## Безпека понад усе: як українських медиків навчають діяти під час ракетних ударів
З ініціативи ЮНІСЕФ в Україні започатковано важливу програму тренінгів для медичних закладів, спрямовану на ефективне реагування в умовах ракетно-дронових атак. Навчання вже успішно пройшли медичні установи на Чернігівщині, в Одесі, Запоріжжі та Києві.
З початку повномасштабного вторгнення українські медичні заклади, на жаль, нерідко стають мішенями ворожих атак. Державні органи, місцева влада, меценати та міжнародні партнери докладають максимум зусиль для забезпечення безпеки пацієнтів та медичного персоналу під час повітряних нападів. Ці зусилля виходять за межі будівництва укриттів; ключовим елементом є підготовка персоналу до дій у критичних умовах. Однією з таких важливих ініціатив стала програма тренінгів, започаткована в Україні за підтримки ЮНІСЕФ. В рамках проєкту моделюються надзвичайні ситуації, коли лікарня опиняється під прицілом ворога. Видання УНН поспілкувалося з Тетяною Вежновець, докторкою медичних наук, професоркою та директоркою Навчально-наукового центру “Бізнес-школа НМУ імені О.О. Богомольця”, яка детально розповіла про цю ініціативу.
У межах проєкту, що реалізується та фінансується за сприяння ЮНІСЕФ, було розроблено комплексну систему реагування на надзвичайні ситуації, зокрема на ракетно-дронові інциденти в медичних закладах. Проєкт також передбачав оцінку готовності до реагування на подібні загрози дитячих лікарень та перинатальних центрів, які долучилися до програми. Крім того, для персоналу проводяться спеціалізовані тренінги, спрямовані на підготовку до активних дій у таких ситуаціях. Національний університет імені О.О. Богомольця також взяв активну участь у реалізації проєкту.
Наше основне завдання полягало у розробці методики, організації системи реагування на надзвичайні ситуації в закладі охорони здоров’я та підготовці персоналу до ефективних дій у разі ракетно-дронових атак. До цього часу в Україні ніхто системно не займався питанням створення таких спеціалізованих систем реагування для медичних закладів щодо саме ракетно-дронової загрози. Хоча ми вже п’ятий рік живемо у стані війни, і повітряна небезпека є надзвичайно актуальною
– зазначила Вежновець.
Ця робота має не лише теоретичне, а й надзвичайно практичне значення, адже її головна мета – збереження життя та здоров’я людей. Професорка Вежновець згадала нещодавній випадок, коли після атаки на київський ОХМАТДИТ 8 липня 2024 року, маленьких пацієнтів довелося терміново виводити на вулицю, попри небезпеку повторного удару.
Нині, за її словами, було розроблено стандартизовані операційні процедури, які охоплюють усі фази розвитку надзвичайної ситуації. При розробці цих процедур ретельно вивчався міжнародний досвід.
Світові системи реагування здебільшого орієнтовані на природні катаклізми або техногенні аварії, що призводять до масового надходження потерпілих до медичних закладів. Наша ситуація відрізняється: заклад сам може стати об’єктом руйнування чи пошкодження від ракетно-дронового удару. Однак, загальний світовий підхід до реагування на надзвичайні ситуації є цілком застосовним і тут. Важливо, щоб у медичному закладі діяла госпітальна команда швидкого реагування, яка, відповідно до розподілених ролей, буде готова в будь-який момент виконати свої функції
– підкреслила Вежновець.
На основі розробленої програми команда медуніверситету проводить тренінги для лікарів.
Ми розпочали цю діяльність у липні 2025 року, коли ЮНІСЕФ та Національний медичний університет уклали угоду про співпрацю в рамках цього проєкту
– розповіла Вежновець.
До проєкту долучилися медичні заклади, де укриття облаштовувалися за сприяння ЮНІСЕФ. На першому етапі, що тривав з липня 2025 року до середини січня 2026 року, такі тренінги були проведені в чотирьох установах: дві в Чернігівській області (обласна дитяча лікарня та пологовий будинок), Центр реабілітації матері та дитини МОЗ України в Одесі, а також лікарня у Запоріжжі. На другому етапі програма охопила 5 лікарень, включаючи Міську багатопрофільну клінічну лікарню матері та дитини ім. проф. М.Ф. Руднєва у Дніпрі та Перинатальний центр Києва.
Саме в Перинатальному центрі Києва навчання відбулися нещодавно. Перед початком тренінгу фахівці провели оцінку готовності закладу до реагування на загрози та стан облаштування укриттів. Після підтвердження достатнього рівня готовності, розпочалося навчання.
Від двох філій закладу (на Лобановського та Предславенській) було відібрано по 5 лікарів, з яких згодом сформують госпітальні команди для швидкого реагування та координації дій усього персоналу.
Етап перший: базова готовність
Будь-яка лікарня повинна мати базову готовність до будь-яких викликів, зокрема й до ракетно-дронових інцидентів. За словами Вежновець, медичні заклади мають бути забезпечені спеціальними комплектами для екстреної медичної допомоги, гуманітарними наборами (теплими ковдрами, водою для постраждалих), сухпайками, достатнім запасом ліків. Для перинатальних центрів цей перелік доповнюється пелюшками та підгузками. Необхідним є також запас технічної води.
