Данія, Фінляндія та Латвія інвестують у виробництво українських безпілотників / Урядовий портал
Українські оборонні підприємства уклали пакет угод із партнерами з Данії, Фінляндії та Латвії на загальну суму близько €800 млн (приблизно 33,6 млрд грн за поточним курсом). Ці домовленості передбачають кооперацію у сфері створення безпілотних систем, наземної робототехніки, а також підготовку до розширення асортименту продукції на європейському ринку.
Про це повідомляє пресслужба “Української ради зброярів”, посилаючись на інформацію від Delo.ua.
Оборонна промисловість виходить на європейські ринки
Основна мета цих партнерств — максимально прискорити нарощування виробництва критично важливих для України технологій. Також планується інтегрувати українські розробки в промислові ланцюги Європейського Союзу, враховуючи всі стандарти та вимоги країн-партнерів.
У рамках укладених угод:
- **”Culver Aerospace” (Україна) та “Copenhagen Global A/S” (Данія)** розпочали п’ятирічну співпрацю у виробництві безпілотних літальних апаратів. Особлива увага приділятиметься далекобійним ударним дронам (до 2500 км) та безпілотникам середньої дальності (до 400 км).
- **”TENCORE” (Україна) та “INSTA” (Фінляндія)** домовилися про спільну роботу над наземною роботизованою платформою TerMIT і виробництво наземних роботів для потреб української армії.
- **”Remtecnology” (Україна) та “New Paakkola Oy” (Фінляндія)** досягли згоди щодо виробництва тактичної багатоцільової роботизованої платформи LEGIT. Наразі триває процес створення спільного підприємства у Фінляндії з подальшим масштабуванням виробництва та комерціалізацією. Перший етап включає випуск 1500 одиниць для українського війська, з планами подальшого збільшення обсягів.
- **”Terminal Autonomy Ukraine” (Україна) та “SIA Baltic Forces” (Латвія)** підписали меморандум, що окреслює контури майбутньої співпраці у сфері безпілотних систем. Це включає розвідувальні дрони, ударні системи середньої та далекої дальності, а також ракетні рішення та системи протиповітряної оборони. Наразі це початковий етап без юридично зобов’язуючих комерційних чи технічних умов.
Ці партнерства відкривають шлях до швидкого масштабування виробництва, адаптації українських технологій до європейських стандартів та їх інтеграції в міжнародні оборонні ланцюги постачання.
Підписання угод демонструє ширшу тенденцію: українські виробники, які оперативно розробили продукти для задоволення реальних потреб війни, дедалі активніше долучаються до системної промислової кооперації з європейськими партнерами. Це не тільки прискорює серійне виробництво та підвищує стійкість ланцюгів постачання, а й сприяє підготовці технологій та продукції для стабільної роботи на міжнародних ринках, зазначається у пресрелізі.
Співпраця з Данією, Фінляндією та Латвією відкриває низку важливих перспектив:
- розширення виробничих потужностей та прискорене масштабування життєво необхідних систем;
- диверсифікація виробничих та логістичних ризиків в умовах воєнного часу;
- адаптація українських технологій до європейських стандартів, процедур контролю якості та відповідності вимогам (комплаєнсу);
- поступовий перехід від разових контрактів до довгострокової промислової кооперації з компаніями з країн ЄС.
Такі кроки створюють фундамент для сталого розвитку оборонної промисловості України та інтеграції вітчизняних розробок у глобальні виробничі ланцюги.
Важлива інформація
“Build with Ukraine” — це модель, яка передбачає створення виробничих ліній у країнах-партнерах. Вона також охоплює експорт виробничих технологій, інтеграцію українського досвіду в ланцюги постачання союзників та спільні проєкти (у форматі ко-продакшну або спільних підприємств) з українськими компаніями.
Нагадаємо, з моменту повномасштабного вторгнення оборонно-промисловий комплекс України наростив свої виробничі потужності в 50 разів. Наразі потенціал галузі оцінюється в $50 млрд (приблизно 2 трлн грн).
Порада від АіФ UA:
Ця новина є надзвичайно позитивною для оборонної промисловості України та загалом для економіки країни. Інвестиції від Данії, Фінляндії та Латвії у виробництво українських безпілотників та роботизованих систем не тільки посилюють обороноздатність України, але й відкривають нові можливості для експорту, створення робочих місць та інтеграції українських технологій на європейські ринки. Це є свідченням зростаючої довіри до українських оборонних розробок та їх конкурентоспроможності.