Лікарі приватної одеської лікарні Odrex, яких підозрюють у лікарській халатності, що могла призвести до летального випадку бізнесмена Аднана Ківана, можуть бути причетні не тільки до цього випадку. Принаймні, так стверджують інші колишні клієнти лікарні та родичі померлих, які відкрито розповідають про свій досвід терапії. У цих розповідях люди змальовують подібні випадки та результати та припускають, що мова йде про систематичні прорахунки медиків Odrex, а не поодинокий епізод.

Коли за однією і тією ж лікарняною установою тягнеться низка схожих випадків: з аналогічними ознаками можливої медичної недбалості, ігноруваннями приписів лікування та замовчуваннями помилок і результатів, – вірогідно, йдеться вже не про окрему трагедію, а про системну проблему. Саме так сьогодні все частіше характеризують випадки колишніх клієнтів приватної одеської лікарні Odrex. Найбільш резонансним епізодом стала кончина бізнесмена Аднана Ківана, але, як виявилося, вона може бути тільки однією з багатьох, пише УНН.
Вивчаючи “Справу Odrex” журналісти акцентували увагу на подібність як випадків колишніх клієнтів, так і їхніх дійових осіб. Зокрема, йдеться про лікарів Віталія Русакова та Марину Бєлоцерковську.
Смерть пацієнта і підозра двом лікарям
Одним з найбільш помітних стала кончина одеського бізнесмена Аднана Ківана – резонансна справа, яка стала основою так званої “Справи Odrex” і викликала широкий суспільний інтерес.
Відомо, що протягом останніх пів року життя Ківан лікувався саме в лікарні Odrex. Супровід онкологічного лікування здійснювала Марина Бєлоцерковська, яка, за відомостями редакції УНН, підтримувала зв’язок із сім’єю і надавала рекомендації щодо терапії.
Хірургічні втручання проводив Віталій Русаков – лікар, якому Аднан Ківан довіряв своє життя протягом багатьох років. За інформацією журналістки Зої Казанжи, ще за життя Ківан подарував лікарю Русакову квартиру в новобудові з ремонтом, а на весілля – новеньку іномарку преміумкласу Lexus. Незважаючи на це, вже після смерті клієнта Русаков публічно заявляв, що нібито не має відношення до лікування Аднана Ківана.
Обом медикам повідомлено про підозру у кримінальному провадженні за ч.1 ст. 140 КК України – неналежне виконання професійних обов’язків, що призвело до смерті клієнта. На даний момент і Русаков, і Бєлоцерковська усунені від медичної діяльності та перебувають під запобіжним заходом у вигляді нічного домашнього арешту з зобов’язаннями носити електронні браслети.
За даними з особистих джерел УНН, після смерті Ківана онкологиню Марину Бєлоцерковську терміново звільнили з лікарні “Одрекс”. Під скорочення нібито потрапила і частина медперсоналу, залученого до лікування клієнта.
Висновки слідства: прямий причинно-наслідковий зв’язок
Слідство вважає, що під час лікування Аднана Ківана медиками лікарні Odrex були допущені критичні помилки, які привели до розвитку сепсису на тлі онкологічного захворювання і, врешті-решт, до смерті клієнта.
Як відзначають в Офісі Генерального прокурора, позиція обвинувачення ґрунтується на висновках комісійної судово-медичної експертизи. Експерти встановили, що лікарі не забезпечили належного реагування на ускладнення і не вжили необхідних заходів для своєчасного лікування.
Антибіотики, сепсис і протипоказані процедури
Зокрема, за висновками слідства, хірург Русаков не призначив клієнту Аднану Ківану обов’язкову післяопераційну антибактеріальну терапію – базовий стандарт профілактики інфекцій. Саме відсутність антибіотиків могла спричинити неконтрольований розвиток інфекції, що переросла в сепсис. Крім того, клієнту могли проводити процедури, протипоказані за його стану, незважаючи на очевидні ознаки яскравого запального процесу.
Коли лікарська солідарність стає співучастю
Незважаючи на тяжкість звинувачень, Віктор Русаков отримав публічну підтримку частини медичної спільноти. Крім того, за інформацією редакції УНН, власники лікарні Odrex можуть оплачувати адвокатів Русакова та Бєлоцерковської.
Колишній міністр охорони здоров’я Олег Мусій вважає, що українській медичній системі необхідна організація з лікарського самоврядування, яка б регулювала професію і дозволила б медикам реагувати на порушення стандартів і етики серед своїх колег.
