Влітку, коли спека виснажує організм, японці замість солодких напоїв чи кави обирають чай із пряженої гречки.
Йдеться про собача (sobacha) – традиційний напій, який, попри назву, не має нічого спільного з класичним чайним листям. Готують його з пряжених зерен гречки, а не з листя чайного куща. Найціннішим вважається варіант із татарського різновиду рослини – саме в ньому найбільше корисних сполук. Залиті окропом зерна дають золотисто-жовтий настій із ароматом свіжого хліба та легким солодкуватим, горіховим присмаком.
Головна перевага напою – відсутність кофеїну, тому його можна пити навіть надвечір, не переймаючись за сон чи серцебиття. Гречка містить магній, марганець, мідь і цинк, а також рутин та інші флавоноїди з антиоксидантними властивостями. Частина цих речовин переходить у настій під час заварювання, хоча й у меншій концентрації, ніж у цілому зерні.
Вважається, що собача легко засвоюється і не навантажує шлунок, тому багато хто п’є його саме після їжі – для полегшення травлення. А рутин, яким особливо багата татарська гречка, дослідники пов’язують із підтримкою еластичності стінок судин та захистом клітин від окисного стресу.
Готують напій просто: одну-дві чайні ложки пряженої гречки заливають гарячою, але не окропною водою і дають настоятися близько п’яти хвилин. Влітку його прийнято охолоджувати й подавати з льодом, скибочкою лимона або листочками м’яти. Розварені зернята гречки теж не радять викидати – їх додають у йогурт, кашу чи смузі.
Гречка природно не містить глютену, тому напій підходить людям із целіакією – якщо продукт не забруднений іншими злаками під час обробки. Втім, людям зі зниженим тиском варто пити собача помірно через легку гіпотензивну дію рутину.