Українська металургія перебуває у критичному стані через російські атаки на підприємства, блокаду морських портів, високу вартість логістики, дорогу електроенергію та обмеження з боку ЄС. Фінансовий запас міцності, який допоміг компаніям пройти перші роки війни, практично вичерпаний. Про це в інтерв’ю Forbes Ukraine заявив операційний директор Групи Метінвест Олександр Мироненко.
“У 2022-2023 роках компанія мала запас міцності, створений у довоєнні роки. Сьогодні запасу міцності вже немає. Не тільки у нас, у жодної компанії. Без державної підтримки, без допомоги іноземних партнерів ми просто не випливемо”, – наголошує Мироненко.
За його словами, з українських активів Метінвесту зараз функціонують лише Центральний та Північний ГЗК, і ті – приблизно на 50% потужності. Південний ГЗК простоює через закриття портів, а Інгулецький ГЗК законсервований через високу вартість електроенергії.
Підприємства “Запоріжсталь” та “Каметсталь” відновлюють після серпневих та вересневих атак. Через обстріли компанія втратила 13 людей, понад 40 були поранені. Терміни повного відновлення виробництва наразі невідомі.
Нещодавно про чергову атаку на “Запоріжсталь”, вже четверту за місяць, повідомили у пресслужбі підприємства.
“Росія продовжує воювати з мирними людьми і свідомо руйнувати виробництво, яке забезпечує життєздатність української економіки, дає роботу тисячам запоріжців і виробляє українську сталь. Повторні удари по зупиненому підприємству – це спроба не дати йому відновитися і повернутися до роботи”, – заявив Олександр Мироненко.
Однією з головних проблем галузі Мироненко називає блокаду портів. Без відновлення морського експорту навіть відбудовані підприємства не зможуть працювати на повну потужність. Лише з експорту залізорудної продукції через порти Україна втрачає близько 1,5 млн тонн на місяць. Окрім того, після втрати власної сировинної бази компанія імпортує близько 250 тис. тонн коксівного вугілля щомісяця, а переорієнтація постачання через Польщу та Констанцу підвищила логістичні витрати на 50-60%.
Через блокаду портів Європейський Союз фактично став головним доступним зовнішнім ринком, однак там діють квоти та механізм CBAM (Вуглецеве коригування імпортних товарів). За словами Мироненка, квоти дозволяють експортувати лише близько половини від торічного обсягу. При цьому, всього за рік собівартість виробництва Метінвесту зросла приблизно на 30%, переважно через логістику та електроенергію.
Мироненко вважає, що держава має створити для промисловості механізми відновлення після російських ударів, аналогічні до тих, що діють для інших українських галузей.
“Якщо для енергетики є фонди, які передбачають певне фінансування на відновлення після ударів, то для металургів або для інших галузей таких фондів немає взагалі, і ніхто їх не обговорює. Подібні фонди мають бути, тому що металургія – це велика експортоорієнтована галузь, яка завжди надійно сплачувала податки”, – зауважив Мироненко.
Ситуацію ускладнює відсутність системного рішення для забезпечення вантажних перевезень локомотивами у 150-кілометровій зоні від лінії фронту.
Через російські обстріли, які призвели до зупинки металургійного виробництва та втрати доступу до міжнародних ринків, а також суттєве зростання собівартості виробництва, Метінвест змушений вдатися до жорсткого скорочення витрат. Компанія готує значні скорочення адміністративного персоналу та відмову від залучення підрядників. Інвестиційну програму поточного року зменшено на 15-20%, а проєкти будівництва власної газової та сонячної генерації поставлено на паузу.
Нагадаємо, за 2022–2025 роки Метінвест інвестував у розвиток підприємств 43,6 млрд грн та сплатив понад 82,2 млрд грн податків. Крім того, від початку війни компанія спрямувала понад 10 млрд грн на допомогу Україні та її громадянам, з яких 7,3 млрд грн – на потреби Сил оборони в межах ініціативи “Сталевий Фронт”. У Запоріжжі Група Метінвест представлена підприємствами: “Запоріжсталь”, “Запоріжкокс”, “Запоріжвогнетрив” та “Метінвест Машинері”.
За даними порталу: zabor.zp.ua