Київ зіткнувся з нестійким електропостачанням і загрозами для опалення; важливі об’єкти функціонують за допомогою генераторів, однак для житлових кварталів немає жодних запевнень. Місто отримує підтримку від міжнародних союзників, але труднощі з інфраструктурою та приготуванням до зимового періоду не зникають.
Київ переживає зиму в обставинах нестійкого забезпечення електрикою та неоднорідних небезпек для обігріву: місто підтримує найважливіші об’єкти за допомогою генераторів і мобільних теплових установок, однак для житлових масивів запевнення в безперервності відсутні. Найбільш уразливі аспекти — трансформаторна інфраструктура, залежність багатоповерхівок від насосів і стан внутрішньобудинкових комунікацій, а також перешкоди, що стримують прогрес децентралізованої генерації.
З початку року російські війська роблять масовані ракетно-дронові атаки по Києву, з метою зруйнувати енергетичну систему столиці та зробити мегаполіс непридатним для життя хоча б у холодну пору року.
Лише після одного подібного удару 24 січня, згідно з інформацією від мера Києва Віталія Кличка, майже 6 тисяч багатоквартирних будинків опинилися без обігріву.
Переважна більшість з них – ті, які вже двічі підключили або пробували підключити до теплопостачання після обстрілів 9-го і 20-го січня. Так само є проблеми з водопостачанням на лівому березі та частково на правому
– уточнив Кличко.
За його словами, найбільш скрутна ситуація склалася для жителів мікрорайону Троєщина.
Аналітик і експерт Олексій Кущ, розмірковуючи про становище в столиці, зазначає відверто: локально на Позняках (район у Дарницькому районі столиці, — ред.) з електроенергією та обігрівом складається жахлива ситуація. Причому по різних сегментах забудови.
Наприклад, дім на (вулиці, — ред.) Пчілки 2, в який влітку (поцілив БПЛА, — ред.). У цьому будинку і ще в деяких довкола (найбільш тривалі, — ред.) відключення. Будинок по суті замерзає і всім все одно
– зазначає він.
У соцмережах кияни так само пишуть про скрутні побутові умови. У деяких будівлях по кілька днів немає електроенергії. Незгоди з водопостачанням, оскільки через відсутність електроенергії помпи не подають воду у багатоповерхівки. У квартирах містян — низькі показники термометра, оскільки не функціонує обігрів. У комбінації з морозами двох останніх тижнів це зумовило те, що в будівлях почали лопатися труби та радіатори. Житла людей затоплює водою.
Столиці намагаються допомогти:
- від Польщі місту передали 130 генераторів, загальною потужністю 2 376 кВт. Кошти на техніку збирали польські волонтери. За 10 днів поляки зібрали 8 млн злотих (майже 2 млн євро);
- бельгійське федеральне агентство розвитку “Enabel” передало 22 пересувні котельні та три генератори ( на Київ, Одесу і Фастів) потужністю 200 та 40 кВт;
- чеська організація Post Bellum так само придбала для потреб міста генератор. А ГО Bevar Ukraine (Данія) передала промислові джерела безперебійного живлення (100 та 80 кВт) і генератор 22 кВт для столичної лікарні.
Окрім того, в прокуратурі Києва наразі триває 12 кримінальних проваджень, у рамках яких, серед іншого, досліджують, наскільки якісно в місті гарантували захист об’єктів критичної інфраструктури.
Зокрема, слідче управління ГУ Нацполіції в Києві під процесуальним наглядом Київської міської прокуратури веде розслідування провадження, відкрите 15 січня 2026 року за ч. 2 ст. 367 КК України. Воно стосується вірогідної службової халатності чиновників виконавчого органу Київради (КМДА), її структурних підрозділів і підпорядкованих підприємств у 2022–2025 роках під час підготовки роботи і захисту критичної інфраструктури столиці, зокрема під час проведення публічних закупівель. Завдання цих дій мало полягати в протидії негативним наслідкам ушкоджень критичних об’єктів в умовах повномасштабної агресії РФ.
Окремо Печерське управління поліції під процесуальним наглядом Печерської окружної прокуратури Києва розслідує ще одне провадження (так само від 15 січня 2026 року) за ч. 4 ст. 191 КК України. У ньому йдеться про можливе завищення вартості закупівлі когенераційних установок і робіт з їхнього приєднання, які у 2024–2025 роках здійснювали комунальні підприємства зі сфери управління КМДА.
