## Витік документа ЄС: Угорщина могла керувати шпигунською мережею
Згідно з інформацією, яка стала відома з витоку документа Європейської комісії, постійне представництво Угорщини в Європейському Союзі нібито координувало діяльність розвідувальної мережі протягом 2012–2018 років. Єврокомісар Олівер Варгеї, який обіймав посаду посла Угорщини в цей період, категорично заперечує будь-яку обізнаність про шпигунські операції.
Згідно з опублікованими даними, Угорщина в період з 2012 по 2018 роки могла здійснювати діяльність, подібну до дипломатичної розвідки, спрямованої проти співробітників інституцій Європейського Союзу. Ця інформація знову привернула увагу до постаті єврокомісара Олівера Варгеї та викликала нові заклики до його відставки. Про це повідомляє видання Euronews, посилаючись на УНН.
Ключові аспекти розслідування
Єврокомісар Олівер Варгеї опинився під посиленою увагою після того, як витік документа Єврокомісії виявив потенційну залученість постійного представництва Угорщини при ЄС до шпигунської діяльності в період його роботи на посаді постпреда.
Ще в жовтні минулого року низка медіа повідомила про можливе створення постійним представництвом Угорщини в Брюсселі мережі розвідників. Ці особи, прикриваючись дипломатичним статусом, нібито збирали інформацію про громадян Угорщини, які працювали в Єврокомісії впродовж 2012–2018 років.
Розслідування також охопило Олівера Варгеї, оскільки він обіймав посаду посла Угорщини при ЄС з 2015 по 2019 роки, що частково перетинається з досліджуваним періодом. Згодом його кандидатуру на посаду єврокомісара висунув тодішній прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан.
Варгеї послідовно заперечує будь-яку причетність або знання про існування такої шпигунської мережі.
Документ, з яким ознайомилися журналісти Euronews, підписаний єврокомісаром з бюджету Пйотром Серафіним. Він інформує депутатів Європарламенту про результати внутрішнього розслідування щодо звинувачень у шпигунстві.
У листі наголошується, що “розвідники використовували своє службове становище для виконання специфічних завдань, які, ймовірно, виходили за рамки стандартних дипломатичних функцій постійних представництв”.
Зазначається, що “йшлося, зокрема, про налагодження контактів зі співробітниками Комісії угорського походження та спроби отримати від них детальну інформацію про діяльність Єврокомісії у сферах, що становили інтерес для угорського уряду”.
Водночас, у листі Серафіна вказано, що серйозних порушень безпеки в результаті цих дій виявлено не було.
Після оприлюднення висновків Єврокомісії, Варгеї знову став об’єктом критики.
Єврокомісія оприлюднила результати розслідування на брифінгу на початку травня, що відбулося через кілька тижнів після виборів в Угорщині, які призвели до відставки Віктора Орбана.
Заява Варгеї фактично стала його виправданням, і він зберіг свою посаду. Однак, новий прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр висловив припущення, що комісар не розкриває всієї правди.
У разі доведення серйозного порушення довіри, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн має право вимагати відставки Варгеї. Якщо він відмовиться, справа може бути передана на розгляд до Суду ЄС.
На думку профільних експертів, підтвердження існування шпигунської мережі ставить під сумнів відповідність Олівера Варгеї займаній посаді єврокомісара.
Деякі європейські депутати також висловили думку, що він більше не відповідає вимогам посади, а в Європарламенті вже лунали заклики до його відсторонення.
Водночас, у Брюсселі висловлюють занепокоєння щодо можливого створення прецеденту, коли комісарів можуть звільняти через політичні зміни в країнах-членах ЄС. Це може ускладнити процес прийняття рішень щодо подібних відставк.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація може бути важливою для громадян, які цікавляться діяльністю Європейського Союзу та політичними процесами в Угорщині. Вона підкреслює важливість прозорості та відповідальності на високих посадах, а також потенційні наслідки діяльності, що виходить за межі стандартних дипломатичних функцій.