4 лютого відзначають Міжнародний день боротьби з раком. Медики акцентують увагу на значущості запобігання, вчасного виявлення та руйнують стереотипи про онкологічні хвороби.
Кожного року, 4 лютого у світі відзначають Міжнародний день боротьби з раком. Його завдання – збільшити поінформованість про онкологічні недуги, нагадати про важливість запобіжних заходів та вчасного діагностування, а також підтримати людей, які живуть з цим визначенням. Детальніше про онкологічні недуги, підходи до раннього виявлення та про те, як захистити себе, розповіли журналістці УНН лікар-онколог Андрій Гардашніков та заступник директора з хірургічної допомоги КНП КМКОЦ, доктор медичних наук, професор Дмитро Осинський.
Як з’являється рак
Наш організм складається з мільярдів клітин, що формують тканини. Кожна клітина містить ядро з генами, розташованими на хромосомах. Саме гени дають вказівки клітині, коли їй збільшуватися, функціонувати, розмножуватися та відмирати. Зазвичай клітини дотримуються цих вказівок і ми лишаємося здоровими.
Проте, коли трапляються раптові зміни в молекулі ДНК або вона пошкоджується, це зветься – мутація. У разі виникнення пошкодження ділянки суттєвого гену, це викликає мутацію цього гену. Змінені гени не діють як слід, оскільки інструкції в їхній ДНК переплутуються. Це може призвести до того, що клітини, котрі мають відпочивати, починають інтенсивно розмножуватися, а їхня кількість – неконтрольовано зростати. Такі атипові мутовані клітини, зовсім несхожі на нормальні, створюють ракову пухлину, пояснює центр громадського здоров’я МОЗ України.
Статистика захворюваності
Згідно з відомостями Національного канцер-реєстру, в Україні кожного року виявляють понад 100 000 випадків захворювання на злоякісні утворення.
Найбільш розповсюдженими злоякісними утвореннями у жінок є молочна залоза (22.2%), тіло матки (10.1%), тоді як у чоловіків передміхурова залоза (14.9%), трахея, бронхи, легеня (13.3%),
Крім того, З 1 січня 2025 року в Україні, чинний наказ МОЗ про порядок скринінгу та вчасної діагностики раку грудної залози, раку шийки матки та колоректального раку, а також моніторингу стану здоров’я пацієнтів з груп ризику.
Раннє діагностування, або що варто знати про рак кожному
В соціумі досі поширена думка, що раннє виявлення онкології – це перелік оглядів, які необхідно проходити “про всякий випадок”. Однак медична логіка діє інакше: рак – це не єдина хвороба, а ціла група різноманітних захворювань, кожне з яких має власні фактори ризику та методи виявлення, говорить лікар-онколог Андрій Гардашніков.
Слово “рак” – це дуже об’ємне поняття. Немає і не може бути єдиного аналізу або єдиного обстеження, яке б показало, що у людини немає жодної онкологічної хвороби. Це десятки різних хвороб, і підхід до діагностики кожної з них різниться. Саме тому не існує універсального обстеження “на рак
– роз’яснює лікар.
Головною особою у питаннях профілактики та завчасного виявлення онкології лікар називає сімейного лікаря. Саме він оцінює вік, стиль життя, спадковість та наявні фактори ризику та визначає, чи необхідні людині скринінгові огляди.
Слід не самостійно призначати собі аналізи, а звертатися до сімейного лікаря. Він працює за затвердженими програмами скринінгу і може визначити, які обстеження доцільні саме для цієї людини, а які ні. Скринінги існують не “від раку взагалі”, а для конкретних онкологічних захворювань і конкретних груп ризику
– підкреслює лікар.
В той же час існують так звані візуальні або доступні для самостійного спостереження форми раку. Саме увага до власного тіла може стати першим кроком до раннього виявлення.
Є форми раку, які людина може запідозрити самостійно. Наприклад, рак грудної залози часто виявляють завдяки самообстеженню, коли жінка помічає ущільнення. Так само і з раком шкіри – зміни родимок, поява новоутворень. Але навіть у таких випадках остаточний діагноз може встановити лише лікар після повноцінного обстеження
– роз’яснює онколог.
Окрема проблема – страх перед самим діагнозом. За словами Андрія Гардашнікова, саме психологічний бар’єр часто стає причиною пізнього звернення, коли хвороба вже перебуває на запущеній стадії.
Люди бояться не стільки хвороби, скільки слова “рак”. Вони відкладають візит до лікаря, бо думають, що якщо не знати, то ніби й проблеми немає. Але онкологія – це не вирок. Багато форм раку на ранніх стадіях успішно лікуються або переходять у контрольований стан
– підкреслює Андрій Гардашніков.
“Для людей залишається емоційно травмуючим рак, ця хвороба лякає навіть своєю назвою. Незважаючи на те, що не можна казати, що онкологічні хвороби є однозначним вироком. І всупереч тому, що існує безліч інших хвороб, котрі можуть нести не менші ризики. Більше того, ми можемо казати, що всі люди – різні. І чимало прикладів є успішного лікування раку.”
Важливою особливістю онкологічних захворювань є й те, що на початкових стадіях більшість із них не дають жодних симптомів. Саме тому люди часто не підозрюють про хворобу, допоки вона не починає прогресувати.
На початкових стадіях рак у більшості випадків нічим себе не проявляє. Дуже часто лікарі виявляють онкологічні хвороби в ранніх стадіях випадково – під час обстежень, які проводили з зовсім інших причин. Це одна з причин, чому не варто чекати симптомів, а потрібно працювати з профілактикою
– зазначає Андрій Гардашніков.
Окрім обстежень, важливу роль відіграють фактори ризику, велика частина з яких залежить від способу життя, говорить заступник директора з хірургічної допомоги КНП КМКОЦ, доктор медичних наук, професор Дмитро Осинський. Серед найбільш розповсюджених: паління, вживання алкоголю, надмірна вага, малорухливість, інфекції, вплив ультрафіолету, постійний стрес та незбалансоване харчування. Частину з них людина може контролювати самостійно.
Людина реально може вплинути на багато факторів ризику: контролювати вагу, не палити, не вживати алкоголь, змінити підхід до харчування, більше рухатися, пройти вакцинацію від вірусу папіломи людини та гепатитів. Також важливо обмежувати вплив стресу і шукати позитивні емоції
– роз’яснює професор.
Лікар наголошує, що чекати планового огляду варто не завжди. Існують симптоми, при появі яких необхідно терміново звернутися до фахівця, навіть якщо нещодавно людина проходила обстеження. Мова йде про загальні зміни стану здоров’я, котрі можуть свідчити про серйозні проблеми.
Треба звертати увагу на немотивовану постійну слабкість, стійку анемію, кров’янисті виділення з піхви або під час дефекації, нудоту, відсутність апетиту, різке зниження маси тіла, а також травмування родимки чи зміну її форми або кольору. У таких випадках краще звернутися до лікаря одразу і не чекати наступного профогляд
– підкреслює Дмитро Осинський.