День Військово-Морських Сил: Нові перемоги та роботизоване майбутнє українського флоту
Традиційно, у першу неділю липня, Україна відзначає День Військово-Морських Сил Збройних Сил України. Це свято вшановує багатовікову історію українського флоту, починаючи від часів Київської Русі, та його сучасні досягнення. Попри триваючу агресію, українські ВМС демонструють видатні успіхи, підтверджуючи свою роль у захисті суверенітету країни.
У доленосній боротьбі проти російського агресора, український флот здобув всесвітнє визнання, приєднавшись до інших складових Сил оборони. Особливо знаковими стали успіхи у знищенні флагмана чорноморського флоту рф — ракетного крейсера «Москва», а також витіснення ворожих сил з Криму до Новоросійська.
Війна триває, і Сили оборони України не припиняють зусиль з ізоляції тимчасово окупованого Криму. ВМС України, в свою чергу, продовжують ефективно виконувати поставлені завдання як на морі, так і в повітрі та на суші.
Які ж завдання є пріоритетними для українського флоту в умовах сучасної війни? Які кроки робить противник на морському напрямку? Які переваги має Україна, і які перспективи розвитку її ВМС?
На ці та інші запитання надає відповіді військовий експерт, капітан 1 рангу у відставці, учасник російсько-української війни, кандидат військових наук, доцент Степан Яким’як.
— Степане Володимировичу, в останні тижні українські Сили оборони значно активізували удари по ключових військових об’єктах російських окупантів у Криму та по їхніх логістичних шляхах. Який внесок роблять ВМС ЗС України в ці операції, і які ще важливі завдання вони виконують в сучасних умовах війни?
Стратегічна мета звільнення Криму є абсолютно очевидною. Успіх у цьому напрямку дозволить суттєво послабити позиції ворога на півдні України та інших фронтах, що може призвести до поразки рф у війні.
ВМС ЗС України зробили значний внесок у боротьбу за Крим ще у квітні 2022 року, порушивши панування ворога на морі точковими ударами по його бойових кораблях, що змусило їх відступити до узбережжя півострова. Наступні успішні операції 2023-2024 років, проведені спільно з іншими підрозділами Сил оборони, призвели до перебазування ударних надводних та амфібійних сил чорноморського флоту рф з Криму до Новоросійська. Варто відзначити низку успішних ударів ракетами «Нептун» у 2024-2026 роках: 31 травня 2024 року було уражено поромну переправу та нафтовий термінал у порту «Кавказ» (Краснодарський край рф); 22 серпня 2024 року знищено залізничний пором у тому ж порту; 14 листопада 2025 року завдано ударів по об’єктах противника в пункті базування Новоросійськ; 11 червня 2026 року уражено місця зберігання озброєння та військової техніки противника у Стрілецькій бухті Севастополя.
Важливо розуміти, що ВМС — це не лише морські операції. Флотські підрозділи, діючи в єдиній системі протиповітряної оборони держави, щоденно збивають ворожі ракети та десятки дронів «Шахед». Підрозділи річкової флотилії успішно знищують противника на річкових узбережжях. Морська піхота ефективно бореться з ворожими силами на найскладніших ділянках суші та на річкових островах. Морська авіація здійснює розвідку у морських зонах та завдає точкових ударів з повітря.
Проте, найважливішим завданням флоту в умовах війни на виснаження залишається захист морського експорту України та зрив ворожих морських перевезень, зокрема діяльності «тіньового флоту» рф. Саме ці завдання визначають ключову роль ВМС України у війні та їхній внесок у майбутню перемогу.
— Степане Володимировичу, як противник реагує на дії України на морі та в Криму? Які цілі він намагається досягти, і на чому зосереджує свої зусилля?
Втративши можливість вести активні бойові дії на морі, противник переорієнтував свої основні зусилля на блокування українських портів та морського експорту. Протягом 2025-2026 років рф майже вдвічі збільшила кількість ударів по портовій інфраструктурі України, зокрема в Одесі, Чорноморську, Південному, Ізмаїлі та Рені. Дедалі частіше фіксуються випадки російських атак на цивільні судна під іноземними прапорами, як у портах, так і на підходах до них. Важливо зазначити, що Україна, завдаючи ударів по танкерах «тіньового флоту» та інших суднах рф, діє повністю в правовому полі. Адже ці судна використовуються для посилення воєнно-економічного потенціалу агресора та порушують міжнародне право. Натомість, атаки рф на цивільні судна, включно з використанням безпілотників, є грубим порушенням міжнародного права. Однак, чи вдається росії зірвати український морський експорт? Статистика свідчить про протилежне. Українські ВМС, у співпраці з іншими підрозділами Сил оборони, успішно захищають економічні інтереси України на морі.
