Генеральний директор “Автомагістраль-Південь” Микола Тимофеєв
Три місяці тому президент України Володимир Зеленський підписав указ про створення Ради з питань підтримки підприємництва. Нещодавно голова його офісу Андрій Єрмак повідомив, що є потреба вдосконалити роботу Ради шляхом збільшення кількості підприємців та залучення представників уряду. Заступник голови ОП Віктор Микита презентував цифрову аналітичну платформу “Пульс”, яка має допомогти взаємодії між владою та підприємцями. Проте український бізнес продовжує сигналізувати про проблеми, тиск, перешкоджання роботі, переслідування. Чому так відбувається та чого чекають українські підприємці від влади розповів генеральний директор будівельної компанії “Автомагістраль-Південь” Микола Тимофеєв.
Як забезпечити розвиток і стійкість компаній: досвід TERWIN, NOVUS, Arcelor Mittal, СК ІНГО та 40 інших провідних топменеджерів та державних діячів. 11 квітня на Business Wisdom Summit дізнайтесь, як бізнесу адаптуватися до нових регуляторних вимог, реагувати на зміни та залучати інвестиції у нинішніх умовах. Реальні кейси від лідерів українського бізнесу. Забронювати участь
Пане Миколо, як оцінюєте ініціативу голови держави?
— Безумовно позитивно. Бізнес, який створює тисячі робочих місць, повинен мати можливість донести вищому керівництву країні інформацію про істинний стан справ. Шкода, що в Раді з питань підтримки підприємництва поки що не має жодного представника будівельної галузі. Сподіваємось, що почують не лише представників фінансової сфери або IT. Будівництво — це основа будь-якої економіки.
Які проблеми галузі ви вважаєте найгострішими?
— Не буду казати про дефіцит кадрів, це і так зрозуміло. Дві інші найгостріші проблеми — це заборгованість за виконані роботи і це тиск деяких силових структур. Наприклад, за один з об’єктів нашій компанії заборгували мільярд гривень. Проєкт не завершений, адже замовник вирішив припинити фінансування. Якщо підрядник не виконає роботи у строки, то за договором може потрапити під значні штрафні санкції. А де ж відповідальність замовника? Ми закупили матеріали, виконали роботи, сплатили зарплату, але у Агентства відновлення змінились плани, і тепер це суто наша проблема. Сума заборгованості перед компанією по різним об’єктам наразі складає понад 8 млрд. грн. Фактично це безвідсотковий довгостроковий кредит державі.
Але ж фінансовий ресурс не є безкоштовним, особливо у воюючій країні. Компанія також вимушена залучати кредити, сплачувати відсотки. Причому наші додаткові витрати на залучення фінансування в ціні контрактів аж ніяк не враховуються. Але ми готові підтримувати державу, адже в країні війна. Обурює лише той факт, що замість подяки будівельний бізнес зазнає рейдерських атак силових структур. Це стосується не лише “Автомагістраль-Південь”, але галузі в цілому. Ситуація безпрецедентна. Проаналізуйте кількість кримінальних справ у великого бізнесу. Переслідують майже всіх, хто працює, щось виробляє, сплачує податки.
Як це змінити?
— Потрібна відповідальність правоохоронців за сфабриковані справи. За прикладом цивілізованих країн світу. Якщо підприємство на етапі досудового розслідування тероризували і публічно дискредитували, але у підсумку звинувачення не підтвердились — має наступити кримінальна відповідальність для тих, хто це все організував. Інакше рекет не припинити.
Що найчастіше є приводом для переслідувань ваших колег з будівельної галузі?
— Останні роки в Україні більшість контрактів на будівництво чи ремонт інфраструктури укладається за принципом твердої договірної ціни за укрупненими показниками вартості. Це світова ринкова практика, яка нарешті запроваджена у нас замість ще радянського ціноутворення. За таким принципом фінансують будівництво інфраструктури Світовий Банк, ЄБРР, ЄІБ, інші міжнародні фінансові структури.
Як це працює? Замовник замовив проєкт, порахував об’єми, вартість основних матеріалів і робіт, визначив ціну контракту і оголосив тендер. Підрядник виграв тендер і має виконати закладений в контракт обсяг робіт, забезпечивши якість і терміни. Замовник не питає, у кого, за скільки підрядник купує матеріали, як і чим перевозить. Це справа і ризики підрядника, який може на чомусь виграти, а на чомусь програти. Контролюються лише обсяги, якість, терміни (до речі, за двадцять один рік не було випадка, щоб “Автомагістраль-Південь” не виконала зобов’язання по контракту).
Але ж керівництво слідчих органів Нацполіції чомусь на власний розсуд трактує визнані в усьому світі практики. З контракту висмикується одна позиція, яка навіть не відноситься до укрупнених показників вартості. Наприклад, закупка якогось матеріалу. Слідчий, який не є фахівцем, робить висновок нібито ціна завищена, бо у митній декларації на цей товар вказана нижча вартість. Тож державі завдані збитки, і… кримінальна справа готова.
Але, по-перше, умовами контракту не передбачено, що підрядник зобов’язаний закуповувати продукцію виключно по ціні заводу-виробника. Це рішення підрядника. По-друге, це просто неможливо. Наприклад, автомобіль в автосалоні вам не запропонують за ціною заводу. Є певна націнка офіційного імпортера, який має ексклюзивний контракт на постачання продукції на український ринок. Імпортер організує логістику, надає гарантію. Де в якому законі вказується, що це злочин?? Яку націнку імпортера Нацполіція вважає прийнятною, а яку “злочинною”? Правоохоронці вирішили за власним бажанням регулювати ринкову економіку? Вже мовчу, що і підрядник має законне право на прибуток. Як без прибутку інвестувати у техніку, розвивати виробництво?
