-
Христина Коновалова
кореспондентка
-
Степан Крьока
кореспондент відділу "Промисловість та енергетика"
-
Наталія Таранова
редакторка відділу "Робота і освіта"
Delo.ua опитало бізнес із різних галузей, інвесторів, асоціації щодо запропонованої моделі підвищення податків та про результати переговорів Ради підприємців з представниками уряду щодо цього. Що вони говорять про підвищення податків під час війни, читайте у матеріалі.
У середу, 31 липня 2024 року, представники великого бізнесу провели переговори із Головою Офісу президента Андрієм Єрмаком, прем’єр-міністром Денисом Шмигалем, першою віцепрем’єркою Юлією Свириденко, міністром фінансів Сергієм Марченком, міністром оборони Рустемом Умєровим та головою податкового комітету парламенту Данилом Гетманцевим щодо підвищення податків, яке було анонсовано владою.
Нагадаємо, що раніше був зареєстрований законопроєкт №11416, яким передбачається підвищення податків для бізнесу. В Уряді наголошують, що наразі необхідно знайти додаткові 500 млрд грн для забезпечення критично важливих потреб. А основними джерелами фінансування залишаються податки та внутрішні запозичення.
За словами співзасновника monobank Олега Гороховського, переговори тривали 2,5 години, адже бізнес намагався глибше зрозуміти, чи використав Кабмін усі можливості для оптимізації бюджетних видатків і збільшення доходів. Він додав, що бізнес висунув кілька пропозицій та тез, зокрема про побоювання, що збільшення податків призведе до тінізації економіки та знищення МСБ. Крім того, подібне рішення буде мати короткостроковий ефект, а податків буде збиратися менше, ніж зараз.
Підписуйтеся на YouTube-канал delo.ua
Під час переговорів представники Уряду та Міноборони, зі свого боку, пояснили критичну потребу збільшити військові видатки вже цього року. Однак підприємцям не вдалось переконати владу, що запропонована модель підвищення податків може мати негативні наслідки для бізнесу та економіки. Тому вже наступного тижня у профільному комітеті бізнес та влада продовжать консультації.
Чому бізнес занепокоєний
Бізнес виступає проти рішення влади підвищити податки, наголошуючи на наявності інших способів поповнення бюджету. Наприклад, владі слід зосередити свої зусилля на детінізації економіки. Delo.ua опитало підприємців, інвесторів і представників асоціацій щодо збільшення податків, щоб дізнатися, як рішення влади вплине на бізнес та чи є інші шляхи наповнення держбюджету.
Президент інвестиційної групи “УНІВЕР” Тарас Козак:
“Під час війни бюджет України поповнюється з таких внутрішніх джерел, як податки, мита, продаж ОВДП тощо. Також є й зовнішні доходи – гранти, фінансова допомога, кредити та ін. Але хоча допомога від іноземних партнерів поступає в бюджет України, вони мають певні умови: ці гроші можуть витрачатися лише на невійськові потреби – зарплати, пенсії, утримання уряду тощо. Таким чином, будь які війські потреби – купівля зброї, зарплата військових, їх лікування, – мають фінансуватися за рахунок внутрішніх доходів бюджету.
Щодо цифр. Зараз військові видатки в бюджеті України складають біля 50%. В 2024 році стало зрозуміло, що внутрішніх доходів для покриття задач оборони недостатньо. Як підвищити рівень внутрішніх доходів, якщо діра у військовому бюджеті складає майже 500 млрд грн? Уряд планує продати більше ОВДП, цей інструмент покриє третину бюджетної діри. А ще дві третини можна закрити за рахунок збільшення податкової бази.
Влада вже озвучила можливі варіанти підвищення податків в Україні. Наразі уряд проводить консультації з експертами, представниками бізнесу, щоб знайти компромісні рішення щодо закриття бюджетної діри. Я був присутній на одній з таких зустрічей цього тижня, де міністр фінансів Сергій Марченко та його заступники обговорювали поточні проблеми бюджету із макроекономістами.
