№ 28/29 (1549/1550) 20 Липня 2026 р. RSS Стрічка, Алергічні захворювання, Корисно для фармацевта, Новини фармацевтики та фармації, Сезонні захворювання, Фармацевтика та фармація Поділитися
Сезонна алергія в Україні: як амброзія впливає на здоров’я та як обрати ефективний захист
Близько 10–30% населення планети страждають від респіраторних алергічних захворювань, зокрема сезонних форм, таких як поліноз. В Україні пік алергічних реакцій, спричинених цвітінням амброзії полинолистої, припадає на період з кінця липня до жовтня. Цей агресивний бур’ян, що походить з Північної Америки, активно розповсюдився Центральною та Східною Європою. Симптоми, такі як сльозотеча, нежить, закладеність носа та свербіж, значно погіршують якість життя, спонукаючи пацієнтів шукати допомоги в аптеках. Фармацевти відіграють ключову роль у підборі засобів для швидкого полегшення симптомів без шкоди для працездатності та з мінімальним ризиком седації, що можливо завдяки сучасному вибору антигістамінних препаратів (АГП).
Амброзія: потужний рослинний алерген
Амброзія полинолиста – це однорічна рослина з родини айстрових, яка часто зустрічається біля доріг, на пустирях та покинутих полях. Її пилок містить понад 30 видів алергенних білків. Найбільш значущим є білок Amb a 1, до якого чутливі понад 95% пацієнтів з алергією.
Особливістю амброзії є здатність продукувати пилок у величезних кількостях. Українські дослідження фіксували пікові концентрації пилку, що сягали тисяч зерен на кубічний метр повітря протягом серпня-вересня. Навіть відносно низька концентрація пилку амброзії може викликати виражені симптоми у сенсибілізованих осіб.
Ситуацію ускладнює перехресне цвітіння амброзії та полину, ще одного поширеного алергену, сезон якого в Україні розпочинається раніше. Це може призводити до плутанини у визначенні причини алергічних реакцій.
Алергія на пилок амброзії (реакція гіперчутливості I типу) може проявлятися як алергічний риніт, ринокон’юнктивіт та бронхіальна астма. Зважаючи на поширення амброзії в Європі, рівень сенсибілізації до неї зростає у всіх вікових групах.
Перші документальні підтвердження значного сезону пилку амброзії в Україні, зокрема у Києві, були отримані ще у 2007 році. З того часу, на тлі кліматичних змін, проблема лише загострюється.
Важливо пам’ятати про перехресну реактивність. У частини пацієнтів з алергією на амброзію вживання свіжих (необроблених термічно) кавунів, динь, огірків, кабачків або бананів може викликати оральний алергічний синдром. Це проявляється свербежем та поколюванням губ, язика, піднебіння через схожість білків пилку та рослинної їжі. Подібні реакції можуть виникати на ромашковий чай, мед або ехінацею. Тому, коли пацієнт скаржиться на симптоми після вживання цих продуктів, ймовірно, це поліноз, спричинений амброзією, а не справжня харчова алергія.
Гістамін та антигістамінні препарати: взаємозв’язок
В основі алергічних проявів на пилок амброзії лежить IgE-опосередкована реакція. При контакті з алергеном відбувається вивільнення гістаміну, який, зв’язуючись з H1-рецепторами, викликає вазодилатацію, підвищення проникності судин, набряк слизової оболонки та свербіж. Це призводить до типових симптомів риніту та кон’юнктивіту.
Сучасні рекомендації, такі як ARIA (Allergic Rhinitis and its Impact on Asthma), пропонують покроковий підхід до лікування алергічного риніту, що дозволяє об’єктивно оцінювати тяжкість симптомів та коригувати терапію.
Антигістамінні препарати (АГП) блокують дію гістаміну на H1-рецептори і є ефективними при алергічних захворюваннях, включаючи сезонний алергічний риніт.
Незважаючи на те, що міжнародні настанови 2024–2025 років від EAACI (European Academy of Allergology and Clinical Immunology) вказують на вищу ефективність інтраназальних кортикостероїдів для контролю назальних симптомів, пероральні АГП ІІ покоління залишаються препаратами першої лінії при легкому перебігу захворювання. Вони забезпечують кращий баланс ефективності та безпеки порівняно з препаратами І покоління та антагоністами лейкотрієнових рецепторів.
