Балтійські Країни Роками Попереджали про Російську Агресію, Але Захід Не Чув — Розмова з Литовським Режисером 19.07.2026 02:58
Країни Балтійського регіону, і Литва зокрема, неодноразово наголошували на загрозі російських імперських амбіцій. Проте, ці застереження часто трактувалися в Європі як прояви русофобії та ігнорувалися. Про це розповів литовський кінорежисер Андрюс Блажевічюс в ексклюзивному інтерв’ю інформаційному агентству “Укрінформ”.
«Протягом тривалого часу ми, литовські політики, говорили про Росію, про загрозу, яку вона несе, і це відбувалося ще до 2008 року, коли вони вторглися до Грузії. Однак, нас ніхто не слухав. Нас вважали русофобами, дещо не при здоровому глузді, можливо, занадто націоналістичними. А зараз усі бачать і розуміють – ситуація кардинально змінилася», – зауважив митець.
Блажевічюс вважає, що сприйняття російської агресії проти України у його країні та інших балтійських державах суттєво відрізняється від того, як це бачать в інших регіонах. Це пояснюється тим, що ці країни протягом десятиліть перебували під окупацією, були частиною Радянського Союзу, а не просто його сателітами, як деякі країни Східної та Центральної Європи. Навіть сьогодні трапляються думки, що Литва все ще залишається частиною Росії або близькою до неї. Натомість Блажевічюс переконаний, що його співвітчизники за своїм менталітетом значно ближчі до таких країн, як Швеція чи Фінляндія, Німеччина, «але точно не до Росії».
Додатково:
- Ексміністр оборони Польщі: Скандал щодо передачі Україні ракет до Patriot – це елемент внутрішньої боротьби.
Режисер запевнив, що попри різні погляди в суспільстві та певну «втому», переважна більшість мешканців Литви прагне перемоги України у цій війні. «Значна частина населення – проти Путіна, можливо, не проти Росії як такої, але проти путінського режиму; і вони підтримують Україну», – підкреслив він.
«Підтримка є щирою. Всі втомилися, але ми не можемо скаржитися, адже ми не перебуваємо у стані війни», – додав Блажевічюс.
Водночас він визнав, що в суспільстві відчувається «атмосфера певної провини за те, що ти знаходишся в безпеці, тоді як зовсім поруч триває ця жахлива війна». Це призводить до появи людей, які демонструють свою підтримку, висловлюють небайдужість, але лише доти, доки це не торкається їхнього гаманця, їхнього особистого життя, поки це не досягає певного рівня дискомфорту. Після цього їхня підтримка припиняється.
Художній фільм Блажевічюса «Як розлучитися під час війни» якраз досліджує цю тему. Він аналізує страх перед війною в балтійській країні, психологічні та моральні розколи в суспільстві, емоції батьків та їхньої доньки-школярки, нюанси спілкування з українськими біженцями та втому від ситуативної емпатії. Стрічка була представлена на Міжнародному кінофестивалі в Карлових Варах цього року.
Як повідомляло агентство “Укрінформ”, на кінофестивалі в Карлових Варах, який проходив з 3 по 11 липня, відбулася світова прем’єра українського повнометражного документального фільму “To Die To Live”. Крім того, українські режисери та сценаристи взяли участь у пітчингах і воркшопах у рамках фестивалю.
Фотографії Укрінформу можна придбати тут.
Ключові теми:
- • Литва
• Війна
• Війна з Росією
Порада від АіФ UA:
Ця інформація допоможе краще зрозуміти історичний контекст російської агресії та причини, чому країни Балтії так наполегливо попереджали про загрози, які тривалий час ігнорувалися. Вона також підкреслює важливість уважного ставлення до застережень сусідніх держав, особливо в контексті безпекових викликів.
Джерело: www.ukrinform.ua