Загалом було ще багато ідей та пропозицій. В Мінфіні усі думки записували, обговорювали. Можу сказати, що бізнес вважає таку низку перемовин з урядом запізнілою, адже консультації треба було провести ще до публікації податкових ініціатив. Тоді швидше можна було б знайти оптимальний компроміс щодо можливостей збільшення внутрішніх доходів українського бюджету.”
- Як зазначив Козак, пропозиція підвищити військовий збір з 1,5% до 5%. Бізнес негативно відноситься до цієї ідеї. Справа в тому, що велика частина економіки знаходиться в сірій зоні, де люди отримують зарплати у конвертах та майже не сплачуються податки. Тож в умовах збільшення податкової бази білі компанії не зможуть конкурувати із сірим бізнесом. Малий та середній бізнес може закритися, а хтось з виживших буде вимушений йти у тінь.
- Ідея збільшити податок з обігу на 1%. Це так званий військовий податок з обігу. Він дуже шкідливий для економіки, тому що великі компанії, дистриб’ютори, оптовики мають умовну націнку у 1,5-2%. Тож якщо з обороту вони будуть сплачувати 1% податку, тоді їх бізнес стане збитковим і вони збанкрутують. І взагалі у сучасному розвиненому світі немає податку з обігу, є тільки податок на додану вартість або податок з продажів.
- Збільшення податків ніхто не любить. Але в сучасних умовах це є невідворотнім. Вважаю, що краще підняти на декілька відсотків ПДВ. Причому це рішення має тривати певний термін, до виконання заздалегідь визначених умов, але не бути довічним. Є контраргумент, що таке підвищення вдарить по населенню, особливо пенсіонерам, оскільки цей податок закладений у вартість усіх товарів та послуг. Але я вважаю, що ПДВ – справедливий податок, адже люди все одно споживають певну кількість продуктів та ресурсів і не будуть суттєво зменшувати таке споживання, а податок все одно буде поступати в бюджет. Водночас з цим, негативний вплив на компанії, співробітників, економіку буде суттєво більше від підвищення інших видів податків.
Підвищення різних видів податків:
Виконавча директорка Асоціації IT Ukraine Марія Шевчук:
“18 липня Кабінет Міністрів зареєстрував у Верховній Раді проєкт Закону №11416 “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану”.
Законопроєктом запропоновано внести зміни до Податкового кодексу – передбачається підвищення ставки військового збору до доходів, визначених статтею 163 Кодексу. Таким рішенням змінюються правила оподаткування резидентів Дія Сіті: 5% військового збору для штатних працівників та для гіг-контракторів.
На думку Асоціації IT Ukraine нова норма порушує законодавчі зобовʼязання держави не змінювати режим Дія.Сіті протягом 25 років. Для ІТ-індустрії, що має експортний напрям, така непередбачувана зміна призведе до погіршення інвестиційного клімату та недовіри інвесторів. І це ще один виклик на додачу до високих ризиків співпраці з Україною міжнародних партнерів через війну та складності укладання нових контрактів і утримання талантів.
Раніше Нацбанк оголосив, що за перше півріччя 2024 року IT-експорт України скоротився на 5% – до $3,21 млрд, порівняно з аналогічним періодом минулого року. З прийняттям ЗП №11416, тренд на погіршення ситуації в ІТ-індустрії значно посилюється. ІТ-індустрія, яка створювалась без будь-якої участі владної бази, сьогодні формує позитивну репутацію сильної успішної країни на міжнародному рівні, наповнює бюджет країни і є топовою експортною індустрією держави.
Очевидно, що ІТ-компанії можуть бути географічно більш глобальними, але обирають працювати в Україні та сплачувати податки вдома, розвиваючи завдяки технологіям інші галузі країни. Ми розуміємо особливу необхідність наповнення бюджету України в цей складний час і працюємо над цим, збільшуючи з року в рік податкові відрахування ІТ-індустрії. Втім, закликаємо владу і, зокрема Верховну Раду України, до публічного відкритого обговорення будь-яких змін, що стають небезпечним сигналом для інвесторів та ІТ-бізнесу.”
