Історія одного «Фрегата»: як два коти виявили ворожу позицію
Несподівану допомогу у виявленні прихованої позиції російських окупантів отримав пілот безпілотника з позивним «Фрегат». Два безпритульних коти, що випадково опинилися посеред безлюдного поля, вказали оператору «Мавіка» на місцезнаходження ворога.
Пухнасті розвідники безпомилково вивели оператора дрона до лісосмуги, де ховалися загарбники, тим самим викривши їхню присутність.
— Бачу, йдуть два коти. Дивно, як вони могли опинитися серед поля? Я спостерігав за ними близько п’яти хвилин і побачив, що вони прямують до старої російської позиції, яку вважали давно покинутою, — розповідає військовослужбовець.
Він підкреслює, що для оператора повітряної розвідки увага до найдрібніших деталей, навіть тих, що здаються незначними чи випадковими, є надзвичайно важливою.
Про цей кумедний випадок, зміну військової спеціалізації зі зв’язківця на оператора БПЛА та плани на майбутнє розповів старший сержант Сергій, відомий за позивним «Фрегат», який служить у 40-й окремій артилерійській бригаді імені Великого князя Вітовта.
За його словами, дрони кардинально змінили хід війни і продовжуватимуть відігравати ключову роль у майбутніх бойових діях. Наразі у 40-й артилерійській бригаді він бере активну участь у формуванні нового екіпажу ударних FPV-дронів.
Морський позивний з’явився випадково
30-річний Сергій, позивний «Фрегат», пройшов шлях від строкової служби до оператора безпілотників, ставши командиром відділення безпілотних авіаційних комплексів.
Його позивний, «Фрегат», з’явився випадково, але з часом став його невід’ємною частиною. Для військового, родом з Миколаївщини, він символізує море, стрімкого морського птаха та елегантний військовий корабель.
— Історія з позивним досить кумедна. Раніше нам призначали позивні, і на вузлі зв’язку мені дістався «Фрегат». Згодом позивні змінювали, але цей за мною залишився.
Насправді хотіли дати мені позивний «Труба», але я відмовився, віддавши перевагу «Фрегату». Цей позивний пов’язаний з морем, що мені імпонує. Хоча я сам не маю безпосереднього зв’язку з морем, я родом з Миколаївщини, і море мені дуже подобається, — ділиться Сергій.
Від артилериста до зв’язківця
Перший військовий досвід «Фрегат» отримав під час строкової служби у внутрішніх військах, які згодом стали Національною гвардією України. У 2013–2015 роках він служив у Донецьку, де вже тоді виникло бажання пов’язати своє життя з військом.
Після строкової служби Сергій на рік повернувся до цивільного життя. Проте у травні 2016 року він підписав контракт зі Збройними Силами України та потрапив до 40-ї артилерійської бригади. Спочатку він служив старшим навідником, а згодом перейшов на посаду зв’язківця.
— Після строкової я звільнився, але через рік підписав контракт. Потрапив до першої батареї 40-ї бригади як старший навідник. Незабаром опанував професійну роботу з радіостанціями та перевівся на посаду зв’язківця, обіймаючи посаду начальника зв’язку дивізіону.
З червня 2017 року по 2021 рік я був начальником зв’язку бригади. Після приходу молодого офіцера, якому я передав посаду, сам перевівся до польового вузла зв’язку бригади, звідки згодом звільнився з контракту, — згадує військовослужбовець.
Після 24 лютого 2022 року повернувся до війська без вагань
У 2021 році Сергій звільнився зі служби, прагнучи більше часу приділяти родині та повернутися до цивільного життя. Однак, з початком повномасштабного вторгнення, він знову вступив до лав ЗСУ, попросивши направити його до рідної 40-ї артилерійської бригади.
— У листопаді 2021 року я звільнився. Хотілося більше часу проводити з сім’єю — дружиною, дитиною. Мріяв про спокійне цивільне життя. Але війна змінила ці плани.
Пробувши вдома лише три місяці, я звернувся до військкомату з проханням повернути мене до моєї 40-ї бригади.
Я міркував так: якщо потраплю до іншого підрозділу, мене знову доведеться навчати, вивчати нове. А повернувшись до своєї частини, на знайому посаду, я зможу одразу виконувати завдання і допомагати адаптуватися мобілізованим, — пояснює «Фрегат».
«Сучасна артилерія неможлива без дронів»
Життя внесло свої корективи: після пів року служби зв’язківцем Сергію запропонували опанувати керування безпілотними літальними апаратами. Він погодився навчитися літати на «Мавіку», розпочавши свій шлях у сфері безпілотних систем.
— Приблизно пів року я ще служив зв’язківцем, а потім мені запропонували пройти навчання на «Мавіка». Курс оператора «Мавіка» я пройшов у Харкові. Згодом багато працював з побратимами під час бойових дій на Харківщині, проводячи розвідку та коригуючи вогонь артилерії, — розповідає «Фрегат».
За словами Сергія, безпілотники стали невід’ємною частиною бойової роботи артилерійської бригади. Вони допомагають вести розвідку, виявляти та ідентифікувати цілі, а також коригувати вогонь артилерії.
