Нафта “Дружба” під ударом: Атака дронів може змусити ЄС переглянути допомогу Україні
Україна наразі підраховує масштабні збитки, спричинені атакою російських безпілотників на критично важливий об’єкт нафтопроводу “Дружба”. Цей інцидент може суттєво затягнути процес надання допомоги Україні з боку Європейського Союзу та запровадження нових санкцій проти Москви. Угорщина та Словаччина, у свою чергу, звинувачують українську сторону у створенні штучних перешкод для поставок, що, на їхню думку, ускладнює схвалення допомоги ЄС.
Згідно з інформацією Bloomberg, яка цитує УНН, атака безпілотників, що сталася минулого місяця, призвела до пожежі на резервуарі для зберігання нафти, яка тривала 10 днів. Окрім того, було пошкоджено значну кількість обладнання, силові кабелі, трансформатори та систему виявлення витоків, що відповідає за герметичність трубопроводу.
Наслідки атаки та політичні маневри
“Зважаючи на масштаби руйнувань, повна оцінка потребує часу. Ми очікуємо, що вона буде готова найближчим часом”, – зазначив Сергій Корецький, головний виконавчий директор НАК “Нафтогаз України”.
Припинення транспортування російської нафти трубопроводом “Дружба” до Угорщини та Словаччини спричинило звинувачення з боку цих країн на адресу України у блокуванні поставок, попри відсутність доказів пошкоджень. Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив про намір заблокувати значну частину фінансової допомоги ЄС Україні, зокрема кредит на суму 90 мільярдів євро (приблизно 106 мільярдів доларів США або близько 4,24 мільярда гривень за поточним курсом), доки транзит нафти не буде відновлено. Словаччина також повідомила про призупинення екстрених поставок електроенергії. Видання зазначає, що ці дві країни, які підтримують тісні зв’язки з Кремлем, також виступили проти останнього пакету санкцій ЄС проти Москви.
Блокування допомоги з боку Угорщини викликало обурення серед інших країн ЄС, які звинуватили Будапешт у порушенні принципу добросовісної співпраці. На зустрічі послів ЄС у Брюсселі деякі держави висунули пропозицію про організацію місії для встановлення фактів на місці, аби розв’язати цю напружену ситуацію, адже Україні терміново потрібні заблоковані кошти.
Віктор Орбан у своєму листі до Президента Європейської Ради підтримав ідею створення такої місії за участю представників Угорщини та Словаччини. Він також заявив, що обидві країни наполягають на проведенні такого розслідування.
Ремонтні роботи в екстремальних умовах
Україна продовжує протистояти безперервним атакам Росії на свою енергетичну інфраструктуру, які спричинили численні відключення електроенергії та опалення для мільйонів громадян у найхолоднішу пору року. Енергетичні компанії по всій країні змушені були спрямувати свої ремонтні бригади на допомогу Києву у відновленні електропостачання та опалення. “Нафтогаз” також був змушений залучити своїх інженерів до ремонту. Роботи на трубопроводі ускладнювалися надзвичайно низькими температурами, які в січні та на початку лютого сягали -20°C.
Нафтопровід “Дружба” зазнав пошкоджень внаслідок удару дронів 27 січня. Хоча частину безпілотників було збито, кілька досягли цілі, спричинивши масштабну пожежу.
“Внаслідок атаки сталася пожежа у великому резервуарі, який забезпечує безперебійну подачу палива до трубопровідної системи “Дружба”. Існував ризик обвалення та масштабного розливу нафти, тому було прийнято рішення перекачувати пальне з резервуара в трубопровід під час атаки”, – пояснив Корецький. За його словами, якби резервуар не був майже порожнім, гасіння пожежі тривало б значно довше 10 днів. Перекачування гарячої нафти спричинило аварійну зупинку насосної установки, але допомогло уникнути розливу.
“Це найбільше нафтосховище в Європі, розміром з футбольне поле. Наші працівники, ризикуючи життям під час атаки, намагалися спорожнити резервуар через трубопровід, оскільки існував ризик обвалення, що призвело б до найбільшої екологічної катастрофи в регіоні”, – додав він. Вогонь та гаряча нафта завдали значних пошкоджень об’єкту. Оцінка збитків включатиме вартість, перелік необхідного обладнання для заміни та попередній графік ремонтних робіт.
Звинувачення та політичні причини
Угорщина та Словаччина не звинуватили Росію у перебоях з поставками, натомість, не надаючи жодних доказів, заявили про відсутність технічних причин для зупинки. Словаччина неодноразово повідомляла про відновлення роботи трубопроводу протягом кількох днів, посилаючись на інформацію від України, але потім переносила терміни. Це відбулося двічі цього тижня, перш ніж прем’єр-міністр Роберт Фіцо заявив, що дата перенесена щонайменше на 3 березня.
Українські та європейські офіційні особи стверджують, що Київ ніколи не надавав конкретних термінів завершення ремонтних робіт.
Угорщина відмовилася від альтернативних поставок нафти через Україну чи Хорватію, аргументуючи це тим, що російська нафта дешевша. Країна щорічно витрачає понад 5 мільярдів євро на російське викопне паливо.
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що немає “жодної фізичної причини” для порушення потоків нафти, і що це “виключно політичне рішення України”. Орбан використав свою незгоду з українською допомогою як ключовий елемент своєї передвиборчої кампанії.
Під час візиту європейських лідерів до Києва, присвяченого річниці повномасштабного вторгнення Росії, Президент України Володимир Зеленський повідомив, що ремонтні роботи тривають, і запропонував угорському прем’єр-міністру Орбану обговорити атаки з главою Кремля Володимиром Путіним.
Порада від АіФ UA: Ця новина є надзвичайно важливою для громадян України, оскільки вона висвітлює потенційні політичні та економічні наслідки російських атак на критичну інфраструктуру. Розуміння причин затримок у отриманні фінансової допомоги від ЄС та можливих політичних маніпуляцій з боку окремих країн-членів дозволяє краще орієнтуватися в складній геополітичній ситуації.