Національний банк України з метою підтримки ділової активності збільшив ліміти на зняття юридичними особами готівки: зі 100 тис. грн до 200 тис. грн на день – з гривневих рахунків у межах України та з валютних рахунків в Україні й за кордоном. Ліміт на використання гривневих корпоративних карток за кордоном підвищено з 17,5 тис. грн на тиждень до 140 тис. грн на календарний місяць.
Також підвищено ліміт на розрахунки за кордоном за товари, роботи та послуги з використанням гривневих корпоративних карток зі 150 тис. грн до 400 тис. грн на календарний місяць. Водночас зберігається можливість для юридичних осіб без обмежень здійснювати аналогічні розрахунки за допомогою валютних корпоративних карток.
Крім того, НБУ запровадив низку інших послаблень у рамках стимулюючої валютної лібералізації для збільшення припливу капіталу та посилення обороноздатності країни.
Зазначається, що поряд із введеним рік тому “донатним” лімітом, який майже не використовувався, запрацює “додатковий” ліміт. На відміну від “донатного” ліміту (сума коштів, перерахованих українською компанією з 7 серпня 2025 року на спеціальний рахунок НБУ для підтримки ЗСУ), “додатковий” ліміт формуватиметься за рахунок прямих благодійних внесків військовим частинам ЗСУ та Національної гвардії, здійснених із 10 серпня 2026 року.
Регулятор уточнив, що внески, які формують “додатковий” ліміт, мають бути підтверджені аудиторським звітом однієї з компаній “великої четвірки” та відповідними документами.
Компаніям також надано можливість передавати свій “додатковий” ліміт та “інвестиційний” ліміт (обсяг залученої з-за кордону іноземної валюти до статутного капіталу з 12 травня 2025 року) іншим юридичним особам в межах однієї бізнес-групи (пов’язаним юридичним особам).
Нацбанк зауважив, що перелік доступних операцій у межах стимулюючої валютної лібералізації не змінюється: репатріація дивідендів, закриття “старих” імпортних контрактів, повернення передоплати за товар, що надійшов до початку повномасштабного вторгнення Росії, повернення “старих” зовнішніх позик та фінансування закордонних представництв.
НБУ також надав експортерам можливість сплачувати штрафи, пені, бонуси та відшкодовувати витрати й збитки на користь контрагентів-нерезидентів за договорами з експорту товарів. Сума таких переказів на календарний рік не має перевищувати 10% від загальної вартості товарів, поставлених нерезиденту за відповідними договорами після 23 лютого 2021 року.
Крім того, НБУ запровадив низку інших змін, що стосуються репатріації дивідендів в умовах зміни організаційно-правової форми бізнесу; переказу коштів у зв’язку з поверненням грантів державним іноземним грантодавцям та ООН; купівлі валюти гарантами/поручителями за банківськими кредитами в іноземній валюті; розширення переліку операцій, за якими банкам дозволені розрахунки за акредитивами/гарантіями/контргарантіями; переказу коштів для сплати реєстраційних внесків для участі в міжнародних заходах; переказу коштів Фондом розвитку інновацій у випадках, визначених рішенням уряду України; перерахування коштів на користь Міжнародної фінансової корпорації розвитку США (DFC) за договорами, що передбачають покриття політичних ризиків.
За оцінками НБУ, пом’якшення валютних обмежень не створюватиме ризиків для стійкості валютного ринку з огляду на сформованість передумов та ретельний аналіз кожного заходу. Цей пакет валютної лібералізації вже враховано в оновленому макроекономічному прогнозі НБУ, який передбачає зростання міжнародних резервів до майже $70 млрд у 2026 році з нинішніх $51,2 млрд.
Пом’якшення валютних обмежень затверджене постановою правління НБУ від 10 серпня 2026 року № 90 про внесення змін до “воєнної” постанови №18 від 24 лютого 2022 року, що набирає чинності з 11 серпня 2026 року.