Професор Вадим Попко представив значення штучного інтелекту в українській дипломатії, спираючись на учнівські роботи. Молодь пропонує формалізувати боротьбу з неправдивою інформацією та запровадити етичні інструменти ШІ.
Штучний інтелект (ШІ) стає значним засобом актуальної української дипломатії, сприяючи боротьбі з дезінформацією та охороні державних інтересів в умовах гібридної війни. Про це йдеться в його блозі на РБК-Україна Вадима Попка, професора Навчально-наукового Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Т.Г. Шевченка, повідомляє УНН.
На підставі розгляду студентських праць на II-му Всеукраїнському конкурсі творів на тему “Сучасна українська дипломатія: синергія людського та штучного інтелекту на захисті державних інтересів” автор акцентує увагу на прогресивних ідеях молоді для інтеграції ШІ в дипломатичну діяльність.
Зокрема мова йде про зацікавленість студентів до гібридної інформаційної війни та до тематики неправдивих відомостей, які країна агресор розповсюджує про Україну. Попко підкреслює, що висновок студентів одноголосний: Україна має перейти від ситуативної до інституційної технологічної моделі протидії дезінформації.
“Для цього нам необхідні зміни в навчальних програмах, якісно нові аналітичні осередки, застосування всього потенціалу ШІ та розбудова стратегічних комунікацій. В умовах гібридної війни це не просто важливе, а критично необхідне для посилення національної безпеки”, – констатує професор.
Він наголошує, що учасники змагання обізнані з вітчизняними ініціативами цифрової трансформації дипломатії і як один із прикладів згадують ШІ-аватар “Вікторія ШІ” , розроблений МЗС України для консультацій та надання консульських роз’яснень. Також Вадим Попко звернув увагу, що студенти роблять більш значущим питання необхідності впровадження “Data Embassy” для охорони даних, як естонська модель, та міжуніверситетську мережу “CheckUA” для OSINT і медіааналізу. Ці ініціативи, на думку професора, допоможуть зміцнити кібернетичну безпеку країни.
Вадим Попко зауважує, що учасники змагання особливу увагу віддають етичним аспектам ШІ через дефіцит прозорості та ризики упередженості функціонування алгоритмів. Наприклад, переможниця змагання Катерина Машошина, студентка 4-го курсу Навчально-наукового Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Т.Г. Шевченка запропонувала створити “етичне квантове дзеркало” для розв’язання цього питання. Його сутність полягає в тому, що система зупиняє маніпуляції ще до людського втручання.
“Фіксування кожної змінної, лінії коду та рішення дійсно здатне стати запобіжником упередженостей та маніпуляцій і, під час появи “когнітивного дисонансу” це спрацює як “червоний сигнал” для подальшого негайного втручання людини. Таким чином, людський інтелект залишається головним” – цитує роботу переможниці Вадим Попко.
Професор вважає, що студентські міркування можуть стати основою дорожньої карти для Офісу Президента України, МЗС та вищих навчальних закладів для створення сучасної етичної ШІ-дипломатії, інституціоналізації цифрових інструментів та формування нового покоління українських дипломатів.