## Росія плете культурну павутину в Грузії: нова стратегія Москви
Росія методично посилює свою присутність у Грузії, використовуючи культурні заходи, мовні програми та мистецькі конкурси як інструменти. Це не стільки прагнення здобути масову прихильність, скільки спроба виміряти готовність грузинського суспільства сприймати відновлення впливу Росії на публічній арені.
Російська Федерація використовує культурні заходи та мовні ініціативи як інструмент для повернення свого впливу в публічний простір Грузії. Про це свідчать аналітичні матеріали американського центру “The Jamestown Foundation”, на які посилається Служба зовнішньої розвідки України.
Ключові аспекти російської стратегії
Попри відсутність офіційних дипломатичних відносин між Росією та Грузією з 2008 року, інтереси Москви в Тбілісі представляє посольство Швейцарії. Саме через “секцію інтересів РФ”, яка діє під прикриттям швейцарського представництва, Росія активно просуває російську мову як один із пріоритетних напрямків своєї діяльності.
Кремль вдається до стандартних методів: апеляції до спільного минулого, організації культурних гастролей та мовних програм. Так, 14 травня в Тбілісі відбувся концерт студентів російського творчого вишу, який виконав радянський репертуар. Цей захід викликав критику через його проведення в центрі грузинської столиці.
У червні, 14–15 числа, Тбілісі знову відвідав спеціальний представник Путіна з культурного співробітництва. Офіційною причиною візиту були гастролі театру, проте неофіційною метою є просування ідеї “відновлення довіри” між Москвою та Грузією через культурний обмін.
Паралельно Росія прагне закріпити статус російської мови як частини грузинської культурної спадщини. Наприкінці травня “секція інтересів РФ” організувала зустріч із грузинськими викладачами російської мови. 6 червня було проведено акцію до дня народження Пушкіна, яка зібрала лише невелику кількість людей похилого віку.
Ці заходи викликали протилежний ефект: грузинські активісти сприйняли їх як просування “русского мира”, а речниця МЗС РФ Марія Захарова у відповідь назвала протестувальників “радикалами”.
Для залучення молоді та творчих кіл Росія використовує окремі проєкти: конкурс імені Пушкіна, програму “посли російської мови” та запрошення на дитячо-юнацькі конкурси на території РФ. Російська активність поширюється і за межі Тбілісі: на літо та осінь у Батумі заплановано виступи російських артистів, які відкрито підтримують війну проти України або виправдовують окупацію грузинських територій.
Подібні кроки навряд чи призведуть до швидкого зростання проросійських настроїв. Головна мета Москви — не здобуття масової підтримки, а оцінка готовності грузинського суспільства толерувати повернення Росії в публічний простір під прикриттям “неполітичної” культури. Навіть маломасштабні ініціативи здатні посилювати суспільну поляризацію та надавати Кремлю зручні приводи для звинувачень антиросійських сил у Грузії в “радикалізації”.
– йдеться у повідомленні.
Порада від АіФ UA:
Ця новина є важливою для розуміння геополітичних процесів, що відбуваються на пострадянському просторі. Вона підкреслює, як Росія використовує м’які сили, зокрема культуру та мову, для відновлення свого впливу в сусідніх країнах. Для українців це сигнал про необхідність бути уважними до подібних російських ініціатив і підтримувати національні культурні проєкти.