Сценарій, що повторюється
Прикладами системної безвідповідальності та безкарності може служити історія, озвучена дочкою іншого клієнта онкологині Марини Бєлоцерковської. Адже вона фігурує не тільки у справі Ківана. Дочка померлого клієнта Христина Тоткайло у документальному фільмі “Осине гніздо” розповіла, що її батька також лікувала Бєлоцерковська.
За словами Христини, у київській “Феофанії” лікарі застерігали її батька від агресивної хіміотерапії до операції. Втім, один з лікарів – чоловік Бєлоцерковської, переконав сім’ю звернутися до Odrex, пообіцявши “врятувати голос і гортань” батька Христини. У лікарні Бєлоцерковська призначила чоловікові п’ятиденний курс агресивної хіміотерапії, незважаючи на застереження інших фахівців.
Після курсу хіміотерапії тата Христини відпустили додому, вже в Києві його стан різко погіршився: відмовили нирки, з’явилися виразки в роті, ускладнення після встановлення гастростоми. Христина одразу ж написала помічниці лікаря Бєлоцерковської – про те, що у тата значне погіршення стану – та запитала, що лікар рекомендує їм робити. Однак єдиною відповіддю, яку отримала родина, було повідомлення: “Сьогодні вихідний, звертайтесь у понеділок”.
Після втраченого часу, понад 250 тисяч гривень на лікування в Odrex, перенесення складного курсу хіміотерапії та тяжких ускладнень – тато Христини помер. Вона переконана, фатальною для життя тата стала саме медична тактика Odrex та особисто онколога Марини Бєлоцерковської.
“Справа Odrex” перетворюється на рух StopOdrex
Смерть Аднана Ківана стала центральним епізодом “Справи Odrex”, але все більше клієнтів та рідних померлих після лікування в одеській лікарні наполягають: це не поодинокий випадок. Саме тому зростає підтримка громадського руху StopOdrex, який закликає відкрито говорити про пережите лікування в лікарні.
Колишні клієнти та сім’ї померлих створили сайт Stop Odrex, на якому публікують власні історії та інформацію про перебіг кримінальних проваджень. Там же можна анонімно або відкрито розповісти свою історію про лікування в одеській приватній лікарні Odrex.
Та людям намагаються “закрити рота” – як розповіла дочка померлого клієнта Христина Тоткайло, сьогодні відбулася спроба “покласти” сайт. За її інформацією, лікарня Odrex звернулась до хостинг-провайдера з вимогою припинити роботу сайту. Наразі активісти працюють над відновленням доступу до сайту.
“Компанія DIM MEDICINE LLC, на яку оформлена лікарня “Одрекс”, звернулася до хостинг-провайдера https://hostiq.ua/ukr/ з вимогою припинити роботу нашого сайту stopodrex.com, оскільки нібито вводить користувачів в оману, створює хибне враження зв’язку з офіційним сайтом, шкодить діловій репутації компанії та містить дискредитуючі матеріали. Хочемо заявити, що в будь-якому разі нас не зупинити. Нас не залякають і нас не змусять мовчати”, – написала Христина Тоткайло.

Родичі померлих також записали відеозвернення до правоохоронців і влади, просячи чесного та неупередженого розслідування. За їхніми словами, пересічним громадянам складно протистояти приватній лікарні з великими фінансовими ресурсами та медійною підтримкою.
У підсумку всі ці факти можна скласти в цілісну картину: Odrex, схоже, намагається приховати трагічну дійсність. Та найжахливіше тут те, що це, вірогідно, не просто перелік окремих інцидентів, а послідовна логіка дій. Коли лікарі, щодо яких триває слідство, отримують повний юридичний супровід від лікарні, коли різні клієнти описують однакові підходи до лікування та схожі результати, а після гучного суспільного резонансу блокується сайт активістів, де є реальні історії та негативні відгуки.
Замість відкритого пояснення рішень і помилок Odrex намагається контролювати інформаційний простір та “замітати сліди”. У такій ситуації ключовим стає не лише питання відповідальності окремих лікарів, а й роль самої лікарняної установи. Саме тому дедалі голосніше звучить вимога до МОЗ не просто дати оцінку конкретним ситуаціям, а провести всебічну й неупереджену перевірку лікарні Odrex – з аналізом медичних рішень, управлінських дій та дотриманням ліцензійних умов. Бо коли замість відповідей з’являються спроби обмежити доступ до правдивих історій, це неминуче породжує сумнів: чи не приховується за цим щось більше, ніж просто репутаційні ризики.
