Звіт із Пентагону показав, що американські військові об’єкти вразливі до дронів через неузгодженість в законодавстві. Це породжує правові колізії та робить неможливим своєчасне реагування на небезпеки.
Вдала українська операція “Павутина”, в процесі якої було зруйновано деякі російські стратегічні бомбардувальники, змусила Пентагон переоцінити охорону своїх об’єктів. Доповідь головного інспектора міністерства оборони США засвідчила, що важливі військові бази та заводи залишаються незахищеними від невеликих БПЛА не через нестачу озброєння, а через нерозберіху в законах і розпорядженнях. Про це інформує УНН.
Деталі
Відповідно до документу “Management Advisory: Immediate Attention Required to Protect DoD Covered Assets”, діючий Звід законів США не включає навчальні бази до переліку об’єктів, що потребують обов’язкового антидронового захисту. Це викликає правову дилему: на авіабазі “Люк” в Арізоні, де здійснюють підготовку пілотів винищувачів п’ятого покоління F-35, персонал може не мати легітимних прав збивати дрони, навіть якщо вони з’являться прямо над літаками.
Ще більш складна ситуація виникла з підприємством №42 у Палмдейлі, де виготовляють секретні авіаційні деталі. Незважаючи на регулярні появи невідомих БПЛА над об’єктом впродовж 2024-2025 років, у ВПС США та Пентагоні виникли розбіжності щодо того, чи включений цей завод до списку захищених зон. Бюрократична невизначеність фактично унеможливлює можливість оперативного реагування на можливі небезпеки.
Формула 67 секунд: дефіцит часу на узгодження
Військові навчання продемонстрували, що в сучасних умовах у структур безпеки є тільки 67 секунд для розпізнавання цілі та узгодження дій між місцевою владою, штатами і федеральними службами. Будь-яке зволікання у цьому ланцюжку робить навіть найсучасніші системи ППО безпорадними проти зграї дешевих комерційних дронів, які можуть вивести з ладу дорогу техніку на відкритих майданчиках.
Зараз Пентагон намагається оперативно узгодити дії понад 500 військових баз на території США. Головним завданням залишається створення єдиної структури, яка надасть можливість командирам на місцях приймати рішення про ліквідацію порушників без загрози кримінального переслідування через суперечливі громадянські закони.