СEO та співзасновник української компанії з автоматизації закладів Poster Родіон Єрошек:
“Я вважаю, що податки потрібно підіймати на час війни. Але погоджуюся з думками, які зараз лунають і від інших підприємців:
- окрім підняття податків, потрібно переглядати і оптимізовувати бюджеті витрати, а також виводити окремі категорії бізнесів із тіні (наприклад, магазини електроніки, дробління торгових мереж на велику кількість ФОПів і несплата ПДВ);
- якщо підіймати податки, то таким чином, щоб не прискладнювати їх адміністрування. ФОПам замість того, щоб додати воєнний збір, підняти ставку єдиного податку. ТОВкам не додавати одночасно і податок з обороту і з прибутку — це абсурд. Краще підняти податок на прибуток, або підняти ПДВ;
Зараз виглядає нечесно, що білий бізнес сплачує податки і буде сплачувати більше, а великим категоріями тіні не займаються. Це може призвести що деякі бізнеси, які зараз працюють в білу, приймуть рішення переводити в тінь частину своїх операцій. Плюс, думаю що із підняттям податків було би круто дати можливість списувати якусь частину податків на благодійні взноси у фонди, які займаються забезпеченням ЗСУ, вони зроблять це ефективніше і без корупційних ризиків.”
Голова правління Unex Bank Іван Світек:
“Я повністю поділяю більшу частину позицій, яку висловлюють як окремі підприємці, так і галузеві об’єднання та експерти. Основна проблема не в самих податках – очевидно, що країна, що воює, повинна шукати способи наповнювати бюджет, мінімізувати залежність від допомоги партнерів. Стратегічно альтернативи цьому шляху немає. Однак запропоновані варіанти далекі від принципів справедливості і, швидше за все, не принесуть очікуваного результату. Адже фактично йдеться про додаткове податкове навантаження виключно для “білого” бізнесу. Підприємців і громадян, які й так сплачують податки.
Тіньовий сегмент економіки не просто позбавлений додаткових податків, але й отримує потужний стимул для розвитку. В результаті можемо побачити додаткову тінізацію. У цьому контексті підвищення ставки ПДВ виглядає набагато справедливішим підходом, оскільки в такому разі всі громадяни країни будуть нести солідарне податкове навантаження. Я розумію, що це буде болючим для найбідніших верств населення – ПДВ не дозволить сегментувати податкове навантаження. Але й у запропонованому варіанті розподіл дуже умовний. І, звісно, я поділяю думку, що насамперед шукати додаткові джерела наповнення бюджету слід у “тіні”. Боротьбі з корупцією, підвищенні ефективності адміністрування існуючих податків.”
Country Manager Admitad Україна Феодосій Коваленко:
“Якщо говорити про сегмент performance маркетингу, в якому працює наша компанія, то ця сфера завжди була достатньо тіньовою. Дуже мало компаній реально сплачують усі податки. Ми як частина міжнародного бізнесу завжди платили та продовжимо сплачувати усі податки, бо робота “в білу” — це головний принцип введення бізнесу у будь-якій європейській країні. Хоча, звісно, це призведе до додаткового фінансового навантаження. Втім, якщо ж говорити про колег по ринку, то, скоріш за все, сегмент піде ще глибше у тінь.
На мою думку, сьогодні важливо направити зусилля на детінізацію економіки, зокрема на боротьбу зі схемою оптимізації податків через множення компанією великої кількості ФОПів, зарплатами в конвертах тощо. Саме це спотворює конкуренцію не на користь чесного та відповідального бізнесу. В той час як шлях придушення білого бізнесу, на жаль, дуже недалекоглядна стратегія.”