Переваги АГП ІІ покоління для пацієнтів
Ключовою особливістю АГП ІІ покоління є їх обмежена здатність проникати через гематоенцефалічний бар’єр (ГЕБ). Це досягається завдяки роботі транспортного білка P-глікопротеїну, який виводить препарат з мозку. Внаслідок цього, препарати ІІ покоління мають значно менший седативний ефект порівняно з препаратами І покоління, які вільно проникають у мозок і можуть спричиняти сонливість та погіршення концентрації.
Дослідження показують, що сучасні АГП ІІ покоління, застосовані у терапевтичних дозах, не впливають суттєво на здатність керувати транспортним засобом. Це критично важливо для людей, чия робота або повсякденне життя вимагають високої концентрації уваги.
Крім того, АГП ІІ покоління, на відміну від препаратів І покоління, зазвичай не посилюють пригнічувальний вплив алкоголю та інших засобів, що діють на центральну нервову систему.
Ефективність та безпека АГП ІІ покоління при сезонному алергічному риніті, зокрема спричиненому амброзією, підтверджені численними клінічними дослідженнями.
Вибір конкретного АГП ІІ покоління має здійснюватися індивідуально лікарем або фармацевтом, враховуючи клінічну ефективність, профіль безпеки, вік пацієнта, супутні захворювання та його особисті потреби.
Поширені запитання
- Чому алергія на амброзію така поширена? Пилок амброзії містить високоалергенні білки та здатен переноситися на значні відстані. Навіть невисока концентрація пилку може викликати симптоми.
- Чому алергія на амброзію проявляється в кінці літа? Це період цвітіння амброзії полинолистої в Україні, з піковими концентраціями пилку в серпні-вересні.
- Як відрізнити алергію на амброзію від харчової? У деяких пацієнтів з алергією на амброзію може виникати оральний алергічний синдром при вживанні певних фруктів та овочів через перехресну реактивність.
- Чому надають перевагу АГП ІІ покоління? Вони ефективно контролюють симптоми алергічного риніту та мають значно менший ризик седації порівняно з АГП І покоління.
- Чи безпечно керувати авто під час прийому сучасних АГП? Більшість АГП ІІ покоління у рекомендованих дозах не впливають на психомоторні функції. Однак, вибір препарату має бути індивідуальним.
- На що звернути увагу при консультації пацієнта? Важливо враховувати вираженість симптомів, спосіб життя пацієнта (водіння, робота, що вимагає концентрації), а також профіль безпеки препарату.
Ключові висновки
- • Амброзія полинолиста – один із найпотужніших алергенів в Україні, сезон цвітіння якого триває з кінця липня до жовтня.
• Алергічні прояви пов’язані з вивільненням гістаміну та активацією H1-рецепторів.
• Сучасні рекомендації ARIA/EAACI пропонують поетапний підхід до лікування алергічного риніту.
• АГП ІІ покоління ефективні та мають менший ризик седації, ніж препарати І покоління.
• Вибір конкретного АГП має бути індивідуальним, враховуючи клінічну ситуацію та потреби пацієнта.
Інна Грабова
Список використаної літератури
- • Popescu F.D. (2015) Cross-reactivity between aeroallergens and food allergens. World J. Methodol., 5(2), 31–50. doi: 10.5662/wjm.v5.i2.31. PMID: 26140270; PMCID: PMC4482820.
• Turkalj M., Banic I., Anzic S.A. (2017) A review of clinical efficacy, safety, new developments and adherence to allergen-specific immunotherapy in patients with allergic rhinitis caused by allergy to ragweed pollen (Ambrosia artemisiifolia). Patient Prefer Adherence,11, 247–257. doi: 10.2147/PPA.S70411. PMID: 28243068; PMCID: PMC5317300.
• Turos O.I., Kovtunenko I.N., Markevych Y.P. et al. (2009) Aeroallergen monitoring in Ukraine reveals the presence of a significant ragweed pollen season. J. Allergy Clin. Immunol., 123(2), S95.
• Oral Allergy Syndrome. Allergy Insider (Thermo Fisher Scientific). Available at: thermofisher.com/allergy.
