Удари України по російській нафтовій інфраструктурі: США закликають до обачності через вплив на капіталовкладення
Сполучені Штати офіційно висловили занепокоєння Україні щодо наслідків її атак на російські нафтові об’єкти, зокрема в районі Новоросійська. За інформацією, наданою Україні, ці дії можуть впливати на обсяги американських інвестицій у Казахстані, що безпосередньо пов’язано з інтересами американських компаній у Каспійському трубопровідному консорціумі (КТК).
Посол України у США, Ольга Стефанішина, підтвердила отримання офіційного дипломатичного повідомлення від американської сторони. У ньому зазначено, що удари по російських нафтових об’єктах, зокрема в Новоросійську, мають наслідки для американських інвестицій, які здійснюються через Казахстан.
Ми отримали інформацію про те, що українські атаки на Новоросійськ позначилися на деяких американських інвестиціях, що реалізуються через Казахстан. З Державного департаменту ми чули прохання утримуватися від, знаєте, ударів по американських інтересах.
– повідомила посол Ольга Стефанішина під час брифінгу.
Експерти наголошують, що позиція Сполучених Штатів щодо небажаності націлювання на нафтову інфраструктуру Новоросійська має не стільки політичне, скільки економічне та корпоративне підґрунтя. Це пов’язано з необхідністю захисту інтересів міжнародних акціонерів Каспійського трубопровідного консорціуму, серед яких значну частку займають американські компанії. Про це повідомив колишній речник НАК “Нафтогаз України” у Львівській області Віктор Гальчинський у коментарі для УНН.
Позиція США: системність та довгостроковість
За словами експерта, така обережна позиція Вашингтона не є новою і не залежить виключно від адміністрації, яка перебуває при владі. Вона сформувалася протягом тривалого часу.
“Варто підкреслити, що аналогічна позиція була присутня і в попередньої американської адміністрації. Президент Байден також був проти таких дій”, – зазначив експерт.
Гальчинський наголошує, що причини такої обережності криються глибше, ніж просто публічна дипломатія чи військово-політичні міркування.
Американська участь у Каспійському трубопровідному консорціумі
Ключовим фактором, що визначає цю позицію, є структура власності Каспійського трубопровідного консорціуму, як пояснює експерт.
“Американська компанія є значним акціонером Каспійського трубопровідного консорціуму. Йдеться про “Chevron Caspian Pipeline Consortium Company”, яка є дочірньою компанією американського енергетичного гіганта “Chevron”. Цій компанії належить 15% акцій консорціуму”, – повідомив він.
Водночас, за словами Гальчинського, значна частка в консорціумі залишається під контролем російської держави.
“Російській федерації належить 24% акцій через компанію “Транснєфть”. Структура акціонерів консорціуму досі не зазнала суттєвих змін”, – зауважив Гальчинський.
Міжнародний статус КТК та реакція Казахстану
Експерт підкреслює, що Каспійський трубопровідний консорціум має статус міжнародного об’єкта, а не виключно російської інфраструктури. Саме з цієї причини, за його словами, перші атаки на портову та нафтову інфраструктуру Новоросійська наприкінці 2025 року викликали різку реакцію не лише з боку США, а й Казахстану.
“Коли відбулися перші атаки на портову та нафтову інфраструктуру Новоросійська наприкінці 2025 року, Казахстан висловив обережну, але чітку заяву”, – нагадав експерт.
80% казахстанської нафти: залежність та відсутність альтернатив
Гальчинський пояснює, що через Каспійський трубопровід транспортується критично важливий обсяг нафти для Казахстану.
“Через цей трубопровід транспортується 80% усієї нафти, видобутої в Казахстані”, – констатував він.
За його словами, цю нафту видобувають як казахстанські, так і міжнародні акціонери консорціуму.
“Нафту в Казахстані видобувають акціонери КТК – як казахстанські, так і міжнародні гравці, зокрема американська компанія “Chevron””, – зазначив Гальчинський.
При цьому альтернативних шляхів для експорту таких значних обсягів наразі фактично не існує.
“По суті, альтернативних маршрутів для транспортування немає”, – зауважив він.
Удари по Новоросійську: обмеження пропускної здатності
Експерт наголошує, що атаки на інфраструктуру Новоросійська мають прямий технічний ефект, обмежуючи можливості експорту.
“Фактично, завдяки нашим ударам, обмежується пропускна здатність експортного терміналу в Новоросійську, що безпосередньо впливає і на роботу Каспійського трубопровідного консорціуму”, – пояснив він.
Удар по Росії та міжнародних інтересах
За словами Гальчинського, саме цей фактор є ключовим у формуванні позиції США.
