникає громадський рух StopOdrex, якщо родичі пацієнтів публічно заявляють про можливу неналежну медичну допомогу – цілком логічно очікувати активної та публічної позиції регулятора. Якщо ж МОЗ не демонструє спроможності жорстко реагувати на потенційні порушення у медичних закладах та скарги пацієнтів, довіра до всієї системи охорони здоров’я неминуче підривається. ### Порада від АіФ UA: Ця новина є надзвичайно важливою для кожного українця, адже вона висвітлює серйозні проблеми в системі охорони здоров’я. Розуміння причин кризи, таких як брак фінансування, відтік кадрів та відсутність ефективного контролю, допоможе вам краще орієнтуватися у ситуації та розуміти, на що звертати увагу при виборі медичного закладу чи лікаря. Системні зміни, про які говорить ексміністр, потребують уваги суспільства та дій з боку влади для забезпечення якісної та доступної медичної допомоги для всіх громадян.