Для оцифрування обрано найдавніші писанки — ті, що зберігають автентичні розписи
У львівському Музеї етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України за підтримки Українського культурного фонду вперше оцифрують автентичні писанки кінця ХІХ – початку XX ст.
Про це повідомило Міністерство культури та інформаційної політики України на своєму сайті.
Йдеться про 3D-моделі писанок з 12 етнографічних регіонів України, що будуть створені в межах проєкту «Українська писанка в європейському культурному просторі», зокрема: Бойківщини, Буковини, Волині, Галичини, Гуцульщини, Лемківщини, Надсяння, Поділля, Покуття, Полісся, Середнього Подніпровʼя та Холмщини.
Як відзначають творці проєкту, найдавніші писанки в колекції походять з Гуцульщини й датуються 1890 роком та Волині, 1894 рік. Досі до цих експонатів мали доступ лише дослідники та музейні працівники. Для оцифрування обрали найдавніші писанки — ті, що зберігають автентичні розписи й тисячолітню традицію, хоча й переживають уже третю велику війну.
Оцифровані українські писанки можна буде побачити невдовзі на сайті проєкту, де розмістять 250 пам’яток та 50 3D-моделей.
Колекція Музею етнографії та художнього промислу налічує майже 13 тисяч пам’яток та є однією з найбільших та найдавніших в Україні. Збірку почав формувати Музей наукового товариства імені Шевченка, перший на Галичині український музей, з нагоди відкриття 1895 року.
Нагадаємо, єдиний на сході України музей писанкарства був створений у Бахмуті. Колекція нараховувала понад 2,5 тисячі експонатів. Вони представляли різні історико-етнографічні райони: Волинь, Полісся, Львівщина, Приазов’я, Донеччина та інші. Під час бойових дій і знищення міста окупантами змогли вивезти менше половини експонатів. Всі інші були втрачені або розграбовані. Нині вцілілі писанки засновника музею, майстра і колекціонера Дмитра Денисенка зберігаються в музеї народної архітектури та побуту Пирогово.
