З початком року в Україні діє єдина електронна скринька для подання звернень до військового омбудсмена. Військовослужбовці, військовозобов’язані, а також їх сім’ї мають право інформувати про утиски прав.
З початком поточного року в Україні почала діяти єдина електронна адреса для комунікації з військовим омбудсменом. Повідомляти про утиски прав можуть військовослужбовці, військовозобов’язані, а також члени їхніх родин. УНН роз’яснює, куди надсилати запити та які нарікання будуть розглядатися.
Куди звертатись військовим у випадку утиску прав
У грудні 2024 року Президент України Володимир Зеленський призначив Ольгу Решетилову (Кобилинську) уповноваженою Президента України у справах захисту прав військовослужбовців та членів родин бійців.
З початку поточного року в Україні було введено єдиний електронний канал для зв’язку з військовим омбудсменом. Він створений для обробки питань, пов’язаних з виконанням військової служби.
До військового омбудсмена зі скаргою можуть звернутися:
- військовослужбовці;
- резервісти та військовозобов’язані під час проходження навчань;
- члени добровольчих формувань територіальних громад;
- особи, які на добровільних засадах долучаються до руху опору на тимчасово окупованих територіях;
- особовий склад правоохоронних органів, залучений до безпосередньої участі в бойових діях;
- представники за дорученням або законні представники осіб, на яких поширюється дія закону.
Скарги військових: як вірно подати
Скарги можуть бути як індивідуальними, так і колективними. Їх можна подавати усно або письмово. Відправляти через пошту, факс, телефон або на електронну адресу.
Усні скарги подаються під час особистої зустрічі з омбудсманом або працівником апарату Офісу, або за допомогою технічних засобів електронного зв’язку через спеціалізовані контактні центри, телефонні “гарячі лінії”. Письмові скарги подаються у вільній формі.
Скарга обов’язково повинна містити:
- прізвище, ім’я, по батькові;
- місцезнаходження та/або електронна адреса та/або інформацію про інші технічні засоби зв’язку для контакту з заявником;
- суть та зміст скарги;
- якщо скарга подається представником заявника – документи, що засвідчують повноваження для представництва інтересів особи;
- дату подання скарги та підпис.
Використання кваліфікованого електронного підпису при поданні скарги не є обов’язковим.
Дві або більше скарг, подані з одного й того ж питання, розглядаються спільно.
Термін розгляду скарги не може перевищувати десяти робочих днів з моменту її отримання. Однак скарга може бути опрацьована протягом трьох днів, якщо зміст скарги дає підстави підозрювати можливу загрозу для життя та здоров’я заявника.
У випадку виявлення під час розгляду скарги ознак кримінального злочину, про це негайно інформуються відповідні правоохоронні органи, а при виявленні фактів корупційних або пов’язаних з корупцією порушень – також Національне агентство з питань запобігання корупції.
Анонімні скарги не беруться до уваги, за винятком випадків, коли анонімна скарга стосується конкретного порушення та містить конкретні дані, які можна перевірити.
За результатами розгляду скарги приймається одне з таких рішень:
- призначення перевірки;
- направлення матеріалів скарги для організації розгляду за компетенцією;
- повернення скарги відправнику, якщо вона не відноситься до сфери компетенції Офісу омбудсмена.
Про прийняте рішення заявник інформується не пізніше трьох робочих днів. Рішення може бути оскаржене.
Перевірки здійснюються за рішенням військового омбудсмена або одного з його заступників, порядок яких затверджується омбудсманом.
Підставою для проведення перевірок є інформація, що вказує на утиски прав військових, резервістів, військовозобов’язаних та поліцейських, отримана з будь-яких джерел, у тому числі через звернення/запит народного депутата, опублікована в ЗМІ тощо.
У рішенні про проведення перевірки зазначаються:
- предмет та об’єкт перевірки;
- причини для проведення перевірки;
- дата початку проведення перевірки.
Тривалість перевірки не може бути більшою за 30 робочих днів, однак її можна продовжити за наявності обґрунтованих причин на такий же термін.
Під час проведення перевірки особи, які залучені до неї, мають право:
- опитувати та отримувати інформацію від особи, щодо якої проводиться перевірка;
- запитувати та отримувати інформацію та документи, що стосуються предмета перевірки, робити (отримувати) необхідні копії таких документів;
- проводити огляд місцевості, об’єктів, приміщень, предметів тощо, що мають відношення до предмета перевірки.
За результатами перевірки формується висновок, в якому зазначаються:
- інформація про відсутність або наявність утисків прав військових, резервістів, військовозобов’язаних та поліцейських;
- суть порушення;
- командир, орган військового управління, орган державної влади, його посадова особа, дії та/або рішення якої призвели до утисків прав;
- причини та обставини, що сприяли порушенню прав.
