ДП “Дія” у серпні 2025 року провело конкурс на придбання комплексу програмно-апаратних засобів “Суверенна фабрика штучногоінтелекту” кошторисною вартістю 227,5 млн грн. Переможцем стало ТОВ “ЛАН ТЕК” з офертою 225,891 млн грн.
Державне підприємство “Дія” у серпні 2025 року ініціювало тендер на придбання комплексу програмно-апаратних засобів “Суверенна фабрика штучного інтелекту” з очікуваною ціною 227,5 млн грн. Переможцем стало ТОВ “ЛАН ТЕК” з офертою 225,891 млн грн. Такий значний обсяг закупівлі та здешевлення всього на 2 мільйони гривень від початкової, привертає пильну увагу та спонукає більш ретельно придивитися до учасників торгів, пише УНН.
Сотні мільйонів за два тижні: як здійснювали тендер “Дії”
Інформацію про відкриті торги ДП “Дія” оприлюднило 7 серпня 2025 року. Об’єктом закупівлі став комплекс програмно-апаратних засобів “Суверенна фабрика штучного інтелекту” з орієнтовною вартістю 227 525 000 грн. Остаточний термін подання тендерних пропозицій, зважаючи на зміни до документації, встановили 19 серпня, тобто загалом 12 календарних днів.
Для звичайної закупівлі це могло б бути формальністю, однак у даному випадку йдеться про надзвичайно складний високотехнологічний комплекс: серверне устаткування, спеціалізовані графічні прискорювачі, мережеву інфраструктуру, сховища інформації, програмне забезпечення для управління обчислювальними кластерами та, можливо, індивідуальну інтеграцію.
Зрозуміло, що технічна специфіка предмета торгів і дуже стислі терміни обмежили можливість участі в тендері та створили пільгові умови для переможця. До того ж, не можна відкидати й того, що ТОВ “ЛАН ТЕК” могло мати доступ до відомостей про підготовку тендеру і могло завчасно підготуватися.
Адже, згідно з тендерними вимогами, участь у торгах могли брати компанії, що мають підтверджений високий рівень співпраці з виробниками серверного устаткування; спеціалізовані сертифікати у персоналу; а також листи-підтвердження від виробників ключових компонентів, в тому числі з глобальними корпораціями на зразок Nvidia.
Зовні це виглядає як піклування про якість. Насправді ж такі суворі вимоги – це типовий інструмент обмеження конкуренції та забезпечення перемоги заздалегідь визначеній компанії. Оскільки якщо вимоги формувалися під конкретну компанію, то інші потенційні учасники не встигли б зібрати необхідний пакет документів.
Офіційно в торгах брали участь декілька компаній, а переможець ТОВ “ЛАН ТЕК” подав найнижчу оферту: 225 891 000 грн. На другій позиції була ТОВ “НЕТВЕЙВ” з ціновою пропозицією всього на 52 787 грн вищою ніж у переможця. Для закупівлі на понад 225 млн грн така різниця в ціновій пропозиції виглядає швидше символічною, ніж реальною спробою позмагатися за лот. Тому складається враження, що торги були формальними.
В результаті 5 вересня 2025 року між ДП “Дія” (покупець) і ТОВ “ЛАН ТЕК” (постачальник) було укладено договір №9051/25 із терміном дії до 31 грудня 2026 року.
“ЛАН ТЕК” і “Лантек”: слід від Одеського порту до мегаконтракту “Дії”
Директором ТОВ “ЛАН ТЕК” є Сергій Фінашкін. Кінцевий бенефіціар – Олег Литвин з Одеси. Цей же підприємець є засновником, бенефіціаром та керівником приватного підприємства “Лантек”, яке також неодноразово брало участь у державних ІТ-закупівлях.
ПП “Лантек” неодноразово потрапляло в поле зору журналістів. Наприклад, за інформацією ЗМІ, суд в Ізмаїлі розглядає справу про закупівлю портом комп’ютерної техніки за завищеними цінами. За версією слідства, підприємство ймовірно переплатило понад 983 тис. грн після того, як посадовець без аналізу ринку погодив комерційну пропозицію ПП “Лантек”. Але, попри кримінальне провадження, фірма впродовж 2025 року уклала інші контракти більш ніж на 131 млн грн.
Компанія “Лантек” також згадувалась у розслідуванні програми “Наші гроші” у 2021 році. За даними журналістів, Держстат замовив оновлення програмного забезпечення та цифрових карт для перепису населення на майже 30 млн грн, виконання частини робіт вартістю 2,75 млн грн доручили саме ПП “Лантек”, причому в режимі додаткових аналогічних послуг на тлі вже наявних договорів.
