Україна відновить змагання на державні місця для отримання 50 мільярдів євро від ЄС. Це визначено Ukraine Facility Plan, а законопроєкт №13478-1 має забезпечити відкритий вибір кадрів.
Поступове поновлення змагань є одним з пунктів Ukraine Facility Plan, реалізація якого дасть можливість Україні отримати забезпечення грошима від Європейського Союзу в розмірі 50 млрд євро. Про це в особливому коментарі УНН розповіла голова комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та розбудови міст Олена Шуляк.
Повернення конкурсів – вимога Ukraine Facility Plan
Зі слів Шуляк, спеціалізований комітет зараз працює над проєктом закону №13478-1 “Про внесення модифікацій до деяких законів України щодо відновлення проведення конкурсів та вдосконалення порядку вступу, проходження, завершення державної служби” для того, щоб парламент мав змогу його розглянути вже під час 15-ї сесії.
Цей проєкт закону важливий, бо націлений на поступове поновлення змагань у відповідності до Плану України (Ukraine Facility Plan), котрий створений Україною для отримання фінансування в обсязі до 50 мільярдів євро від Європейського Союзу. Документ встановлює чіткі терміни для поновлення змагань на посади державної служби категорій “А/Б/В” і кінцеві терміни перебування на таких посадах, на які призначення були зроблені без конкурсу під час військового стану. Це повертає систему до прозорого відбору на основі професійності
– наголосила Олена Шуляк.
Крім цього, зі слів нардепа, проєкт закону вводить механізм, котрий дозволяє суб’єкту призначення у визначене часове вікно залишати на посаді людей, призначених без змагання.
“Звісно, таке рішення може бути ухвалено, тільки якщо особа успішно та фахово виконує свої задачі і функції, а також, за умови проходження нею спецперевірки (якщо посада передбачає її проведення). Тобто держава одночасно як відновлює конкурсність, так і не втрачає працездатність органів через масову “заміну” кадрів”, – додала Олена Шуляк.
А ще ці модифікації підтягують процедури до принципів ОЕСР/SIGMA і рекомендацій Європейської комісії стосовно політичної нейтральності Комісії вищого корпусу. Тобто, впроваджує кадровий і кандидатський резерви, внутрішні конкурси, адаптацію, кар’єрний ріст.
“Усе це – системні механізми, які дадуть змогу зменшити безладні призначення та збільшать керованість держслужби”, – повідомила нардеп.
Документ також бере до уваги безпекову ситуацію в країні, тобто конкурси будуть проводитись на територіях де немає бойових дій. Безконкурсні призначення стануть строковими і відразу після завершення бойових дій будуть проводитись відповідні змагання на посади.
Відкриті змагання як запобіжник корупції
Нардеп переконана, що відновлення відкритих змагань на посади в держслужбі стане запобіжником корупції. “Адже за такої умови стає менше простору для ручних призначень, влаштування “своїх людей”, політичного впливу на відбір на топ-посади тощо”, – наголосила Олена Шуляк.
А ще, зі її слів, документ забезпечує збільшення професійності комісій через обов’язкове навчання, більш стандартизовані оцінки, анкети доброчесності для кандидатів, резерви та внутрішні змагання.
“Цей проєкт закону є індикатором Ukraine Facility, а також, як казала раніше, до проєкту закону внесена рекомендація ЄК стосовно заборони включення до складу Комісії осіб, котрі займають політичні посади. Тому міжнародні партнери підтримують ухвалення цього проєкту закону якомога швидше”, – резюмувала Олена Шуляк.
Державіаслужба як антипод запланованих модифікацій
Як раніше повідомляв УНН, попри скасування обовʼязкових змагань на державні посади через повномасштабне вторгнення росії в Україну, законодавство не забороняє їх проведення. Щодо кожного з призначень рішення приймається індивідуально.
Наприклад, планується призначення голови Державіаслужби – регулятора в авіасфері. На цю посаду віцепрем’єр Олексій Кулеба пропонує уряду призначити Ігоря Зелінського. Це призначення хочуть протягнути в ручному режимі без змагання.
Попередній керівник Державіаслужби Олександр Більчук був звільнений восени 2025 року через рішення про передачу супроводу ремонтної документації гелікоптерів типу Мі-8МТ(МТВ) компанії AAL Group Ltd. Посадовець проігнорував наявність в Україні сертифікованих підприємств, здатних виконувати ці функції з 2014 року, після початку війни росії проти України. Його вибір випав на офшорну структуру, яка повʼязана з російським оборонно-промисловим комплексом. Кінцевим бенефіціаром AAL Group Ltd є компанія “Вертольоти росії”, що входить до російського держконцерну “ростех”.