• Kaidashev I., Morokhovets H., Rodinkova V. et al. (2019) Patterns in Google Trends terms reporting rhinitis and ragweed pollen season in Ukraine. Int. Arch Allergy Immunol., 178(4), 363–369.
• Farzam K., Sabir S., O’Rourke M.C. (2026) Antihistamines. [Updated 2025 Dec 13]. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing. Available from: http://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK538188.
• Carson S., Lee N., Thakurta S. (2010) Drug Class Review: Newer Antihistamines: Final Report Update 2 [Internet]. Portland (OR): Oregon Health & Science University, PMID: 21348045.
• Bousquet J., Schünemann H.J., Togias A. et al. (2019) Allergic Rhinitis and Its Impact on Asthma Working Group. Next-generation Allergic Rhinitis and Its Impact on Asthma (ARIA) guidelines for allergic rhinitis based on Grading of Recommendations Assessment, Development and Evaluation (GRADE) and real-world evidence. J. Allergy Clin. Immunol., 145(1), 70–80.e3. doi: 10.1016/j.jaci.2019.06.049. Epub. 2019 Oct 15. Erratum in: J. Allergy Clin. Immunol. 2022 Jun.; 149(6), 2180. doi: 10.1016/j.jaci.2022.04.016. PMID: 31627910.
• Vieira R.J., Sousa-Pinto B., Bousquet J. et al. (2026) Allergic Rhinitis and Its Impact on Asthma (ARIA)-EAACI Guidelines-2024-2025 Revision: Part II-Guidelines on Oral and Ocular Treatments. Allergy., 81(6),1947–1970. doi: 10.1111/all.70305. Epub. 2026 Mar. 24. PMID: 41877472; PMCID: PMC13256267.
• Ansotegui I.J., Bousquet J., Canonica G.W. et al. (2024) Why fexofenadine is considered as a truly non-sedating antihistamine with no brain penetration: a systematic review. Curr. Med. Res. Opin., 40(8), 1297–1309. doi: 10.1080/03007995.2024.2378172. Epub. 2024 Jul. 19. PMID: 39028636.
• Hu Y., Sieck D.E., Hsu W.H. (2015) Why are second-generation H1-antihistamines minimally sedating? Eur. J. Pharmacol., 765, 100–6. doi: 10.1016/j.ejphar.2015.08.016. Epub 2015 Aug. 17. PMID: 26291661.
• Simons F.E., Simons K.J. (2008) H1-antihistamines: current status and future directions. World Allergy Organ. J.,1(9), 145–55. doi: 10.1186/1939-4551-1-9-145. PMID: 23282578; PMCID: PMC3650962.
• Nagahama A., Sagara A., Aki H. et al. (2026) Effects of second generation antihistamines on daily driving with and without subtasks measured in a driving simulator. Discov. Appl. Sci., 8, 123. doi.org/10.1007/s42452-025-08123-6.
• Church M.K., Church D.S. (2013) Pharmacology of antihistamines. Indian. J. Dermatol., 58(3), 219–24. doi: 10.4103/0019-5154.110832. PMID: 23723474; PMCID: PMC3667286.
• Singh Randhawa A., Mohd Noor N., Md Daud M.K. et al. (2022) Efficacy and Safety of Bilastine in the Treatment of Allergic Rhinitis: A Systematic Review and Meta-analysis. Front Pharmacol.,12, 731201. doi: 10.3389/fphar.2021.731201. PMID: 35082662; PMCID: PMC8784885.
• Rehman A., Arshad M., Asif N. et al. (2025) Olopatadine vs. Rupatadine for Allergic Rhinitis: A Meta-Analysis of Randomized Controlled Trials. Cureus, 17(8), e90306. doi: 10.7759/cureus.90306. PMID: 40964592; PMCID: PMC12439858.
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!
Порада від АіФ UA:
Ця інформація допоможе вам краще зрозуміти механізми алергії на амброзію, її симптоми та особливості, а також розібратися у виборі сучасних антигістамінних препаратів. Знання про переваги засобів ІІ покоління, особливо їхню неседативну дію, дозволить вам приймати обґрунтовані рішення щодо полегшення симптомів алергії, не погіршуючи при цьому якості життя та працездатності.