Тож вже не вперше компанія Олега Литвина виграє багатомільйонні тендери на ІТ-послуги та обладнання, при цьому щонайменше в одному випадку правоохоронці прямо говорять про ймовірне завищення вартості майже на мільйон гривень. На цьому тлі перемога пов’язаного з тим самим бенефіціаром ТОВ “ЛАН ТЕК” в одному з найбільших тендерів “Дії” виглядає не випадковою, а логічним продовженням історії доступу до “цифрових” бюджетних потоків.
ІП “І-АР-СІ”, ERC групові схеми на мільярди і звʼязки з росією
На обрії цієї історії з’являється ще один гравець – іноземне підприємство “І-АР-СІ”. Формально воно не є стороною договору з ДП “ДІЯ”. Однак, за інформацією джерел УНН, після отримання 30% передоплати за контрактом ТОВ “Лан Тек” перевело усі кошти групі компаній “І-АР-СІ”.
У низці кримінальних проваджень це іноземне підприємство фігурує як “прокладка” в ланцюгу постачання ІТ-обладнання для державних органів для завищення цін, і як інструмент “переведення в готівку” коштів.
За реєстраційними даними, ІП “І-АР-СІ” контролюється австрійською “ERC Holding GmbH” (90%) та українським венчурним фондом “Форінт” (10%). Бенефіціари – Сергій Артюх, Леонід Стольніков, Андрій Дегода.
“І-АР-СІ” у 2019 році входило до рейтингу 200 найбільших компаній України за прибутками як один із ключових гравців на ринку дистрибуції електроніки.
Фактично “І-АР-СІ” є центральною компанію ERC – група компаній у галузі дистрибуції комп’ютерної та офісної техніки, програмного забезпечення, цифрової фото і відео техніки тощо. У роздрібній торгівлі компанія представлена брендом MOYO (ТОВ “НРП”). До складу групи також входять ПрАТ “ЕВРОТЕРМІНАЛ” та АТ “АльтБанк”.
Бенефіціарами більшості компаній є згадувані Артюх, Стольніков і Андрій Дегода. Водночас у ЗМІ ERC називають бізнесом братів Дегод – Андрія та Олександра.
Варто зазначити, що частина компаній з групи ERC уже опинялася в епіцентрі скандалів. Їх звинувачували в ухиленні від сплати податків, у торгівлі побутовою технікою через приватну “газову” компанію, пов’язану з НАК “Нафтогаз України”.
До речі магазин побутової техніки з “наліпкою” “Нафтогазу” працює і зараз. А з’явився він у період коли НАК “Нафтогаз України” керував Олексій Чернишов, підозрюваний у справі “Мідас” щодо корупції в енергетиці.
Цікаво, що окрім Сергія Артюха та Леоніда Стольнікова серед власників “АльтБанку”, який входить до групи ERC, був такий собі Волох Ігор Олегович. Окрім українського громадянства, він мав ще й громадянство Кіпру та білорусі.
Ігор Волох з 2005 по 2007 роки був заступником голови правління Райффайзен Банк Аваль. У 2007-2014 роках працював першим заступником голови правління Універсал Банку, а з 2016 року очолив правління Неос Банку, останній у підсумку став “АльтБанком”, коли Дегода і його партнери, викупили банк у Михайла Фрідмана. З 21 грудня 2020 року Ігоря Волоха звільнено з посади голови правління за власним бажанням, але ще деякий час він залишався співвласником банку. Станом на зараз Волоха вже немає серед власників, які мають пакети акції більші за 5%.
Своєю чергою іноземне підприємство ІП “І-АР-СІ” фігурує у семи кримінальних провадженнях, серед іншого відкритих за статтею 191 ККУ (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем).
У матеріалах суду компанія прямо описується як “прокладка” в схемах розкрадання бюджетних коштів на ІТ-тендерах. Наприклад, у кримінальному провадженні № 42023000000000246 від 17.02.2023 щодо розкрадання 10 млн грн на тендерах на ІТ-послуги та обладнання для дитячої лікарні “Охматдит” слідчі вказують, що ціна обладнання завищувалася на 20–60%, а частину техніки закуповували “контрабандним шляхом” і реалізовували далі через ІП “І-АР-СІ”, яке забезпечувало конвертацію коштів у готівку та продаж “схемного” ПДВ-кредиту.
“Також встановлено, що в період 2020-2022 років на рахунки ІП “I-АР-СІ” вказаними СГД було перераховано близько 30 млн грн, з яких, близько 20 млн грн конвертовано у готівку шляхом здійснення безтоварних операцій”, – йдеться в одному з рішень суду.
Іноземне підприємство також фігурує у справі № 42023000000000108 щодо одного з дистриб’юторів техніки Apple в Україні. Кримінальне провадження повʼязане з ймовірною підробкою звітності з метою уникнення сплати податків. Тут ІП “І-АР-СІ” знову фігурує як крупний постачальник, через якого проходять сотні мільйонів гривень обороту з явною підміною номенклатури та безтоварними операціями.
