Вебсайт StopOdrex, який заснували родичі померлих пацієнтів медичного центру “Одрекс”, знову функціонує після блокування. Хостингова компанія HOSTiQ висловила підтримку та запропонувала допомогу платформі.
Сайт StopOdrex, заснований близькими покійних пацієнтів та людьми, що зазнали шкоди від лікування в одеській приватній лікарні “Одрекс”, знову працює після тимчасового припинення доступу. Про це повідомила одна із засновниць проєкту, Христина Тоткайло, інформує УНН.
Ресурс StopOdrex знову в мережі та продовжує приймати запити – як публічно, так і конфіденційно. За словами Христини, число цих звернень і свіжих розповідей від колишніх клієнтів медзакладу та сімей померлих в Odrex збільшується з кожним днем.
Ми продовжуємо накопичувати правдиві історії та нарікання громадян, які постраждали від дій одеської лікарні “Одрекс”. Надсилайте нам свої розповіді – відкрито чи анонімно. Кожен голос важливий. Кожна оповідь важлива. Не дозволимо закрити нам вуста!
– зазначила у Facebook Христина Тоткайло.
Окрім того, після її відкритого посту щодо інциденту з блокуванням сайту з Христиною безпосередньо зв’язалися представники хостингової компанії HOSTiQ.
Вони пояснили, що технічне обмеження доступу до домену було здійснено не за ініціативою HOSTiQ, а на рівні вищої інстанції інфраструктури – реєстратора доменів. Водночас компанія HOSTiQ висловила жаль з приводу ситуації та запропонувала ресурсу StopOdrex підтримку у вигляді хостингових послуг.
Проте, як підкреслила Тоткайло, головним залишається інше: блокування сайту з оповідями та жалобами людей сталося саме після звернення фірми DIM MEDICINE LLC – власника торгової марки. Цей факт, за її словами, підтверджено у відповіді хостинг-провайдера.
Отже, підґрунтя блокування не зникло і не змінилося. Це була спроба припинити функціонування платформи, де родичі померлих і постраждалі пацієнти відкрито розповідають про свій досвід лікування. Формально – через процедури. Фактично – через зміст і некомфортну для клініки істину
– підкреслила вона.
Активісти наголошують: StopOdrex є неприбутковою та аполітичною ініціативою, створеною для публічної реєстрації історій пацієнтів, спільної підтримки та спостереження за ходом кримінальних розслідувань у рамках так званої “Справи Odrex”.
Згадаємо
У серпні 2024 року Христина Тоткайло дізналась, що у її батька онкологія. Родина мешкає в Києві, тому спочатку вони звернулись до лікарні “Феофанія”. Консиліум лікарів, за словами Христини, вирішив, що інтенсивна хіміотерапія у випадку її батька дуже ризикована і не повинна проводитись до радикальної операції.
На консиліумі був присутній хірург Ігор Бєлоцерковський. Христина стверджує, що він особисто запропонував варіант лікування в одеській лікарні “Одрекс”, де працює його дружина – онколог Марина Бєлоцерковська. Саме там, за його словами, батькові Христини мали зберегти гортань і голос.
Це моя дружина. Вона компетентний лікар. Їдь. Він телефонує їй і питає, чи може вона взяти такого пацієнта. Вона відповідає: “так, без проблем, можу”. Але перед тим, як їхати, потрібно сплатити за консультацію, не консультуючись. Я запитала: як так, я ж можу приїхати й проконсультуватися на місці? Він каже: ні, це треба робити заздалегідь, платити потрібно за повітря. Саме так мені й сказали
– ділиться спогадами Христина.
Вже тоді у жінки з’явилися сумніви, однак, за її словами, коли йдеться про життя дорогої людини – ти хапаєшся за найменшу можливість.
У “Одрексі”, за словами Христини, пообіцяли “врятувати” батька: призначили пʼятиденний курс хіміотерапії та запланували другий. Чоловікові встановили гастростому (систему для харчування, яка повинна була потребувати постійної уваги ред.). Христина просила перевіряти та замінювати повʼязки, але, як вона стверджує, лікарі її не слухали: за пʼять днів лікування гастростому належним чином не оглядали. Пристрій дістали лише за дві години до виписки – коли в зоні гастростоми вже утворився наскрізний отвір, через який витікало все, що потрапляло у шлунок.
Повернувшись до Києва, вони зіткнулися з різким погіршенням стану батька. У нього почали відмовляти нирки, з’явились рани в ротовій порожнині. На повідомлення про це, запевняє Христина, асистентка лікарки Бєлоцерковської відповіла: “Сьогодні вихідний, телефонуйте в понеділок”.
Жінка розповідає, що намагалась дізнатись, що давали батькові для печінки, для нирок, на що почула від лікаря: “Навіщо ви задаєте такі питання?”.
Христина впевнена, що в ситуації, коли навіть у київських лікарнях відмовлялись від такої хіміотерапії на цій стадії, призначення агресивного курсу в “Одрексі” було серйозною медичною помилкою. Родина витратила більше 250 тисяч гривень, але врятувати батька не вийшло. Він помер.