Дональд Туск у Верховній Раді (Фото – Андрій Гудзенко / LIGA.net)
Хоча провладна у Польщі з 2015 року партія Ярослава Качинського Право і справедливість (ПіС) набрала на виборах найбільше голосів, отриманий результат не дозволяє їй сформувати уряд. Матеріал із таким висновком публікує BBC.
Пояснюємо складні речі простими словами – підписуйся на наш YouTube
Згідно з попередніми результатами підрахунку голосів блок на чолі з ПіС отримав 35,6% голосів виборців. Це найкращий результат серед усіх партій і блоків, які брали участь у виборах, проте навіть якщо додати до нього результат ультраправої Конфедерації (6,8%), яка вважається ймовірним коаліційним партнером ПіС, цього буде недостатньо для формування в Сеймі більшості та, відповідно, свого уряду, зазначає ВВС.
Інші три партії, що пройшли до Сенату, є традиційними опонентами ПіС, і ймовірність залучення їх до коаліції під егідою партії Качинського вкрай мала. Втім, зовсім виключати її не можна: у ПіС заявляють, що мають намір створити власну коаліцію більшості. Президент Польщі Анджей Дуда також заявив, що готовий за традицією доручити формування уряду партії, яка перемогла на виборах, однак його пропозицію має затвердити парламент, а в обставинах, що склалися, це буде майже нездійсненним завданням.
Разом з тим головний конкурент ПіС — Громадянська платформа на чолі з колишнім прем’єром країни, а потім головою Ради Євросоюзу Дональдом Туском попередньо отримала голоси 30,4% виборців і може разом із центристами з Третього шляху (14,4% голосів) і лівими партіями блоку Левиця (8,5% голосів) зібрати більш-менш працездатну коаліцію більшості (близько 54%).
У разі такого сценарію ПіС виявиться в Сеймі у відносно вигідній для себе ролі сильної опозиції, яка здатна істотно впливати на політичні процеси в країні й готувати перемогу на наступних виборах.
Яким шляхом розвиватимуться події, має остаточно визначити перше засідання нового складу Сейму, яке за законами Польщі має відбутися не пізніше ніж через 30 днів після публікації офіційних результатів виборів. На цьому засіданні має відбутися обрання спікера Сейму вже сформованою на той час більшістю. Тому з високою ймовірністю президенту для висування на посаду прем’єра буде запропоновано представника тієї ж політичної сили, яка отримає крісло спікера. Швидше за все, така більшість висуне в прем’єри Дональда Туска, який уже обіймав цю посаду.
Водночас у Дуди залишається вибір – запропонувати у прем’єри Матеуша Моравецького, домогтися схвалення кандидатури якого Сеймом буде майже неможливо, або Туска, який є давнім опонентом партії самого Дуди та протягом усього періоду правління ПіС перебував під вогнем їхньої жорстокої критики як “зрадник інтересів Польщі”, який нібито намагається “продати країну Берліну й Брюсселю”.
Аналітики вважають, що якщо Туск стане прем’єром, відносини Польщі з Євросоюзом стануть тіснішими, оскільки Брюссель більше не матиме претензій до антидемократичних, як називають їх у ЄС, реформ, які проводила ПіС у період свого правління.
Відносини Польщі з Україною, як і військова допомога, також можуть стати “рівнішими”, оскільки політика уряду Туска на цьому напрямі буде краще скоординована з політикою Євросоюзу, пише видання.
- 15 жовтня 2023 року в Польщі відбулися чергові вибори в обидві палати парламенту – Сейму та Сенату.
- 16 жовтня президент Польщі Анджей Дуда заявив про “фантастичну явку” на виборах і додав, що “були люди, які годинами чекали, щоб проголосувати”.
Читайте також: Як вплинуть на Україну вибори у Польщі: три сценарії
