У Європі знову шукають шляхи використання заморожених російських активів для допомоги Україні. Йдеться про близько 210 мільярдів євро резервів Центрального банку Росії, значна частина яких зберігається у бельгійській фінансовій установі Euroclear. Про це повідомляє німецьке видання Frankfurter Allgemeine Zeitung.
Видання нагадує, що раніше Євросоюз відмовився від ідеї конфіскації російських активів та передачі їх Україні через позицію Бельгії, де зберігається переважна частина цих коштів. Бельгія побоюється судових позовів з боку Росії. Тому минулого року в ЄС розробили складну схему: Євросоюз вирішив надати Києву окремий кредит на 90 мільярдів євро, гарантією якого виступають заморожені активи РФ.
Однак, як пише видання, троє впливових політиків та експертів – колишня міністерка оборони Німеччини Аннеґрет Крамп-Карренбауер, колишня міністерка у справах Європи Франції Наталi Луазо та колишній заступник радника президента США з національної безпеки Даліп Сінгх – пропонують повернутися до ідеї конфіскації російських активів.
У спільній заяві вони закликають передати контроль над замороженими резервами від Бельгії до нової структури ЄС. На думку авторів пропозиції, це дозволить зняти основний ризик з Бельгії та розподілити його на весь Євросоюз.
Крамп-Карренбауер пояснює необхідність такого рішення кількома причинами. Серед них – бажання посилити позиції України на потенційних переговорах з Росією. За її словами, передача російських коштів Києву має продемонструвати Кремлю, що розрахунок на виснаження України та її партнерів не спрацює.
Автори пропозиції також попереджають, що після вичерпання 90-мільярдного кредиту Україні Москва може отримати сильнішу позицію на переговорах.
Ще одним аргументом називають майбутні президентські вибори у Франції. Автори ініціативи побоюються, що після них підтримка України в країні може зменшитися. Окремо Крамп-Карренбауер застерігає від можливого використання російських активів у домовленостях між Москвою та Вашингтоном. Якщо ж їх передати під контроль ЄС, вважає вона, це зміцнить позиції Європи та України на майбутніх мирних переговорах.
Автори ідеї переконані, що Бельгія зніме свої заперечення щодо конфіскації російських грошей, якщо ризики будуть розподілені на рівні всього ЄС. Саме це, за задумом ініціаторів, має зробити нова європейська фінансова структура.
“Якщо тиск лежить лише на Бельгії, відмова зберігається. Тому тиск потрібно зняти. Гроші мають бути переведені в європейську структуру”, – йдеться у заяві.
Ініціатори прагнуть, щоб рішення було ухвалене на самітах ЄС восени – до французьких виборів і зимової кампанії російських ударів по Україні.
Заморожені активи РФ
У березні Центробанк Росії подав позов проти ЄС до Загального суду у Люксембурзі, оскаржуючи безстрокове замороження близько 210 млрд євро російських активів. Москва заявляє, що рішення Європейської ради порушує права на доступ до правосуддя, недоторканність власності та принцип суверенного імунітету.
ЄС наполягає, що активи залишатимуться заблокованими до завершення війни та виплати Росією репарацій Україні.
Крім того, Банк Росії вже подав окремий позов у Москві проти бельгійського депозитарію Euroclear, де зберігається левова частина заморожених російських грошей.