Президент Зеленський погодився на пропозицію США щодо проведення переговорів стосовно завершення війни, де буде розглянуто питання територій. Міжнародний оглядач Станіслав Желіховський вважає, що росія не зацікавлена в зупинці вогню, і не чекає на швидкі результати.
Президент Зеленський підтримав ініціативу США організувати черговий етап перемовин для врегулювання війни, де йтиметься про питання суверенітету. Україна має можливість затвердити мирну угоду через голосування у парламенті або всенародний референдум.
“Четвертий раунд заплановано на вівторок чи середу”, – повідомив Зеленський Bloomberg, хоча невідомо, чи погодиться росія на переговори у США. У порядку денному є пропозиція США щодо утворення вільної економічної зони як буферу у східній області Донбас, варіант, до якого, за словами українського лідера, обидві сторони конфлікту відносяться скептично, інформує видання.
Поточний процес переговорів щодо закінчення війни більше нагадує політичну гру, ніж справжню спробу знайти мир. У той же час певні перспективи на зміни все ще залишаються. Про це в коментарі УНН заявив знавець міжнародних відносин, кандидат політологічних наук Станіслав Желіховський.
“Зараз відбувається імітація процесу перемовин”
За словами експерта, сторони проявляють активність, проте реального прориву досі немає.
Зараз відбувається імітація процесу перемовин. Я впевнений, що росіяни зволікають час. росії це корисно, і, на жаль, поки що їй це вдається. Трамп не використовує інструментів тиску, що дає путіну можливості продовжувати війну
– каже експерт.
Він звернув увагу на публічні сигнали про нібито готовність до припинення вогню, але назвав їх частиною політичної гри.
Ми бачимо і чуємо, що нібито хтось зацікавлений у зупиненні вогню. Але я скажу, що це лише гра. Це гра, яка, зокрема, спрямована на те, щоб задовольнити президента США Дональда Трампа
– зазначає Желіховський.
“росія не зацікавлена у зупинці вогню”
Желіховський підкреслює: погляди Києва та москви кардинально відрізняються.
Україна, звичайно, зацікавлена у зупиненні бойових дій – це вирізняє нас від росії. москва не зацікавлена у закінченні війни, натомість Україна постійно підкреслює свою готовність до пошуку вирішень
– відзначає він.
Саме тому, переконаний він, чекати швидких результатів не слід.
“Тут бачимо вже різні підходи і різні прагнення. Я гадаю, що Україна цілком розуміє, що зараз навряд чи можна буде досягти хоч якогось поступу, принаймні найближчі тижні. Ця війна – велика трагедія, але у нас немає іншого виходу, Україна має продовжувати опір”.
Втім, експерт не відкидає, що обстановка може змінитися.
Можливо, і буде якесь вікно можливостей незабаром, може навесні. Варто звертати увагу на економічні показники. Але станом на зараз припинення вогню я не очікую. росіяни продовжують висувати фантастичні умови, на які Україна не піде, але знову скажу, ситуація дійсно може незабаром змінитися
– зазначає Желіховський.
Території та гарантії безпеки – головна перешкода
Окремо експерт наголосив, що ключовими залишаються питання територій та гарантій безпеки.
“Головне те, що стосується територій і гарантій безпеки. Це, мені здається, дуже важливі питання”.
Водночас експерт зауважує, що Україна також діє раціонально й обережно. За його оцінкою, Київ не може дозволити собі піти на умови, які створять довготривалі ризики для безпеки держави.
Будь-яка угода має гарантувати, що війна не повториться через два чи п’ять років. Якщо цього немає – це не мир, це пауза перед новим етапом конфлікту, тому звичайно Київ не готовий на швидкий мир будь-якою ціною. При цьому, Україна робить все можливе, щоб продемонструвати Дональду Трампу готовність до миру
– підкреслює він.
Водночас знайти компроміс із державою-агресором надзвичайно складно.
“У нас є дуже важливі питання, щодо яких дуже важко знайти спільні знаменники з росією. І це також затягує процес. Україна вже заявляла, що готова на поступки, але не на такі, які вимагає від нас ворог. Має бути компроміс, і поки росія не демонструє, що готова до нього, а навпаки – готує нові наступи”.
Отже, за словами експерта, нині саме росія не виявляє реальної готовності до закінчення війни. Водночас він припускає, що за певних умов, зокрема економічних, може з’явитися шанс для зрушень у процесі переговорів.