Засновник групи компаній “Прайм”, власник мережі АЗС Дмитро Льоушкін:
“Бізнесу зараз дуже важко з таким підходом держави. Нам викручують руки. Наприклад, ініціатива авансом брати податки з заправок, виходячи з кількості резервуарів, взагалі безглузда. Я розумію, що гроші потрібні, але держава збирає їх дуже криво та неправильно.
Якщо збирати податки, то з усіх рівномірно. А коли залишають можливості, щоб хтось виявився “розумнішим”, це дуже велика проблема. Якщо державі потрібні гроші на війну, треба підвищувати акциз, який платять усі. А якщо підвищують податки, виходячи з кількості резервуарів, то хтось може заварити резервуари, хтось їх не покаже. У когось високий обсяг реалізації на АЗС, у когось ні. В результаті бізнес опиняється в нерівному становищі. І таким чином держава плодить корупцію.
Тож ефективність таких заходів різко знижується. Вони хотіли зібрати гривню, а зберуть 50 копійок, інші 50 копійок підуть у тінь. У нашої влади такий підхід є типовим і зовсім нелогічним. Якщо підвищувати, то підвищувати для всіх. Акциз от підвищили — і ми нікуди не дінемось. Створення таких лазівок є приводом для корупції.
Можна навести низку прикладів. Коли роблять хороші умови для ФОПів, а закручують гайки підприємствам, це пряма підказка бізнесу переходити на модель ФОП. Або коли не чіпають великих гравців ринку і не дають продихнути дрібним. У нас нема чіткої та вивіреної політики, як правильно “ощипувати гусаків”. Виходить, одних ощипують налисо, а інших лише трохи. Це основна проблема. Якщо говорити про те, як підтримати бізнес, то всіх треба ставити в рівні умови.”
Власник компанії GT Group Владислав Колодяжний:
“Нас туди не кликали (мова йде про зустріч бізнесу і уряду, яка відбулася 31 липня, — Ред.). Це була не глобальна дискусія, а закрита зустріч з великим бізнесом. Я загалом скептично ставлюсь до такого формату. Там обговорюють протилежні тези: з одного боку, підвищення податків, з іншого — зменшення видатків, а також вирішення проблем з митницею та акцизами.
Я не думаю, що можна знайти спільну мову з цією командою в короткостроковій перспективі. Хоча були прийняті певні декларації, я не очікую значних змін. Ми досить песимістично ставимося до ситуації з податковим тиском на бізнес і вважаємо, що потрібно просто перечекати. Інших варіантів я не бачу.”
Український союз промисловців і підприємців
“Поданий Кабінетом Міністрів України законопроєкт №11416 щодо особливостей оподаткування на період дії воєнного стану викликав хвилю дискусій в експертному і діловому середовищі, адже він не враховує важкі умови, в яких і так знаходяться підприємці.
Повномасштабна війна РФ проти України і пов’язані з цим проблеми із енергетикою, логістикою, доступом до фінансових ресурсів (вже хронічна болюча точка) призвели до падіння рівня ділової активності. За офіційними даними, відповідний індекс наразі становить 43,6 бали, що є найнижчим показником за останні 3 роки. В першій половині 2024 року закрилося 90 тис. ФОПів – на 54% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Окрім того, посилилися податкові перевірки, визнання підприємств ризиковими, через що бізнес втрачає клієнтів, ринок і замовлення. У червні 2024 року кількість платників податків, яких визнано ризиковими, зросла до 32 тис. (13% від загальної кількості платників ПДВ).
Всі ці питання були розглянуті на Антикризовому штабі стійкості економіки в умовах воєнного стану, ініційованому УСПП за участі представників Верховної Ради, Уряду, ДПС України, бізнес-омбудсмен України Романа Ващука, галузевих асоціацій, представників великого і малого бізнесу, профспілок. Інтегральним висновком учасників засідання є необхідність збалансованого, техніко-економічно обґрунтованого підходу до теми підвищення податків і обов’язкових консультацій з бізнесом.
