Ілюстрація: freepik
Майже половина українців змушена економити на їжі, обираючи найдешевші продукти, свідчать результати опитування, проведеного у вересні 2024 року. 44,2% громадян зазначили, що при купівлі харчових продуктів надають перевагу більш дешевим варіантам, навіть якщо вони нижчої якості.
Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі. 12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу. Забронювати участь
Про це йдеться в опитуванні, проведеному соціологічною службою Центру Разумкова 20-26 вересня.
Водночас, майже 45% українців дозволяють собі купувати більш якісну їжу, навіть якщо вона дорожча. Решта 11% опитаних вагалися з відповіддю.
Опитування також показало, що частка громадян, які заявляють про нестачу коштів навіть на базові продукти, зросла з 9% у 2021 році до 12,2% у 2024 році.
Підписуйтеся на YouTube-канал delo.ua
Незначне покращення спостерігається у загальній оцінці власного добробуту українців: дещо збільшилася частка тих, хто відчуває фінансову стабільність, але не має змоги здійснювати великі покупки, зокрема житло чи автомобіль (з 6% до 9%).
Загалом, попри деяке покращення, що перевищує навіть довоєнні показники 2021 року, дані свідчать, що значна частина населення продовжує пристосовуватися до складних економічних умов, обираючи економію на базових потребах.
Порівняно з 2005 роком з 38% до 54% зросла частка громадян, які основну частину коштів для існування отримують за рахунок заробітної плати, і з 38% до 29% зменшилася частка тих, хто живе переважно за рахунок пенсії, стипендії, грошової допомоги або аліментів. Із 7% до 2,5% зменшилася частка тих, хто живе за рахунок запасів або доходів, одержаних у підсобному господарстві, на земельній ділянці, із 5% до 3% – за рахунок побічних заробітків, із 3% до 2% – за рахунок доходів від підприємництва.
38% опитаних вважають, що держава має насамперед забезпечити такий рівень зарплат, щоб працюючі могли гідно утримувати свої сім’ї. Проте це значно менше, ніж у 2002 році, коли таку думку поділяли 55% респондентів.
З 19% до 16% зменшилася кількість тих, хто очікує від держави створення робочих місць для всіх працездатних громадян. Також зросла з 20% до 29% (порівняно з 2018 р.) частка громадян, які вважають, що система соціального захисту повинна будуватися на забезпеченні лише непрацездатних (людей літнього віку, інвалідів, сиріт).
30% українців вважають, що держава повинна надавати допомогу групам населення, які опинились у складних життєвих обставинах (безробітним, бідним сім’ям з дітьми тощо). Раніше таку висловлювали 33% опитаних.
Мінімальну зарплату в 2025 році не підвищуватимуть
Зауважимо, цьогоріч в Україні підвищили розмір мінімальної заробітної плати до 8 тисяч гривень, однак у 2025 році цю суму не змінюватимуть. Проєкт державного бюджету на 2025 рік не передбачає підвищення соціальних стандартів, оскільки країна не має такої можливості.
“Передбаченого ресурсу достатньо для того, щоб забезпечити потреби усіх соціально вразливих категорій. І це – пріоритетні видатки в бюджеті. Жодного разу з початку повномасштабного російського вторгнення уряд не затримував виплати ні пенсій, ні інших соціальних видатків”, – зауважив очільник відомства Сергій Марченко.
Опитування методом face-to-face проводили на всіх територіях, які контролює уряд України і на яких не ведуться бойові дії, серед 2016 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками агресії РФ.