“Це впливає не тільки на Росію, не тільки на російські інтереси, але й на інтереси акціонерів КТК, таких як Казахстан та міжнародні компанії, включно з “Chevron””, – зазначив він.
Експерт уточнив, що йдеться про спеціально створену структуру для управління трубопроводом та здійснення інвестицій у його розвиток.
“Компанія “Chevron” була створена, очевидно, для ефективного управління трубопроводом та залучення інвестицій у розвиток транспортної інфраструктури”, – сказав Гальчинський.
Дипломатичний жест, а не абсолютна заборона
За словами Гальчинського, реакція США на удари по інфраструктурі Новоросійська не є жорсткою вимогою припинити такі дії, а скоріше спробою окреслити межі власних інтересів.
“Я розумію, що це виглядало не як сувора заборона, але ніхто не говорив: ви мусите або зобов’язані не атакувати цю інфраструктуру. Це було скоріше звернення: зверніть увагу, тут перетинаються певні міжнародні інтереси”, – сказав він.
Він наголосив, що з юридичної точки зору КТК не втрачає статусу потенційної військової цілі.
“По суті, КТК також може бути військовою ціллю, оскільки 24% акцій консорціуму належать Російській Федерації. Це означає, що російська держава безпосередньо отримує прибуток від його роботи”, – зазначив експерт.
Гальчинський вважає, що саме в цій точці перетину інтересів Україна отримує дипломатичний простір для маневру.
“Тут немає жодної зради. Це, скоріше, дипломатичний жест з боку Сполучених Штатів. Вони мали певним чином відреагувати: ми вас підтримуємо, ми допомагаємо, але тут присутні наші компанії та наші інтереси”, – сказав він.
Як Україні використати ситуацію на свою користь
Віктор Гальчинський вважає, що ця ситуація надає Україні не лише військовий, але й потужний політико-економічний інструмент.
“Ми повинні розуміти, що це точка тиску. Це важіль, який можна і потрібно використовувати під час переговорів”, – сказав він.
Експерт пояснив, що йдеться не обов’язково про постійні атаки, а про сам фактор ризику, який вони створюють.
“Навіть сама можливість впливу на КТК створює для партнерів питання стабільності поставок, необхідності страхування, репутаційних ризиків. І це саме той інструмент, який можна інтегрувати в переговорну логіку”, – зазначив Гальчинський.
За його словами, така позиція відкриває додаткові можливості для переговорів.
“Це наш козир саме в дипломатичній площині. Ми можемо говорити: добре, тоді давайте обговорювати або жорсткіші санкції, або додаткову допомогу, або інші механізми тиску”, – пояснив Гальчинський.
Він підкреслив, що це жодним чином не означає зменшення тиску на Росію.
“Це не означає, що хтось підтримує Росію. Це означає, що ми можемо використовувати цей фактор для досягнення більш вигідних для України рішень. Наприклад, у питанні протидії російському тіньовому флоту”, – зазначив експерт.
За його словами, в такій конфігурації Україна виступає не лише як сторона, що обороняється, а й як гравець, який здатен впливати на глобальні енергетичні процеси.
“Це не є вирішенням проблеми саме по собі, але це фактор, який не можна ігнорувати. І партнери його точно не залишають без уваги”, – каже експерт.
Балтійське море та природні обмеження експорту
Окремо Гальчинський звернув увагу на ситуацію в Балтійському регіоні, яка додатково ускладнює експорт російської нафти.
“КТК є критично важливим і найбільшим хабом для експорту російської нафти. Другий шлях для Росії – це Балтійське море, але там наразі ситуація дуже складна”, – сказав він.
За словами експерта, експорт через балтійські порти суттєво скоротився не лише через санкції, але й через природні фактори.
“Через льодовий покрив у Фінській затоці експорт через балтійські порти наразі фактично обмежений до мінімуму. Танкерний рух ускладнений, особливо для старих суден, що належать до тіньового флоту”, – зауважив Гальчинський.
Він додав, що ця ситуація створює додатковий тиск на російську логістику.
“Такі танкери просто не можуть нормально функціонувати. Частина флоту фактично простоює навіть на своїй території”, – зазначив експерт.
Отже, за словами Гальчинського, поєднання санкцій, природних обмежень у Фінській затоці та вразливість КТК до безпекових ризиків створює для України унікальну дипломатичну позицію.
“Це не військовий аргумент, це аргумент для переговорів. І його точно братимуть до уваги всі сторони”, – підсумував він.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація є важливою для розуміння комплексності міжнародних відносин та впливу військових дій на світову економіку. Для України це означає, що певні військові операції можуть мати неочікувані дипломатичні наслідки. Знання про ці аспекти дозволяє Україні більш виважено планувати свої дії, використовуючи їх як інструмент тиску та переговорів для отримання більшої підтримки та вигідних рішень від партнерів.