
Почесне найменування «Конотопська» 36-ї окремої шляхо-відновлювальної бригади є відсиланням до славетних перемог українського війська над російськими загарбниками.
Саме з цим містом на Сумщині пов’язана знаменита Конотопська битва 1659 року. Перемога в ній зірвала розрахунки російських загарбників на швидке просування вглиб Гетьманщини.
Почесне найменування «Конотопський» 36-му шляхо-відновлювальному полку Державної спеціальної служби транспорту Президент України присвоїв 28 грудня 2020 року. У 2023 році полк було переформовано на бригаду.
Найвідоміша військова подія української історії, пов’язана з містом, — Конотопська битва 1659 року, яка є одним із ключових епізодів українсько-московської війни 1658–1659 років.
Славетній битві під Конотопом передувала оборона Конотопської фортеці козацькою залогою під командуванням ніжинського полковника Григорія Гуляницького. Тоді українські воїни протягом близько 70 днів — від 21 квітня до 29 червня 1659 року — стримували значно чисельніше військо князя Алєксєя Трубєцкого.
З огляду на специфіку завдань 36-ї окремої шляхо-відновлювальної Конотопської бригади, слід згадати, що під час оборони Конотопа козаки утримували місто завдяки інженерним роботам.
Захисники міста використовували земляний вал, палісад, оборонний рів та заболочену місцевість як єдину систему захисту фортеці. Вони не дозволяли московитам засипати рів, уночі виносили скинуту туди землю та здійснювали вилазки проти ворожих шанців.
Так само Конотоп став рубежем, на якому було зірвано розрахунок противника на швидке просування вглиб Гетьманщини. Стійкість залоги міста дала гетьману Івану Виговському час зібрати козацькі сили та залучити союзників.
28–29 червня (або 8–9 липня за новим стилем) 1659 року козацько-кримське військо завдало поразки силам Московського царства. Перемога стала результатом поєднання тривалої оборони, маневру, взаємодії союзних військ і точного використання місцевості.
Під час вирішальної битви загін козаків зайшов у тил війську князя Пожарського, захопив і зруйнував міст через річку Соснівку. Одночасно козаки загатили річку, затопивши прилеглу низину та перетворивши шлях відступу противника на заболочену пастку.
Унаслідок цих інженерних дій важка московська кіннота загрузла у воді та багні, втратила можливість організовано відступити та опинилася під ударами козацьких і кримськотатарських сил.
Тож почесна назва «Конотопська» 36-ї окремої шляхо-відновлювальної бригади Державної спеціальної служби транспорту має вагоме обґрунтування. Вона нагадує про оборону обложеного ворогом міста та перемогу над противником, зокрема, завдяки заходам інженерного забезпечення та підтримки військ.
Для військовослужбовців бригади почесне найменування «Конотопська» — це знак честі та пам’яті, а також нагадування про продовження традицій українського війська, яке утримує рубежі, відновлює сполучення та забезпечує рух до перемоги.

FPV-дрони прикордонників уразили засоби зв’язку, РЕБ і РЕР, техніку, укриття та логістичний хаб ворога на Північно-Слобожанському напрямку.

Бійці 128-ї Закарпатської бригади, повертаючись із бойового завдання, потрапили під атаку російського ударного безпілотника «Молнія».

Спецпризначенці ГУР показали кадри знищення російської піхоти, артилерії, транспорту, дронів та логістичних об’єктів на Запоріжжі.

Командир 3-ї мотопіхотної роти 43-ї окремої механізованої бригади Олексій із позивним «Гіря» захищає Харківщину — край, де народився та виріс.
