“Інцидент з Odrex” виявив глибинні проблеми в українській медичній сфері: недосконале законодавство, відсутність ясних правил щодо відповідальності та механізмів для професійного нагляду. Фахівці та державні діячі підкреслюють: без лікарського самоврядування та прозорих процесів оцінювання медичної допомоги – система неминуче зазнає краху.
Вітчизняна система охорони здоров’я тривалий час функціонує у режимі напіврегулювання. Правові акти, які повинні в рівній мірі забезпечувати захист лікарів та пацієнтів, фактично часто не діють жодним чином, повідомляє УНН. У певних ситуаціях закони не надають медичним працівникам точних вказівок і гарантій, в інших – залишають хворих віч-на-віч із наслідками лікарських упущень.
Проте найбільшу небезпеку становить не тільки недосконалість законодавства, а й безумовна згуртованість лікарів, яка іноді переростає в свідоме приховування та виправдання серйозних професійних помилок колег. У такому випадку система практично позбавлена внутрішніх важелів самоконтролю та фахової відповідальності.
За словами колишнього міністра охорони здоров’я України Олега Мусія, поточна модель управління медициною в Україні не забезпечує балансу між державним контролем і професійною відповідальністю самих лікарів.
Чинне законодавство, ті механізми, що є в медицині, не охороняють як лікарів, так і пацієнтів. Це зумовлено тим, що у нас збереглася донині стара система з радянських часів управління в охороні здоров’я. Так звана командно-адміністративна система, де за лікарську професію відповідає Міністерство охорони здоров’я, управління охорони здоров’я чи департаменти на місцях і медичні установи. А самі лікарі не мають такого ефективного і перевіреного часом якісного механізму, який існує в країнах, наприклад, Європи, він називається професійне самоврядування
– підкреслює головну проблему сучасної медицини Мусій.
Саме відсутність професійного самоврядування, на думку ексміністра, позбавляє медичну сферу інструментів внутрішньої оцінки дій лікарів та дієвого реагування на порушення стандартів.
Згоден із ним і народний депутат України Оксана Дмитрієва. Як заступник голови Комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, вона зазначила, що Україні не вистачає чітких процедур доступу до медичної документації, незалежних експертиз, прозорих механізмів оцінки медичної допомоги та відсутній баланс відповідальності між лікарем, установою та власниками.
Окремі гучні випадки в медицині знову демонструють, що нам потрібні зрозумілі, передбачувані та єдині правила, які одночасно захищають і пацієнта, і лікаря. Коли виникають конфлікти, суспільство хоче збагнути: чи була надана якісна допомога, чи правильно проведено розслідування, хто несе відповідальність і які висновки будуть зроблені. Але на сьогодні в українському законодавстві не вистачає механізмів, що забезпечують прозорість та справедливість у таких випадках
– зауважила Оксана Дмитрієва.
За її словами, українське законодавство не містить точного визначення, що таке медичний інцидент, у яких ситуаціях мова йде про кримінально карану халатність, а коли – про клінічну помилку, що потребує експертного розгляду, а не каральної реакції. Дмитрієва анонсувала законодавчі зміни, які за планом захищатимуть права пацієнтів, забезпечуватимуть об’єктивну та професійну оцінку дій лікарів, мінімізують необґрунтовану криміналізацію медичної практики, сформують культуру безпеки пацієнта та відкритості в медичних установах.
Ми повинні зробити цей крок – і перейти від реагування на скандали – до системного вирішення, яке буде корисним і людям, і медичній спільноті
– підкреслила нардеп.
Смерть пацієнта і підозра двом лікарям
Одним із найбільш показових прикладів стала смерть одеського підприємця Аднана Ківана – випадок, що ліг в основу так званої “Справи Odrex” і став відправною точкою широкого суспільного обговорення.
Відомо, що протягом останніх півроку свого життя Аднан Ківан проходив лікування саме в клініці “Одрекс”. Його лікуванням займалась онкологиня Марина Бєлоцерковська, яка, за відомостями редакції УНН, підтримувала контакт із сім’єю пацієнта та давала рекомендації щодо подальшого лікування.
Марина Бєлоцерковська, онколог
Хірургічне втручання, натомість, проводив хірург Віктор Русаков – давній друг родини Ківанів. За інформацією журналістки Зої Казанжи, за життя Аднан Ківан подарував Русакову квартиру з ремонтом у новому житловому комплексі та автомобіль Lexus. Та це не завадило самому Русавоку після смерті свого пацієнта, стверджувати, що він не мав жодного відношення до його лікування.
Віталій Русаков, хірург
Обом лікарям оголошено про підозру у кримінальному провадженні щодо смерті Аднана Ківана. Медикам інкримінують неналежне виконання професійних обов’язків, що спричинило смерть пацієнта (ч.1 ст.140 КК України). Наразі і Русаков, і Бєлоцерковська відсторонені від медичної діяльності та перебувають під запобіжним заходом у вигляді нічного домашнього арешту, з зобов’язанням носити електронні браслети.
