Авіалізинг під прицілом: ДПС трактує платежі як роялті, загрожуючи кримінальними справами
Зміна підходу Державної податкової служби (ДПС) до трактування лізингових платежів за літаки як роялті створює серйозні проблеми для українських авіакомпаній. На відміну від передачі прав на інтелектуальну власність, йдеться про фактичне користування транспортними засобами. Ця нова інтерпретація вже призвела до відкриття кримінальних проваджень та ставить бізнес перед ризиком ретроспективних донарахувань податків.
Ситуація вимагає термінового офіційного роз’яснення від Міністерства фінансів, адже нинішній податковий спір може завдати непоправної шкоди авіаційній галузі. Як зазначила Тетяна Шевцова, членкиня Громадської ради при Мінфіні та досвідчена аудиторка, відсутність єдиного підходу до застосування міжнародних податкових конвенцій лише поглиблює невизначеність.
Проблема загострилася у 2024 році, коли ДПС почала класифікувати лізингові платежі за повітряні судна як роялті. Ця зміна стала підставою для Бюро економічної безпеки (БЕБ) розпочати кримінальні розслідування проти українських авіаперевізників. Слідство вважає, що компанії нібито неправомірно використовували положення конвенцій про уникнення подвійного оподаткування, не утримуючи податок при виплатах нерезидентам.
Податківці розширюють поняття “роялті”
На думку Тетяни Шевцової, позиція податкової служби ґрунтується на надмірно широкому тлумаченні терміна “роялті”. Вона підкреслила, що коментарі до Модельної податкової конвенції ОЕСР, на які посилається ДПС, трактують оренду обладнання як роялті лише у специфічних випадках, пов’язаних із передачею прав інтелектуальної власності, наприклад, технічних креслень чи виробничих процесів.
“Чому у цьому випадку ігнорується той факт, що навіть коментарі до модельної конвенції визначають подібні платежі як роялті виключно у контексті оренди обладнання, що передбачає передачу прав на інтелектуальну власність, зокрема, технічних креслень чи виробничих процесів?” – поставила риторичне запитання Шевцова.
Такий підхід, наголосила вона, зовсім не застосовується до лізингу повітряних суден.
“За всіма нормами бухгалтерського законодавства та міжнародними стандартами термінологія “обладнання” та “транспортні засоби” чітко розрізняється. Літаки, контейнери, вагони – це транспортні засоби, а не обладнання. Тому ця ситуація є надто натягнутою і потребує правильного вирішення,” – зауважила експертка.
Саме тому ключовим є офіційне врегулювання цього питання на рівні Міністерства фінансів. Узагальнююча податкова консультація дозволить сформувати чіткий та єдиний підхід до застосування як норм Податкового кодексу України, так і міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування. Це допоможе усунути правову невизначеність для бізнесу та контролюючих органів.
Негативні наслідки для авіагалузі
Часу для прийняття такого рішення обмаль. Українським авіакомпаніям вже висуваються вимоги щодо донарахування 15% податку на лізингові платежі. Що особливо тривожно, ці вимоги стосуються не лише майбутніх операцій, а й ретроспективно – за останні сім років. З огляду на те, що середня рентабельність авіаперевізників становить лише близько 7-10%, додаткове податкове навантаження може стати критичним для виживання галузі.
Важливо зазначити, що ні Податковий кодекс України, ні міжнародні конвенції, на підставі яких здійснювалися виплати, не зазнавали змін протягом останніх років. Фактично, нове трактування застосовується до правовідносин, які протягом десятиліть не викликали жодних претензій з боку держави.
Нагадаємо
Наразі Бюро економічної безпеки розслідує кримінальні справи щодо щонайменше п’яти українських авіаперевізників. Серед них: МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, “Н3ОПЕРЕЙШІНС” та “Скайлайн Експрес”. У рамках цих проваджень БЕБ ставить під сумнів правомірність застосування авіакомпаніями положень міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування. Суми нібито несплачених податків в окремих випадках сягають десятків мільйонів гривень.
Кримінальне переслідування відбувається в умовах надзвичайної складності для галузі. Через закриття повітряного простору, українська цивільна авіація вже понад чотири роки фактично функціонує за межами країни. Для збереження бізнесу авіакомпанії були змушені релокувати флот та персонал, переорієнтуватися на міжнародні ринки, очікуючи на відновлення польотів в Україні.
Порада від АіФ UA:
Ця новина є надзвичайно важливою для всіх гравців українського авіаційного ринку та компаній, які використовують лізинг повітряних суден. Важливо стежити за розвитком подій та бути готовими до можливих перевірок чи додаткових податкових нарахувань. Консультація з фахівцями з податкового права може допомогти мінімізувати ризики.