Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності ще не розглянув законопроєкт №15230-д про Антикорупційну стратегію на 2026–2030 роки. Цей документ може стати майданчиком для обмеження політичного контролю над правоохоронною системою, що намагатиметься втілити Офіс Президента. Про це йдеться у статті Катерини Бутко та Мартини Богуславець.
Авторки припускають, що саме в правоохоронному комітеті перетинаються інтереси Офісу Президента та його заступника Олега Татарова, який, за даними видання, має неформальний вплив на силовиків. На їхню думку, Татаров діє як провідник політичної волі Президента.
Законопроєкт №15230-д планували винести на розгляд Верховної Ради 3 вересня та 13 жовтня, але голосування не відбулося. Причиною стала відсутність упевненості у необхідних 226 голосах, навіть попри поступки під час підготовки. Підтримка фракції “Слуга народу” залишається під питанням.
За оцінкою джерел, поза “Слугою народу” можна зібрати близько 90 голосів. Ще приблизно 130 голосів доведеться шукати у провладній фракції. Без політичного рішення всередині президентської фракції стратегія, ймовірно, залишиться законопроєктом.
Частину суперечностей вдалося зняти під час переговорів з комітетами з питань освіти та цифрової трансформації. Однак розгляд у комітеті з питань правової політики тривав шість годин, і деякі члени комітету досі виступають проти участі незалежних експертів з міжнародних організацій у конкурсних органах.
Переговори щодо податкового та митного блоків також були складними. Голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев долучився до перегляду положень, і вдалося зняти понад 90% розбіжностей, але це не гарантує голосів усіх членів комітету.
Головна загроза для Антикорупційної стратегії полягає не лише в можливому провалі першого читання, а й у перегляді її ключових положень під час другого читання. Це може призвести до вилучення норм, спрямованих на обмеження політичного контролю над правоохоронною системою.
Для Офісу Президента перше читання могло б стати сигналом міжнародним партнерам, але план Ukraine Facility вимагає остаточного ухвалення стратегії. Голосування за основу для отримання фінансування недостатньо.
Таким чином, парламент має знайти 226 голосів і зберегти ключові положення стратегії. Якщо під час другого читання будуть вилучені норми щодо незалежності правоохоронних органів, формально документ може бути ухвалений, але політичний контроль над системою залишиться незмінним.
У жовтні Верховна Рада вдруге прибрала з порядку денного Антикорупційну стратегію. Доопрацьований документ №15230-д, що враховує зауваження, підтримав антикорупційний комітет Ради.
Положення, що викликають найбільший спротив, становлять менш як 1% тексту стратегії. Саме через ці норми парламент не може перейти до голосування.
Джерело: zn.ua