Чи помічали ви, що навіть птахи та звірі мають офіційну назву та народну, а подекуди й не одну? Через це іноді вагаємося, як правильно називати ту чи іншу живу істоту.
Розповідаємо, як правильно називати пташку – “трясогузка” чи “плиска”, з посиланням на “Горох”.
Як називати пташку – плиска чи трясогузка?
Українська мова багата на образні назви птахів, що відображають їхню поведінку, голос чи середовище. Одним із таких прикладів є плиска.
Ви точно бачили цю рухливу, жваву пташку. Напевно, пригадаєте її світлий животик та характерні рухи хвостом. Пташка харчується комахами, а їх біля річок, озер, ставків та навіть великих калюж – удосталь.
Слово “плиска” походить від праслов’янських форм *pliska, *plišьka, пов’язаних із коренем plisk-/plesk– – “шум, плеск”. Назва, очевидно, зумовлена криком цього птаха, що передається як “піс-піс”, або звичкою триматися біля води, де чути плескіт.
Ще однією цікавою особливістю є те, що на відміну від більшості інших дрібних птахів, вона по землі пересувається не стрибками, а кроками.
Але за характерну поведінку – трясти хвостом угору-вниз – українці вигадали чимало яскравих імен для цього птаха:
- Трясогузка.
- Трясихвістка.
- Трясидупа.
- Покивайлик.
Усі ці назви – приклад того, як народна мова уважно спостерігає за природою й перетворює поведінку птаха на словесний образ.
Де не взялась трясогузка. Киваючи довгим хвостом, вона .. побігла стежкою, як миша. (Олесь Донченко)
Слово “трясогузка” утворилося від поєднання двох слів: дієслова “трясти” та іменника “гузка” (гузно) – так називають хвостову частину тулуба птаха. Так, навіть серед закарпатських діалектизмів є слово “гузиці” у значенні “сідниці”.
А ще “трясогузкою”, у переносному значенні, називають вертляву, несерйозну жінку:
Дівчата, вони ж, нехай там хоч що, – .. трясогузки! (Юрій Смолич).
Та навіть у прізвищах збереглися назви пташки – маємо і Плиску, і Трясогузку. Ймовірно, колишнє прізвисько, за характерну поведінку, стало прізвищем.
Та попри інші відомі назви, офіційна назва пташки – плиска. Серед 15 видів, що належать до роду, більшість зустрічається в Європі, а найбільш поширеними є плиска біла і плиска жовта. Літературну назву ви тепер знаєте, але народна – значно цікавіша.