Також відомо, що після смерті Аднана Ківана, онколога Марину Белоцерковську в досить короткий термін звільнили з одеської клініки. І, як повідомляють власні джерела редакції УНН, Odrex на цьому не зупинився – під скорочення потрапила частина медперсоналу, яка була причетна до лікування Аднана Ківана.
Висновки слідства: прямий причинно-наслідковий зв’язок
Слідство вважає, що під час надання медичної допомоги Аднану Ківану медики допустили значні помилки, внаслідок яких у пацієнта розвинувся сепсис, що на тлі онкологічного процесу призвів до смерті.
Як зазначають в Офісі Генерального прокурора, позиція слідства базується на висновках комісійної судово-медичної експертизи.
Слідчі, спираючись на висновки експертизи, вважають, що дії цих двох лікарів стали причиною смерті пацієнта. Як засвідчено комісійною судово-медичною експертизою, при наданні медичної допомоги не було забезпечено адекватного реагування на ознаки ускладнення та вжито необхідних заходів для його вчасного лікування. Експерти дійшли висновку, що лікарська помилка, неналежне виконання лікарями своїх професійних обов’язків через недбале ставлення до них мають прямий причинно-наслідковий зв’язок з настанням смерті пацієнта
– зазначено у повідомленні ОГП.
Антибіотики, сепсис і протипоказані процедури
Як стало відомо, хірург Віктор Русаков не призначив пацієнту Аднану Ківану обов’язкову післяопераційну антибактеріальну терапію, яка є загальновизнаним стандартом профілактики інфекційних ускладнень після хірургічних втручань.
Відсутність своєчасного призначення антибіотиків могла призвести до неконтрольованого розвитку інфекційного процесу, який згодом ускладнився генералізованою інфекційною реакцією організму – сепсисом.
Крім того, лікарями могли проводитися медичні процедури, які на той час були протипоказані пацієнту, з огляду на стан його здоровʼя, зокрема виражені ознаки системного запального процесу.
Коли лікарська солідарність стає співучастю
Незважаючи на тяжкість звинувачень, Русаков отримав широку громадську підтримку з боку частини медичної спільноти. Втім, експерти застерігають: беззастережний захист конкретного лікаря без аналізу фактів і медичних стандартів не тільки не допомагає системі, а й підриває довіру до професії.
На переконання колишнього міністра охорони здоров’я України Олега Мусія, вихід із цієї ситуації можливий лише за умови створення в Україні повноцінного лікарського самоврядування, яке дозволило б професії самостійно реагувати на порушення стандартів і морально-етичних норм.
В лікарському контексті це професійне лікарське самоврядування в Україні, яке здійснює управління системою охорони здоров’я разом з державою. Держава відповідає за державні речі, а за професійні речі – відповідає своя професійна корпоративна організація лікарського самоврядування. І разом вони управляють системою, тоді ця система збалансована і від цього виграють не тільки лікарі, а виграють і пацієнти, тому що є апеляційний орган. На сьогодні, на жаль, такого механізму у нас немає
– констатує Мусій.
Без реального контролю, професійної відповідальності та чесного саморегулювання медицина ризикує втратити головне – довіру пацієнта. Адже “лікарський халат” не може бути індульгенцією від відповідальності за втрачене людське життя через халатність чи помилки.
“Справа Odrex” як ознака системної хвороби галузі
Смерть Аднана Ківана стала центральним епізодом “Справи Odrex” – історії, яка виходить далеко за межі однієї трагедії через можливу лікарську недбалість. Родичі померлого та інші пацієнти клініки наполягають на повному та об’єктивному розслідуванні, заявляючи про численні випадки ймовірних медичних порушень у приватній медичній установі.
Саме тому дедалі більшої підтримки набуває громадський рух Stop Odrex, який закликає не замовчувати проблему, а публічно розповідати особисті історії, повʼязані з лікування у приватній одеській клініці “Одрекс”.
Колишні пацієнти клініки та рідні тих, хто помер після лікування там створили сайт Stop Odrex, на якому зібрані історії постраждалих та публікуються новини, щодо ходу кримінальних справ проти клініки “Одрекс”. Крім того, на сайті можна поділитися власною історією, повʼязаною з лікування в Odrex: анонімно, або відкрито; з дозволом на публікацію історії на сайті та у ЗМІ і без.
Рідні померлих пацієнтів Odrex також записали відеозвернення до правоохоронців та влади. Вони просять забезпечити чесне та прозоре слідство, а також закликають віднайти справедливість. Адже, за їхніми словами, звичайним громадянам України важко протистояти приватній клініці, яка має підтримку МОЗ та значні фінансові ресурси. Завдяки яким може залучати дорогих адвокатів та реалізовувати медійні кампанії для покращення іміджу.