Значну увагу противник приділяє обороні Криму та захисту своїх сил у Новоросійську. Однак, як свідчать події, жодне з цих завдань не виконується успішно. Сили оборони України продовжують проривати оборону противника та завдавати ударів по його об’єктах.
Водночас, противник активно намагається випередити Україну у розвитку новітніх військово-морських технологій. Продовжуючи створення та застосування морських роботизованих систем, ворог здійснив низку безуспішних спроб атакувати українські об’єкти морськими безекіпажними надводними апаратами…
— Це надзвичайно важливий аспект поточної війни! Власне, хотілося б поставити запитання щодо конкуренції у впровадженні нових технологій на морі. Чи вдалося противнику розробити ефективні роботизовані засоби для ведення бойових дій на морі? Що в цьому контексті роблять Сили оборони України?
Про постійні спроби противника заволодіти новітніми роботизованими технологіями свідчать події на морі. Так, нещодавно, 23 червня 2026 року, силами та засобами ВМС ЗС України у взаємодії з Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України було виявлено та успішно знищено три морські безекіпажні апарати противника в морському районі на південь від Тендрівської коси. Цікаво, що приблизно за тиждень до цього, увечері 17 червня 2026 року, ВМС ЗС України повідомляли, що вибухи в морі поблизу узбережжя Одеси, які чули місцеві жителі, не були російською атакою, а результатом планових заходів з підготовки до відбиття можливих ударів противника морськими дронами. До цього вже були подібні випадки знищення російських морських дронів. Це свідчить про те, що Сили оборони України, зокрема ВМС, випереджають противника та ефективно нейтралізують його потенційні загрози.
Найкращим підтвердженням лідерства України в роботизації морської війни є успішні роботизовані операції із застосуванням безекіпажних надводних і підводних комплексів, які призвели до ураження бойових кораблів та нафтової портової інфраструктури противника в Новоросійську та Туапсе наприкінці 2025 року. Водночас, широко відомо, що іноземні партнери активно переймають український бойовий досвід. Про це свідчить залучення українських фахівців та морських роботизованих комплексів до навчань НАТО та випробувань ВМС провідних країн світу в реальних умовах у різних морських (океанських) зонах. Використовуючи український досвід для вдосконалення озброєнь та військової техніки, іноземні партнери розширюють обсяги військово-технічної допомоги Україні. Наприклад, у квітні 2026 року Міністерство оборони Великобританії оголосило про передачу Україні одного з найбільших пакетів озброєнь, який включав 120 тисяч дронів різного призначення, зокрема й морських.
Водночас, слід наголосити, що наразі до ударів по морських і повітряних об’єктах над морем та в Криму широко залучені Сили безпілотних систем ЗС України. Вперше у світі 19 квітня 2026 року дроном-перехоплювачем з надводної платформи 412-ї бригади «Nemesis» СБС було збито російський БпЛА типу «Шахед». На початку червня 2026 року СБС завдали ураження значній кількості кораблів і суден противника: 3 червня — російському ракетному корвету «Бойкий» у Санкт-Петербурзі, 4 червня — прикордонному кораблю ФСБ поблизу Керчі, 5 червня — п’ятьом ворожим суднам-порушникам у Бердянську, Маріуполі та прилеглих акваторіях Азовського моря. У другій половині червня СБС спільно з ВМС та іншими складовими Сил оборони здійснили десятки успішних ударів по мостах, сховищах нафтопродуктів, електростанціях та інших об’єктах, що створює умови для повної ізоляції Криму.
— В контексті звільнення Криму, яке має вирішальне значення для перебігу війни, чи не могли б ви коротко висвітлити можливі сценарії розвитку ситуації навколо півострова?
В умовах поглиблення ізоляції Криму, одним з імовірних варіантів дій противника може бути спроба утримати півострів «за будь-яку ціну». Очікується, що боротьба з боку ворога стане ще запеклішою. Керівництво рф неодноразово демонструвало протягом війни, що життя російських громадян не є для нього пріоритетом. Вони намагатимуться кинути якомога більше людей у «м’ясорубку війни» для забезпечення оборони півострова.
Водночас, Сили оборони України діятимуть об’єднано та цілеспрямовано для подальшого ураження важливих військових та воєнно-економічних об’єктів противника, які забезпечують оборону півострова.