Так само ще в 10 провадженнях, які проводять територіальні підрозділи поліції під керівництвом окружних прокуратур, перевіряють дії посадовців комунальних підприємств, керуючих компаній і районних у Києві держадміністрацій щодо підготовки до зими. Мова йде, зокрема, про утримання доріг і тротуарів в осінньо-зимовий період 2025–2026 років і готовність міста до тривалих відключень електроенергії та теплопостачання.
УНН розбиралися разом з експертом, чи допоможе все це врятувати Київ та з якими проблемами зіткнуться містяни у найближчому майбутньому.
Тепло на межі, світло — на паузі: з чим кияни входять у завершення зими
Директор Аналітико-дослідницького центру “Інститут міста” Олександр Сергієнко, який дав редакції ексклюзивний коментар, зауважує: ризики для обігріву та електрики визначаються не так комфортом, як базовою життєздатністю міста.
Ситуація дуже критична, адже ключові джерела обігріву працюють не на повну потужність, а тривалість відключень електроенергії зростає
– говорить він.
Найбільш болюча проблема для міста зараз — це теплопостачання. За словами співрозмовника УНН, ТЕС-5 і ТЕС-6, працюють далеко не на повну віддачу. Власне, це формує головну лінію напруження: “половина Києва забезпечена теплопостачанням, половина в дуже небезпечній зоні, якщо так м’яко сказати”.
Однак паралельно Київ намагається опиратися на наявні резервні джерела. Олександр Сергієнко нагадує:
“У (місті, – ред.) десь 180 котелень, в них 12 районного масштабу потужністю більше 80 мегаватт, а також чисельні котельні при школах, при заводах, при якихось підприємствах. Зокрема, і медичних. У лікарнях багато таких котелень є, щоб (вони, — ред.) були незалежні від міста”.
Окремий інструмент подолання кризи — мобільні рішення.
Київ, як зазначає експерт, має 69 мобільних теплових станцій, які можна підключати в те місце, де в цьому виникає потреба.
Він наводить приклад оперативного підсилення після ударів.
10-го числа, наприклад, після атаки 9-го, вже наступного дня Київ заживив 13 мобільних теплових котелень… на трошки менше 12 лікарень. Тобто опорні київські лікарні забезпечені обігрівом
– пояснює Сергієнко.
Електрика на межі відповідальності держави та оператора мереж
Висновок щодо поточної динаміки директор Аналітико-дослідницького центру “Інститут міста” робить категоричний.
Ми всі спостерігаємо, що ситуація так само критична. Дуже великі періоди, коли немає електрики, і скорочуються періоди, коли ця електрика є
– наголошує Сергієнко.
Однак місту вдалося покрити частину потреб критичної інфраструктури.
У нас більше 1100 різної потужності генераторів, які забезпечують функціонування критичних інфраструктурних об’єктів. Наприклад, лікарні, школи і все таке інше
– пояснює експерт.
Але тут же акцентує, що є ліміт витривалості для резервних потужностей.
Для забезпечення функціонування тролейбусної чи трамвайної мережі, а тим паче метрополітену, такої електроенергії може не вистачати, тому що генератори “не розраховані на таку потужність, яка необхідна для функціонального метро
– каже Олександр Сергієнко.
Водночас, розмірковуючи про електропостачання Києва, експерт розмежовує відповідальність між рівнями влади та компаніями.
Він чітко підкреслює:
“Щодо електропостачання, це цілковито відповідальність центральної влади”.
Зі слів Олександра Сергієнка, постачанням електроенергії до столиці займається державна компанія “Укренерго”, а на рівні розподілу в місті — місцева компанія ДТЕК – Київські електромережі.
Багатоповерхівки у блекауті: у чому слабкі місця столичного житлового сектору
Найчастіші побутові наслідки блекаутів у багатоквартирних будинках — перебої з водопостачанням. Експерт пояснює їхню механіку:
Якщо вимикається електрика, то можуть не функціонувати всі насосні станції для подачі води. Особливо вразливі висотки: у будинках, які мають понад 10 поверхів, встановлюються додаткові групи насосів. Якщо немає електрики, то ці насоси не можуть функціонувати
– розтлумачує Сергієнко.