“Автомагістраль-Південь” не приховує доходів, наша компанія минулого року сплатила податків на суму понад 1,54 млрд грн. Чи для того, щоб “органи” вважали нас законослухняними, ми маємо бути виключно збитковими? Я думаю, це всім зрозуміло, в тому рахунку і людям, які фабрикують проти нас справи. Але ж для них це, як кажуть, JUST BUSINESS
Тобто Агентство відновлення, як замовник, до підрядників не має претензій, а керівництво слідчого органу має?
— Абсолютно вірно, бо немає підстав для претензій — підрядник контракт виконав, вклавшись в ціну. Якщо комусь щось не подобається, є цивілізований шлях — судовий позов. Позивайтесь, доводьте, що підрядник порушив умови контракту. Але ж порушень не виявлено. Натомість відкривається кримінальне провадження — силовики тероризують компанію, співробітників, партнерів, постачальників, проводяться обшуки, під час яких вилучають всю документацію та носії інформації. Часто по декілька разів. Ви лише відновили роботу, вам знову ламають двері. На наступному етапі слідство наймає експерта, який готовий підписати, що завгодно. Цей експерт рахує “середньоринкову” ціну з інформації, яку йому надає слідчий. Не враховується надбавка імпортера, конʼюнктура ринку, відсутність фінансування, величезні обʼєми, стислі термінів поставки, інші ризики.
Як ця ситуація змусила вас переглянути діяльність вашої компанії?
— У нас величезні контракти в Румунії. Приблизно в п’ять разів більше ніж наш річний оборот в Україні. Але жоден тиск не змусить нас залишити український ринок. Це наша країна, яка потребує нашої допомоги. Ми фактично єдина велика будівельна компанія, яка будує фортифікації на Сході, яка утримує військові логістичні маршрути. За час війни ми інвестували майже €30 млн у нову спеціалізовану техніку, високопродуктивні бетонні заводи, завдяки яким можемо створювати потужні об’єкти захисту, військові об’єкти, масштабні штучні споруди. Крім нас ніхто ці проєкти не реалізує, адже умовах війни іноземні компанії в Україну не прийдуть. Тому блокуючи нашу роботу силовики одночасно працюють проти інтересів держави, послаблюючи її здатність протистояти ворогу.
Ви згадали проєкти в Румунії, на якому вони етапі?
— Нас з партнерами визнано переможцем двох тендерів, кожний приблизно на €600 млн, на будівництво швидкісної автотраси. Готуємось до старту робіт. У нашому офісі в Бухаресті вже триває підготовча робота. Одночасно ми продовжуємо боротись за інші об’єкти на загальну суму понад €3 млрд. Очікуємо і позитивних новин з Молдови: ми там в процесі реалізації будівництва обходу міста Вулканешти, яке фінансує ЄБРР, але плануємо і нові великі контракти. Ми також співпрацюємо з ЄБРР і в Україні. Невдовзі починаємо роботи з капітального ремонту ділянки дороги М-09 від Львова до Рави-Руської.
Фортифікації на Покровському напрямі вже завершені?
— Ми давно завершили лінії оборони, які починали в кінці минулого року. І наразі на замовлення військових будуємо ще одну лінію. Це також ВОПи з повним перекриттям. Маємо дуже позитивні відгуки від замовника щодо нашої роботи. Але за власною ініціативою внесли деякі технологічні зміни, які спростять монтаж металевих конструкцій, демонтаж або ремонт. Наразі на об’єкті виконуються земляні роботі та монтуються бетонні конструкції. Ми самі організували виробництво, щоб завжди під рукою мати необхідний об’єм матеріалів.
Новий водогін, який забезпечує водою Кривий Ріг, яка його доля?
— Водогін працює на повну проєктну потужність. Завершена пуско-наладка автоматизованої системи управління, рекультивовані території, на яких відновлене агровиробництво. Все добре, всі задоволені. Цього року не має необхідності припиняти водозабір з Інгульцю на час скиду шахтних вод, бо ми перенесли точку скиду стоків нижче по течії. До речі, з нами за виконані за проєктом роботи ще не розрахувались. Заборгованість понад 400 млн грн.
Ремонт доріг на час війни зупинений, скільки ще так може тривати?
— Автодороги, які ми ремонтували 5-7 років тому назад, в дуже доброму стані. Питань по ним немає. Там все надійно по технології, у них ще великий запас міцності. Але є траси, які не встигли відновити в рамках “Великого будівництва” і які не ремонтувались по 15-20 років. З ними складніше. Проблему вирішуємо аварійним ремонтом — ямковим або картами. Такий ремонт не потребує великих витрат. Наразі реалізуємо програму аварійних ремонтів на маршрутах військової логістики з інтенсивним трафіком, де важливо забезпечити проїзд. Але так чи інакше це тимчасове рішення. З часом доведеться реанімувати середні поточні ремонти автошляхів, інакше ми ризикуємо знову опинитись у ситуації 2018-2019 років, коли між деякими обласними центрами фактично було відсутнє нормальне автомобільне сполучення.