Таких консультацій бракувало і бракує. Законопроєкт не обговорювався із представниками УСПП. У той же час до ділового союзу звертаються десятки підприємств, у тому числі оборонного сектору, енергетики (найбільші виробники електроенергії з ВДЕ), аграрії, ФОПи тощо, які мають суттєві проблеми з блокуванням податкових накладних, безпідставним включенням до списку ризикових підприємств і т.д.
Найбільшою проблемою законопроекту є не просто збільшення податків, а запровадження, по суті, нового податку з обороту – а це додаткова база, ставка оподаткування, адміністрування. 1% нового податку на другому-третьому ланцюжку перетворюється на 2-3%. Ніхто із авторів законопроекту не проводив розрахунки, як це вплине на бізнес і економіку.
Ускладнюється адміністрування податків і зборів, які і так є складними. Також на фоні блокування податкових накладних це призведе до негативних наслідків. Проєкт пропонує збільшувати податкові надходження не за рахунок економічного зростання, а за рахунок збільшення адміністративного тиску на бізнес. У 2020 році було 278 тис. платників ПДВ, зараз – 244 тис. Чим жорсткішим буде адміністрування, чим більше збільшуватимуть податкове навантаження в умовах війни – тим менше бізнесу буде продовжувати свою діяльність.
Тим не менше, бізнес готовий розглянути варіант деякого розумного підвищення податкового навантаження, аби допомогти державі знизити дефіцит бюджету та спрямувати більше коштів на оборону. Проблемою є методи впровадження таких нових податків, складнощі із адмініструванням, необґрунтовані перевірки чи визнання підприємств, які справно платять податки, ризикованими через дріб’язкові приводи.
Наразі УСПП веде постійні робочі комунікації по кейсам з ДПС України, керівники ключових департаментів якої також долучилися до засідання. Антикризовий штаб готує звернення на Верховну Раду про неприпустимість прийняття законопроекту №11416 в поточній редакції і закликом організації відкритих консультацій і обговорень із бізнес-асоціаціями.
Щодо питання про можливість поповнення бюджету – безумовно, на початковому етапі податківці зберуть більше. Але кумулятивний ефект таких “новацій” може з часом розвернутися в протилежний бік – бік тінізації економіки, закриття бізнесів, а відтак – значно менше надходжень до держбюджету. У зроблених Мінфіном розрахунках відсутній вплив ініційованих змін на сплату та нарахування податку на прибуток, який тільки за рахунок збільшення витрат на військовий збір в розмірі 1% з доходів буде зменшуватися мінімум на 25 млрд. грн. в рік. Враховуючи це, загальний ефект від впровадження цього податку без врахування інших факторів буде, як мінімум, на 33 млрд. грн. нижче очікуваного.
Варто зазначити, що бізнес стабільно перевиконує податкові плани, і ці кошти, заплановані з нового оподаткування – менші за обсяги перевиконання. Як пише Economic Outlook, динаміка перевиконання бюджету-2024 за результатами півріччя – 31% (Рахункова палата подає цифру 18,8%). Чи має сенс нищити таку динаміку – відповідь очевидна.
Країні потрібні програми розвитку для ключових галузей економіки – переробки в АПК, хімпрому, будівельної, гірничо-металургійного комплексу тощо, адресна фіскальна політика щодо підприємств на прифронтових територіях, які попри небезпеку і обстріли працюють і утримують штати. Україна втрачає десятки мільярдів доларів через те, що заводи простоюють, а є засилля імпорту (в хімпромі 80-90%). Родовища корисних копалин не розробляються (літій, калій, титанова руда), хоча світові потреби зростають, немає стратегії економічного розвитку, базованого на наших перевагах.
Слід запровадити низку державних програм для підтримки малого та середнього бізнесу, зокрема розширити кредитування, надати податкові стимули на модернізацію чи розширення виробництва тощо. Також важливі інвестиції в освіту та перенавчання, щоб забезпечити бізнес кваліфікованими кадрами навіть у таких складних умовах.”
