Міністерка цифрової трансформації Оксана Ферчук після поїздки до Харкова заявила, що Україна може не лише адаптувати європейські правила, а й створювати технологічні та регуляторні рішення, які згодом масштабуватимуться на Європу.
Про це Ферчук написала у LinkedIn після участі в інвестиційному форумі Global Tech Kharkiv 2026, який 19 серпня зібрав у прифронтовому місті представників ІТ, бізнесу, влади, освіти, інвесторів та міжнародних партнерів.
За словами міністерки, поїздка залишила їй два головні спостереження — про стійкість суспільства та про потенціал харківської освіти.
«Ми не повинні керувати цією екосистемою»
Ферчук зазначила, що в Харкові військові, підприємці, технологічні компанії, виробники, науковці, громадські організації та місцева влада фактично працюють як єдина екосистема.
«Стійкість — це не абстрактне поняття», — написала вона.
На її думку, місто не просто адаптується до життя поруч із фронтом, а створює рішення, які можуть бути корисними й для інших громад.
Саме тому роль держави, на думку міністерки, має полягати не в тому, щоб керувати цією екосистемою, а в тому, щоб створювати для неї інфраструктуру, правила та інструменти розвитку.
Це перегукується з її баченням ролі України у європейському технологічному просторі: «Україна повинна не лише адаптувати європейські правила — ми також повинні створювати рішення для Європи».
Як приклади Ферчук називає «Дію», «Дія.City», оборонні технології та український досвід роботи з технологіями подвійного призначення.
Окремо вона запропонувала концепцію України як «регуляторної пісочниці для Європи» — країни, де нові підходи можна швидко протестувати, а після перевірки масштабувати на інші ринки. Для Харкова міністерка бачить у цьому окрему роль.
Попри війну, Харків зберігає статус одного з головних університетських центрів України. Ферчук стверджує, що цього року кількість студентів у харківських університетах зросла приблизно на 20%. Водночас вона вважає, що науковий та освітній потенціал міста поки значно перевищує те, що з нього отримує економіка.
Тому, на її думку, потрібно посилювати зв’язки між університетами, наукою, технологічними компаніями, виробництвом, державою та міжнародними партнерами.
Особливий фокус — на сферах, де Україна вже має практичний досвід:
- оборонні технології;
- робототехніка;
- штучний інтелект;
- інженерія;
- технології подвійного призначення.
«І саме тут Харків може стати одним із центрів нового підходу», — вважає Ферчук.