Політолог Станіслав Желіховський окреслив основні події року: повернення Трампа, поновлення перемовин, створення “Коаліції бажаючих”, асигнування Україні 90 млрд євро та механізм PURL. Також фахівець згадав про вибори у Польщі та приїзд Зеленського.
Поточний рік у політичному плані виявився насиченим подіями. Серед іншого, до Білого дому повернувся Дональд Трамп, стало можливим відновити переговорний процес щодо завершення війни та активізувати гуманітарний напрямок, а також започаткувати нові форми підтримки України, зокрема механізм PURL. Кандидат політичних наук, експерт-міжнародник Станіслав Желіховський у коментарі УНН розповів про провідні політичні події року, що завершується.
Повернення Трампа до влади, поновлення мирного шляху, зустрічі між Україною та США
Безсумнівно, рік був непростий, і ми маємо усвідомлювати, що він навіть певною мірою був визначальним, хоча насправді не всі наші надії справдилися. Можливо, і не у всіх були подібні сподівання, але були припущення, що цей рік буде для нас більш успішним у контексті завершення бойових дій. Саме це було пов’язано із початком переговорного процесу, а стимулом його початку стало повернення до Овального кабінету Дональда Трампа
– говорить Желіховський.
За його словами, Україна вперше за декілька років за сприяння США, за сприяння Туреччини комунікувала з росіянами.
Тобто вони знаходилися в одній залі, і ми кажемо про перемовини в Стамбулі. Це був переважно гуманітарний напрямок. І він довів свою результативність. Україна змогла повернути і бранців, і тіла полеглих, і змогла повернути дітей, яких викрала росія. Це важливо для української держави, тому що Україна вона виступає за те, щоб наші люди, чи вони живі, чи вже ні, але щоб їх повернули
– зауважив Желіховський.
“Коаліція охочих”
Ще одним важливим аспектом є створення цьогоріч формату “Коаліції охочих”.
Звісно, не можу не згадати створення у березні такого формату, як “Коаліція охочих”. Це формат, який підтримує нас, особливо в контексті перемовин щодо мирного врегулювання. Ми бачимо, що він добре себе проявив, але наразі незрозуміло, що саме Європа може надати Україні в контексті гарантій безпеки
– зазначає Желіховський.
Він підкреслив, що вже на початку січня наступного року мають відбутися декілька зустрічей у різних форматах, тому питання гарантій безпеки залишається в динаміці.
Водночас ми бачимо, що Європа нас підтримує
– додає політолог.
90 млрд євро Україні від ЄС
Також важливою політичною новиною для України стало виділення 90 млрд євро фінансової підтримки від ЄС на наступні два роки.
Якщо казати загалом про Європейський Союз, то позитивною новиною стало надання Україні позики в розмірі 90 млрд євро на 2026–2027 роки. Це означає, що Україна має фінансовий ресурс, який може бути спрямований, зокрема, на оборонний сектор та безпеку держави. Це дає можливість і надалі чинити опір російській агресії. Разом з тим, ці кошти можуть бути використані для відновлення та підтримки української економіки, а також для її виведення з кризового стану, якщо, наприклад, у 2026 році буде досягнуто домовленостей щодо мирного врегулювання. Поки що все це в процесі, ми не знаємо, як воно буде, але добре, що кошти були надані, адже існували сподівання, що фінансування надходитиме з заморожених російських активів, однак цього не сталося через відсутність консенсусу серед європейських партнерів
– підкреслює експерт.
Механізм PURL
Як зауважив Желіховський, механізм PURL передбачає, що європейські партнери будуть купувати в США озброєння для України та передаватимуть його для потреб оборони.
Це важливо, оскільки адміністрація Дональда Трампа не хоче передавати зброю Україні безкоштовно, як це могло відбуватися за часів адміністрації Джо Байдена. Разом з тим, це означає, що Україна не залишиться без американського озброєння. Президент України Володимир Зеленський неодноразово зазначав, що без підтримки США Україна не зможе вистояти
– говорить Желіховський.
За його словами, Європа, попри певні позитивні зрушення, поки що не здатна повною мірою компенсувати обсяги допомоги, які надавали або надають США.
Також експерт наголошує, що підтримка США є надзвичайно важливою для України, і позитивним сигналом є те, що Трамп погодився на такий механізм.
Вибори в Польщі, ексгумація жертв Волинської трагедії
У червні Національна виборча комісія Польщі оголосила про перемогу Кароля Навроцького на президентських виборах. Він отримав підтримку 51% виборців, випередивши Рафала Тшасковського.
Желіховський зазначає, що Навроцький має більш жорсткі погляди, ніж його попередник Анджей Дуда.
Я гадаю, що в Україні були сподівання, що на президентських виборах переможе мер Варшави Рафал Тшасковський – представник правлячого табору, який очолює прем’єр-міністр Дональд Туск. Якби переміг Рафал Тшасковський, ми могли б казати про повний перехід влади до більш ліберальних та поміркованих політичних сил, а не про поділ влади з консервативними силами. Якщо ж казати про перемогу Кароля Навроцького, то, попри його формальну незалежність, його підтримувала партія “Право і справедливість” – консервативна політична сила, яка перебувала при владі, але втратила важелі управління після парламентських виборів 2023 року
– зазначає Желіховський.
Він підкреслює, що зараз у Польщі можна спостерігати багато специфічних процесів, які породили певну нестабільність у країні.
Українське питання так чи інакше з’являється і продовжує з’являтися в польському політичному дискурсі, але, на щастя, ми не бачимо надто негативних наслідків для України. Більше того, президент Зеленський 19 грудня здійснив візит до Польщі та зустрівся з представниками політичного класу країни, передусім із президентом Навроцьким. Ця зустріч була довгоочікуваною, і лідери змогли окреслити широке коло питань – безпекових та енергетичних. Якщо казати про історичні аспекти, зокрема такі чутливі питання, як Волинська трагедія, то сторони погодилися продовжувати співпрацю, зокрема щодо ексгумації жертв. Нещодавно вже були зроблені певні кроки
– додає політолог.
Експерт підкреслив, що зустріч обох президентів створила гарне підґрунтя для реалізації спільних проєктів.