Ще одне провадження № 52022000000000243, у якому фігурує “І-АР-СІ”, розслідується Національним антикорупційним бюро України (НАБУ) щодо ДП “Центр державного земельного кадастру” й ТОВ “Компанія КИТ”. За даними слідства сервери були куплені в іноземного продавця за близько 3,7–3,45 млн грн, перепродані ІП “І-АР-СІ” з націнкою в 35%, а потім їх закупило ДП “Центр ДЗК” уже з маржею понад 279–412% на кожній одиниці обладнання.
“І-АР-СІ” також фігурує у кримінальному провадженні №42021140000000229 щодо заволодіння державними коштами посадовцями Державного підприємства “Міжнародний аеропорт Львів “імені Данила Галицького” на тендері із закупівлі ІТ-обладнання. ІП “І-АР-СІ” фігурує як прокладка у ланцюгу постачання.
Тож схема всюди однакова: група пов’язаних між собою ІТ-компаній виходить на державні тендери, штучно звужує конкуренцію, завищує ціни, а в ланцюгу постачання обов’язково з’являється “прокладка”, через яку виводяться надприбутки й формуються фіктивні ПДВ-кредити.
Російський шлейф і ризики для критичної інфраструктури
Найцікавіше, що іноземне підприємство “І-АР-СІ” може не лише завдавати державі фінансову шкоду у вигляді несплати податків, а й нести серйозну загрозу національній безпеці.
Як уже зрозуміло, цю іноземну компанію цікавлять підряди із виключно державними підприємствами. А що як ці державні підприємства критичні? А що як цю компанію вони цікавлять виключно в контексті доступу до важливої інформації? А що як ця інформація далі може потрапити ворогу – російській федерації?
Головне слідче управління СБУ з 2021 по 2024 рік розслідувало кримінальне провадження № 42021000000000647, у якому фігурують російські комерційні структури “група Борлас” та ЗАТ “РДТЕХ”. За версією слідства, через дочірні українські компанії – ТОВ “РДТЕХ”, “БСС Україна”, “ОС Консалтінг” та інші – вони впроваджували й супроводжували програмно-апаратні рішення для НБУ, Мінфіну, Ощадбанку, центральних органів влади.
“Наявна інформація вказує, що АТ “РДТЕХ” може здійснювати віддалений доступ до корпоративних серверів групи пов`язаних суб`єктів господарської діяльності ТОВ “РДТЕХ”, ТОВ “ОС Консалтінг”, ТОВ “БСС України”, в тому числі задіяних для технічної підтримки програмно-апаратного забезпечення, інтегрованого в інформаційно-телекомунікаційних системах державних установ, правоохоронних органів, операторів телекомунікацій, банківських установах тощо, в яких циркулює інформація з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена чинним законодавством України. Окрім того, посадові особи ТОВ “РДТЕХ”, ТОВ “ОС Консалтінг”, ТОВ “БСС України” шляхом використання спеціального програмного забезпечення через мережу Інтернет, під приводом проведення технічних робіт та обслуговування, періодично отримують доступ до інформаційних систем вищевказаних установ”, – йдеться в матеріалах суду.
Слідчі вказують, що такий доступ до баз даних та інформаційно-телекомунікаційних систем критичної інфраструктури дозволяв російській стороні отримувати конфіденційну інформацію, у тому числі в інтересах правоохоронних органів рф, і водночас тінізувати українську економіку через мережу “фіктивних” контрагентів. Зрештою справу закрили, але цікаво, що серед “прокладок”, про які говорять слідчі, є й ІП “І-АР-СІ”.
На цьому тлі історія з “Суверенною фабрикою штучного інтелекту” набуває нового забарвлення, адже йдеться не просто про закупівлю чергової партії серверів, а про основу державного AI-кластера, який оброблятиме величезні масиви даних українців, бізнесу й держави.
Очевидно, що якщо в ланцюгу впровадження таких систем опиняються компанії з російським шлейфом або структури, які правоохоронці вже підозрюють у схемах виведення коштів, це створює не лише корупційні ризики, а й пряму загрозу безпеці держави.
Нагадаємо
Раніше нардеп Олександр Федієнко заявляв, що у відкритому доступі виявили файл з персональними даними близько 20 млн українців.
Нардеп Ярослав Желєзняк прокоментував заяву свого колеги Олександра Федієнка про витік даних близько 20 млн українців, заявивши, що це старий злив, зі старого витоку бази “Дія” на 3,5 млн рядків. У самій “Дії” заперечили інформацію щодо витоків даних.