Етап другий: підвищена готовність
Під час повітряної тривоги медичний заклад переходить у фазу підвищеної готовності. На щастя, тривога не завжди завершується інцидентом
– пояснює Вежновець.
На цьому етапі команда швидкого реагування починає готуватися до можливих подій.
Всі знають, де зберігаються необхідні набори; кожен має картку з чітко прописаними діями на випадок небезпеки – саме цьому ми їх навчаємо
– зазначає професорка.
Згідно з її словами, на цій фазі всі, хто перебуває в лікарні, мають перейти до укриття. Окремий протокол дій розроблено для пацієнтів, яких важко транспортувати, або тих, хто перебуває на операційному столі.
Вежновець додала, що в Перинатальному центрі столиці укриття обладнане кювезами для підтримки життєдіяльності найменших дітей у складних випадках, а також пологовою залою, де можливе проведення пологів або оперативних втручань безпосередньо в укритті.
Завдяки керівництву закладу це все було ретельно підготовлено, і тепер заклад може повноцінно використовувати ці можливості в умовах надзвичайної ситуації
– додала вона.
Фаза третя: безпосередній інцидент
Наступна фаза – це безпосередній удар, інцидент.
Тоді активується план реагування. У всіх закладах охорони здоров’я, зокрема й у Перинатальному центрі, згідно з чинними нормативними документами, існують плани реагування на надзвичайні ситуації, які передбачають створення комісії з реагування на надзвичайну ситуацію. Це стосується всіх закладів, віднесених до критичної інфраструктури
– пояснює Вежновець.
Далі йде робота з подолання наслідків інциденту.
Ми показали, як організувати майданчик для сортування постраждалих. Якщо не всі встигли спуститися до укриття, або хтось не зміг зробити це через критичний стан, підключається ДСНС. Також ми пояснили, як визначити кількість пацієнтів до інциденту, скільки перебуває в укритті, скільки не спустилося, кого саме потрібно знайти. Усе це ретельно підраховується, щоб нікого не втратити і своєчасно надати допомогу. Це надзвичайно важливо, адже йдеться про людські життя
– наголосила Вежновець.
Ми пояснювали все на практичних прикладах – учасники програвали різні сценарії у форматі гри, тренувалися, були захоплені процесом. Тут дуже багато залежить від керівництва закладу – зацікавленість керівника відіграє ключову роль. Був один заклад, який мав долучитися до програми, але вони відмовилися від навчання. Це дуже прикро
– поділилася Вежновець.
Вона також зазначила, що у всіх закладах, де проводилося навчання, відбуваються повторні візити для моніторингу та надання додаткової допомоги. До цього часу медики, які брали участь у тренінгу, мають розробити власні стандарти реагування, адаптовані до специфіки конкретного закладу.
Ми не просто навчаємо реагувати на те, що вже сталося, а ми формуємо готовність до того, що може статися. І тоді пережити подію значно легше, ніж просто реагувати на неї постфактум. У цьому й полягає головний сенс усього процесу
– пояснила Вежновець.
На основі розроблених стандартів був виданий посібник, і наразі готується до друку його оновлене видання. Професор Вежновець висловила сподівання, що на основі цього посібника Міністерство охорони здоров’я та Центр громадського здоров’я розглянуть можливість створення офіційної, затвердженої на державному рівні методички, яку зможуть використовувати всі медичні заклади – від найбільших до найменших пологових чи перинатальних.
Людський фактор та майбутні перспективи
Вежновець розповіла, що під час тренінгів лікарі зізнавалися: пацієнти не завжди бажають йти в укриття.
Ми наголошували: це не обговорюється, це обов’язкова функція. Якщо людей не евакуювати до укриття – подальші дії втрачають сенс. Під час інциденту буде складно збирати постраждалих, оцінювати потребу в допомозі та організовувати весь процес
– підкреслила професорка.
Вона зауважила, що останнім часом у лікарнях дедалі частіше з’являються укриття, які дійсно використовуються. Зважаючи на ворожі атаки, це не може не тішити, адже це може врятувати життя та здоров’я.
З іншого боку, наприклад, у Запоріжжі – за словами колег, які нещодавно там проводили повторний моніторинг, – повітряні тривоги лунають майже безперервно. Це означає, що вся діяльність закладу мала б здійснюватися в укритті. Якщо дивитися на безпеку лікарень у перспективі, їх варто розміщувати глибше під землею. Наприклад, в Ізраїлі вся критична допомога – реанімація, інтенсивна терапія, операційні – розташована на нижніх рівнях (підвальних), в укриттях, а пацієнти, які можуть пересуватися, займають надземну частину будівлі й спускаються за потреби
– зазначила Вежновець.
Але поки такі кардинальні зміни не відбулися, вчитися ефективно реагувати на загрозу повинні всі – і медики, і пацієнти.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація є надзвичайно важливою для всіх українців, особливо для тих, хто працює в медичній сфері або має родичів, які перебувають на лікуванні. Знання про те, як діяти під час ракетно-дронових атак, може врятувати життя. Програма тренінгів, що впроваджується за сприяння ЮНІСЕФ, є цінним кроком до підвищення безпеки в медичних закладах та ефективнішого реагування на надзвичайні ситуації.