Окремий блок — готовність до екстрених ситуацій будинків, де мешканці створили ОСББ і вкладали кошти в автономність. Співрозмовник УНН описує міські програми як такі, що діяли ще до війни, і каже, що місто компенсувало ОСББ придбання генераторів, накопичувачів енергії, сонячних панелей.
Про фінансовий стимул теж говорить відверто:
“Це програма 70 на 30: місто відшкодовує 70% витрат. Такі проєкти зреалізували за останні роки 4,5 тисячі”.
Окрема лінія ризиків — технічний стан будинкових мереж. Експерт зазначає, що в інженерії не буває магічної поломки з нізвідки.
Будь-яка інженерна система вимагає постійного догляду і постійного технічного обслуговування. Але саме масові підключення додаткових приладів можуть зробити старі проблеми критичними. Коли люди масово почнуть підключати електрообігрівачі, ця стара проводка може просто не витримати
– каже Сергієнко.
Далі він деталізує, що спрацьовуватимуть захисні автомати, або ж можуть виходити з ладу інші технічні елементи. Висновок робить простий: будь-які старі проблеми можуть стати критичними і відігравати там фатальну роль.
Чому Київ виявився вразливим для атак зс рф
В оцінці підготовки столиці до атак Олександр Сергієнко зосереджується на трансформаторній інфраструктурі. Він називає її ключовою ланкою, без якої навіть працююча станція не дає ефекту.
“Станція виробляє електроенергію, але для того, щоб її подати в мережу, потрібно, щоб працювали трансформатори. Якщо їх вивезти з ладу, станція взагалі працювати не може”.
Далі від експерта звучить критика на адресу урядових структур:
“На жаль, Уряд, Міненерго, не забезпечили надійного захисту цих трансформаторних груп. Мова йде і про слабкість “другого рівня” захисту. На початок цього сезону було захищено лише половину цих трансформаторних груп”, — констатує директор Аналітико-дослідницького центру “Інститут міста”.
Проблема, за його словами, стосується і трансформаторів у розподільчих мережах. Експерт наводить масштаб: оператори мають понад три з половиною тисячі трансформаторів. І додає:
“Міненерго відверто заявляє, що вони не в змозі забезпечити захист і, ймовірно, це має бути функція ДТЕК”.
Але, за його оцінкою, у приватного гравця немає мотивації вкладатися.
Для них це зайві кошти витрачати, які вони не хочуть витрачати на цей захист
– констатує Сергієнко.
У підсумку він формулює тезу про розрив у якості підготовки локаційно.
Місцеві влади, вони краще готувалися, більш підготовлені, а центральна влада не виконала своїх обов’язків
– переконаний експерт.
Чи могла врятувати Київ альтернативна генерація і чому цього не сталося
Ще один напрям, який міг би зменшити вразливість у блекаути, — розвиток малої та середньої приватної генерації з можливістю віддавати електроенергію в мережу.
Олександр Сергієнко висловлює таку думку:
“Центральна влада провалила створення альтернативної системи електроенерації, коли приватний власник може купити собі потужний генератор, підключитися до мережі й видавати в мережу електрику”
Ключовий бар’єр — складність процедур і економіка підключення.
Це досить складна бюрократична процедура. І ДТЕК, як монополіст, не зацікавлений в появі конкурентів… вони встромляють палиці, колеса
– переконує Сергієнко.
Серед конкретних цифр називає авансові платежі:
“Щоб ввести 1 МВт потужності, потрібно заплатити лише авансовий внесок 5 тисяч євро, а витрати на приєднання можуть бути ще вищими: і 10 тисяч може бути за 1 МВт”.
На його думку, регулятор міг би встановити жорсткіші “стелі” для таких платежів, але цього не зроблено, а оператори мереж не зацікавлені в появі нових конкурентних джерел у системі.
У прикладному вимірі картина така: місто закриває критичні об’єкти генераторами та мобільними тепловими установками, але побутові небезпеки для житлових районів залишаються високими, насамперед через залежність від електрики (вода, ліфти, опалення в частині будівель) і через технічний стан внутрішніх мереж.
Для киян це означає дві речі.
По-перше, готовність будинку (ОСББ, наявність резервного живлення, стан електрощитових) може бути не менш вагомою, ніж графік відключень у районі.
По-друге, системні рішення — захист енергетичної інфраструктури та нормальні правила підключення децентралізованої генерації — залишаються критичною умовою, без якої місто й надалі житиме в режимі “латання” наслідків, а не зниження ризиків.