Зокрема, за підсумками перевірки може бути розглянуто питання про притягнення командира до дисциплінарної відповідальності.
Захист прав військових: які гарантії передбачено законом
Згідно із законом “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, військові мають такі права:
Соціально-економічні:
- право на належне матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, який відповідає умовам військової служби, у тому числі право на отримання підйомної допомоги та добових при переїзді на інше місце служби;
- право на соціальну та професійну адаптацію;
- право на охорону здоров’я, медичну та соціально-психологічну допомогу;
- право на забезпечення житлом;
- право на безоплатний проїзд;
- право на звільнення від штрафних санкцій та пені за невиконання зобов’язань;
- санаторно-курортне лікування;
- право на безоплатну правову допомогу;
- право на пенсійне забезпечення;
- право військових, які звільняються зі служби, на отримання одноразової фінансової допомоги;
- право на отримання грошової допомоги для оздоровлення та державної допомоги сім’ям з дітьми;
- право на відшкодування завданих збитків;
- право на оскарження неправомірних рішень та дій;
- право на отримання статусу учасника бойових дій;
- право на догляд за дитиною.
Політичні: право брати участь у виборах і референдумах, створювати власні громадські об’єднання відповідно до законодавства України.
Культурні:
- свобода наукової, технічної та мистецької творчості;
- право на навчання (включаючи здобуття післядипломної освіти) у військових навчальних закладах, відповідних підрозділах підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації військовослужбовців.
Трудові:
- право на працю та рівні права у соціально-економічній сфері;
- обмеження щодо звільнення військових;
- поновлення на військовій службі (посаді) військовослужбовців;
- право на працевлаштування військових після звільнення з військової служби;
- право на дострокове звільнення від проходження військової служби;
- переважне право на укладення контракту на проходження військової служби;
- право на визначення тривалості робочого часу та часу відпочинку;
- право на відпустки.
Релігійні: право на свободу світогляду та віросповідання.
З якими проблемами звертаються найчастіше
Військовий омбудсмен Ольга Решетилова інформувала, що з 26 січня в Україні розпочав роботу Офіс військового омбудсмана.
“Як і всі державні органи, ми працюємо в умовах обмеженого фінансування. Тому ми не зможемо набрати повну чисельність штату. Однак роботи дуже багато. Лише за суботу-неділю ми отримали більше 320 звернень. Ще до початку роботи Офісу, вдень ми отримували від 120 до 130 звернень від військових та їхніх родин”, – зазначала Решетилова.
Решетилова зауважила, що серед звернень, які вона отримувала, найбільше було пов’язано з ненаправленням на лікування після поранень, на термінові та планові операції, наслідками важких контузій, панічними атаками та гострими посттравматичними розладами.
Не важко зрозуміти, що в такому стані продуктивність при виконанні бойових завдань низька, а рівень смертності серед військових через захворювання буде зростати. Крім того, у випадку нелікованого психічного розладу військовий може становити небезпеку як для себе самого, так і для побратимів. Проте зі звернень видно, що ігнорування рекомендацій медиків, навіть власного підрозділу, дуже часто є позицією командира. Відсутній індивідуальний підхід та розгляд. Військовослужбовці місяцями страждають від недуг і в результаті часто просто самовільно залишають частину, щоб отримати медичну допомогу
– зазначила Решитилова.
Також, за її словами, ще однією проблемою є переведення між військовими частинами.
Часто командири не виконують наказ про переведення або навмисно переводять військових всупереч їхньому бажанню на інші посади, що ускладнює виконання наказу
– повідомила військовий омбудсмен.
Крім того, ще однією з проблем було непоновлення після самовільного залишення частини.
Є звернення від військовослужбовців, які, повернувшись після самовільного залишення частини, вже понад чотири місяці перебувають у підрозділах, але досі не поновлені на службі, досі не отримують фінансового забезпечення та фактично перебувають у рабському становищі у своїх частинах. Справа в тому, що Державне бюро розслідувань затягує з розглядом клопотань військових про повернення на військову службу, отриманням необхідних документів, оформленням та подальшою передачею до суду клопотань про звільнення від кримінальної відповідальності. Надалі, навіть після ухвали суду про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності, військову службу військовим не відновлюють, оскільки відсутній механізм такого поновлення. Для вирішення цієї проблеми необхідні зміни до Положення про проходження військової служби. Наскільки мені відомо, вони вже розробляються у Збройних силах. Щодо змін до положень інших військових формувань – поки що питання відкрите, будемо з’ясовувати
– підкреслила Решитилова.