У разі досягнення високого ступеня ізоляції Криму, противник може спробувати прорвати її повітряним та морським шляхом. Якщо оборона стане нестійкою, противник може вдатися до виведення частини боєздатних військ з півострова та евакуації цінних матеріальних засобів. Це вимагає від Сил оборони України, зокрема ВМС, готовності не допустити прориву ізоляції, в тому числі і на морі, та перешкодити евакуації військ противника.
Зважаючи на оволодіння Силами оборони України технологіями ведення роботизованої війни та набутий досвід виконання окремих завдань лише із застосуванням роботизованих комплексів, слід очікувати, що операція зі звільнення Криму може стати першою в історії масштабною роботизованою повітряно-наземно-морською операцією. Залучення особового складу може відбуватися лише для виконання окремих завдань із низьким рівнем ризику втрат. По суті, це нова модель ведення війни, і вона вже не є чимось із майбутнього. Вона реалізується вже зараз, на наших очах, Силами оборони України!
— З урахуванням вашого бачення роботизованої війни та операцій, якою ви бачите роль ВМС ЗС України на наступному етапі війни та у перспективі?
Як і всі складові Сил оборони, ВМС ЗС України та їхні роди військ, майже непомітно для себе, з кожним етапом війни ставали все більш роботизованими. Розпочавши з успішного застосування безпілотних літальних апаратів Bayraktar TB2 морською авіацією навесні 2022 року, ВМС вже в жовтні 2022 року спільно з СБУ провели першу у світі комплексну роботизовану операцію із завданням ударів безекіпажними надводними та безпілотними літальними апаратами по силах противника в Севастополі. Далі послідувало створення першої у світі 385-ї бригади безпілотних систем спеціального призначення ВМС та масштабування операцій ВМС, СБУ, ГУР Міноборони із застосуванням надводних роботизованих платформ. У грудні 2025 року СБУ спільно з ВМС успішно уразили підводний човен противника, що знаходився біля причалу в Новоросійську. Чи можна припустити, що ВМС стояли осторонь створення українських зразків безекіпажних підводних комплексів? Питання риторичне.
Інший рід військ ВМС, морська піхота, вже давно успішно застосовує БпЛА, а відносно нещодавно — і наземні роботизовані комплекси та річкові безекіпажні комплекси типу Barracuda. Ймовірно, що найближчим часом, з урахуванням необхідності зниження ризиків для життя персоналу, ми зможемо побачити в дії й повністю роботизовані ракетні та артилерійські комплекси берегових ракетно-артилерійських військ ВМС.
Крім того, відомо, що постійно розширюються масштаби застосування роботизованих комплексів для виконання завдань підтримки і забезпечення. Революційно швидко впроваджуються у морську зброю, підрозділи та штаби засоби штучного інтелекту. Чи є альтернатива цій масштабній роботизації ВМС та інших складових Сил оборони України? Очевидно, що ні! Роботизація війни та сил є закономірністю у розвитку військової, зокрема і військово-морської справи. Ризики втрат особового складу та низька бойова ефективність у протистоянні з сучасними малорозмірними, високоточними системами остаточно нівелюють переваги великих бойових платформ, що керуються людиною. Цей висновок наочно демонструють спроби рф сховати свої найсучасніші та найпотужніші бойові кораблі, фрегати проєкту 11356Р, у Новоросійську. А ефективність БпЛА якнайкраще демонструють успішні та все більш масштабні операції підрозділів СБС ЗС України.
Тому необхідно прискорювати оснащення ВМС, зокрема їхніх родів сил, все досконалішими роботизованими комплексами. Як бачиться, ВМС потрібно будувати спільно з оборонними підприємствами спеціалізовані екосистеми створення, випробування, виробництва, обслуговування та адаптивного удосконалення морських роботизованих комплексів у ході їх бойового застосування.
Варто пам’ятати, що роботизація вже триває, як у нас, так і у противника. Вона є безальтернативною, а її темпи значно вищі, ніж будь-які зміни у розвитку видів зброї, відомі в людській історії.
Віталій Панчишин для АрміяInform
Порада від АіФ UA:
Ця стаття глибоко аналізує поточний стан та майбутні перспективи українських Військово-Морських Сил. Вона підкреслює важливість розвитку новітніх технологій, зокрема роботизованих систем, для забезпечення перемоги України. Для громадян ця інформація є цінною для розуміння оборонних можливостей країни та напрямків її розвитку у сфері безпеки.