— Ми — артилерійська бригада, але маємо й безпілотні системи. Перед першим пострілом гармат наші пілоти проводять розвідку, знаходять цілі та визначають їхні координати. Сучасна артилерія неможлива без дронів, — наголошує військовий.
«Головна відмінність — безпілотники»
Порівнюючи нинішню війну з періодом АТО та ООС, Сергій підкреслює, що ключові зміни відбулися саме у сфері «малого неба» — дрони кардинально вплинули на ведення бойових дій.
— Війна суттєво змінилася. Тоді, під час АТО та ООС, дронів практично не було. Можна було облаштовувати командно-спостережні пункти, безпечніше пересуватися по передовій, доставляти продовольство та боєприпаси.
Зараз це неможливо, адже небо «забруднене», а розвідувальні дрони створюють значні перешкоди. Доводиться обирати погоду: туман, сильний дощ, сніг. Тільки в погану погоду можна безпечно пересуватися. Тому головна відмінність — це безпілотники, — розповідає «Фрегат».
Він детально пояснює, як дрони змінили процес артилерійського коригування. Завдяки прямій трансляції з камери дрона можна миттєво бачити місце розриву, корегувати координати наступного пострілу та уточнювати влучання.
— Зараз, коли літаєш на «Мавіку», можна передавати пряму трансляцію. Командир батареї або старший вогневої позиції може онлайн коригувати постріл, якщо була допущена похибка.
Влучання стає точнішим, а час скорочується, адже зображення на вогневу позицію передається в режимі реального часу. Це дозволяє значно швидше коригувати наступні постріли та влучання, — пояснює Сергій.
Два коти у тумані та стара російська позиція
Сергій виконував завдання на таких напрямках, як Сіверський та Куп’янський, в районах Борової, Синьківки, Кіндрашівки, Западного та Лиману Першого.
Один з найбільш пам’ятних епізодів стався біля населеного пункту Джерельне на Харківщині. Під час ранкової розвідки «Фрегат» помітив двох котів, а згодом зрозумів, що біля старої, нібито порожньої позиції, перебувають російські військові.
— Я вилетів на розвідку зранку. Стояв легкий туман, що дозволяв проводити розвідку, але видимість була обмеженою. Раптом бачу — на моєму дроні сідає акумулятор. Вирішив оглянути прилеглу посадку зліва і повертатися.
Помічаю двох котів. Думаю: звідки вони тут, посеред поля? Спостерігав за ними близько п’яти хвилин і побачив, що вони прямують до старої російської позиції, яку вважали покинутою.
Простеживши за котами, я помітив, що з-під укриття видніється рука. Ага, думаю, знайшов одного! Вирішив залишитися і спостерігати. Виявилося, що там було кілька російських військових, бо спочатку вийшов один, потім другий, третій…
Росіяни, ймовірно, розраховували, що в тумані їх ніхто не помітить, адже вважали, що дрони не літатимуть. Але спочатку їх виявили коти, а за ними — і я, — посміхається «Фрегат».
«FPV-дрони мають працювати у взаємодії з артилерією»
Наразі у 40-й артилерійській бригаді формується новий екіпаж для бойової роботи з ударними FPV-дронами, над створенням якого працює «Фрегат». Основне завдання підрозділу — ураження техніки, особового складу, укріплень та бліндажів противника.
— Я буду старшим екіпажу і пілотом. Нещодавно з навчального центру прибув ще один пілот. Також у нас є вибухотехнік, який відповідає за підготовку боєприпасів. Нам потрібно ще кілька людей, тому є вакансії, — повідомив військовий, закликаючи охочих долучатися.
Сергій переконаний, що спеціалізовані підрозділи ударних БПЛА в артилерійській бригаді є не лише відповіддю на виклики сучасного поля бою, але й майбутнім артилерії, оскільки переваги FPV-камікадзе та їхня ніша застосування вже зараз є очевидними.
— FPV-дрони мають працювати у взаємодії з артилерією. Якщо артилерія не може точно вразити ціль, її може доповнити безпілотник. Якщо ж дрон не досягає мети або йому не вистачає потужності вибухового заряду, по цілі може працювати артилерія, а дрони здійснюватимуть коригування, — пояснює «Фрегат».
Нині Сергій вважає формування ефективного екіпажу ударних FPV-дронів своїм головним завданням. Він не приховує, що формально має право на звільнення, адже виховує трьох дітей. Однак залишається на службі – заради побратимів, необхідності передавати досвід та розуміння, що в умовах війни кожне звільнення означає додаткове навантаження на тих, хто залишається.
Фото з особистого архіву героя.
Порада від АіФ UA:
Ця історія демонструє, наскільки важлива уважність до деталей та адаптивність у сучасних умовах війни. Навіть найнесподіваніші спостереження, як-от поведінка тварин, можуть стати ключовими для успіху. Для тих, хто цікавиться сучасними військовими технологіями та хоче долучитися до захисту України, ця інформація показує важливість розвитку й застосування безпілотних систем та їхню роль у комплексному підході до ведення бойових дій.