Ігор Зелінський тривалий час, аж до лютого 2025 року, працював заступником голови Державіаслужби, тобто був “правою рукою” Більчука.
Як розповідав УНН раніше, представники українського авіаринку характеризують період роботи Зелінського на посаді заступника голови Державіаслужби (2020-2025 роки) як час системного і цілеспрямованого знищення транспортної авіації. Якщо у 2016 році в державному реєстрі було понад 20 літаків Іл-76, то на початок 2025 року їх залишилося всього два, та й ті не мають льотної придатності.
Експерти вказують, що саме за рішеннями попереднього керівництва Державіаслужби (голови регулятора Олександра Більчука та його заступника Ігоря Зелінського) ці борти були виключені з українського реєстру та фактично перейшли під контроль росії. У цей період також були ухвалені регуляторні рішення, направлені на створення штучних перешкод для експлуатації Іл-76 в Україні, що очевидно є підривом обороноздатності держави.
Окрім того, ще з 1990-х років в можна було експлуатувати літаки Іл-76МД без додаткової паперової тяганини з їх переоформлення між різними відомствами, у тому числі Міністерством оборони. У червні 2023 року, коли Зелінський виконував обовʼязки голови Державіаслужби, після звернень представників авіаринку та Міноборони, він офіційно підтвердив відсутність перешкод для використання транспортних літаків в інтересах України.
Утім уже через пів року, у грудні, він передумав, заявивши, що Іл-76МД не мають цивільних сертифікатів типу і не можуть бути зареєстровані. Як наслідок використання літаків для потреб військових, гуманітарних та евакуаційних місій було заблоковане. Окрім того, це рішення призвело до простою бортів та додаткових витрат з бюджету на їхнє утримання, що є матеріальною шкодою державі.
Варто зазначити, що після незаконної анексії Криму та вторгнення росії на Донбас Україна запровадила санкції проти російського розробника літаків Іл-76 ПАТ “Іл”. Тобто будь-яка співпраця з цим російським підприємством заборонена.
Попри це Зелінський видав десятки сертифікатів перегляду льотної придатності літаків на підставі рішення підсанкційного ПАТ “Іл” від червня 2022 року. Фактично таким чином він легалізував використання документів підприємства країни-агресора, що, за оцінками експертів, могло принести російській стороні десятки мільйонів доларів доходу.
До того ж Зелінський проігнорував той факт, що в Україні є сертифікована організація, здатна здійснювати відповідний супровід літаків Іл-76 ПАТ “Іл” без залучення російських підсанкційних компаній, що входять до оборонно-промислового комплексу країни-агресора.
Як пояснили УНН представники авіаринку, своїм рішенням Зелінський поставив експлуатантів літаків Іл-75 перед вибором: або співпрацювати з російським підсанкційним розробником, або відмовлятися від використання літаків.
Та зараз віцепремʼєр Кулеба намагається не просто повернути Зелінського в Державіаслужбу, а призначити його на керівну посаду.
Уряду для цього призначення потрібні результати спецперевірки кандидата, яку в тому числі проводить Служба безпеки України. УНН дізнався, що спецслужба планує врахувати перелічені вище факти та оцінити шкоду для держави від ймовірного призначення Зелінського на посаду.
Чи можливо змінити ситуацію вже зараз?
Очевидно, лобіюючи ручне призначення Зелінського на посаду голови Державіаслужби, віцепремʼєр Кулеба розуміє, що цей кандидат не зміг би пройти відкритий і прозорий відбір, адже до його кандидатури є дуже багато запитань. Проте вкотре хочемо наголосити, що законодавство дозволяє обирати посадовців на відкритих конкурсах, і з безпекової точки зору, а точніше відсутності бойових дій в столиці, перешкод для цього немає.
Уряд вже сьогодні може ухвалити рішення про відкритий конкурс і обрати гідного претендента на посаду голови Державіаслужби.
Адже очевидно, що очільники регуляторів вже зараз повинні обиратися на відкритих конкурсах, аби уникнути ручного призначення тих, хто своїми діями планомірно шкодив інтересам держави та може бути причетний до пособництва ворогу. До того ж проведення відкритого конкурсу на посаду голови Державіаслужби стане чітким сигналом для міжнародних партнерів, що Україна готова вже зараз виконувати Ukraine Facility Plan. І поки парламент зайнятий формальним поверненням такого обовʼязку, уряд діє вже зараз.